У Боярці відкрито меморіальну дошку поету-дисиденту Івану Коваленку та його дружині Ірині


 

30 листопада 2019 року на будівлі Боярської загальноосвітньої школи №1 було відкрито меморіальну дошку поету-дисиденту Івану Юхимовичу Коваленку та його дружині Ірині Павлівні. Це відбулося в рамках святкування 60-річчя школи та було присвячено сторіччю з дня народження Івана Коваленка (13 січня) та його дружини Ірини (26 серпня), що мали місце цього року. Разом у цій школі подружжя працювало з 1947 по 1955 рік. Це був надзвичайно плідний і яскравий період: шкільний театр, літературні вечори, походи, шалена любов учнів та повага батьків... Але тоталітарний режим не дозволив педагогам працювати разом. Після звільнення Івана Коваленка через «неповагу до партійної організації» він певний час взагалі не міг працювати за фахом. Уже за хрущовської відлиги вчителював у інших навчальних закладах Боярки. Ірина Павлівна працювала до 1973 року, протримавшись ще рік після ув’язнення чоловіка під час репресій української інтелігенції у 1972 р., і була звільнена після загальних шкільних зборів, які було ініційовано і проведено представниками Комітету державної безпеки. На зборах все пішло зовсім не так, як планували в КДБ: Ірина Павлівна відмовилася публічно засуджувати свого чоловіка, а її колеги, замість того, щоб засуджувати її, говорили тільки хороше («Ми ж не до медалі її представляємо», - невдоволено буркотів майор). Найтрагічніше, що талановитим, непересічним педагогам, які вважали вчителювання своєю вищою місією, до самої смерті не судилося більше зайти до шкільного класу…


Донька поета Марія Кириленко у своїй промові сказала, що встановлення меморіальної дошки її батькам – це свідчення вищої справедливості: подружжя видатних педагогів ніби повернулося до своєї рідної школи, вони знову удвох. І поряд – їх вірний друг-побратим Іван Іванович Іванов, якому цього дня також відкрили меморіальну дошку.


Марія Іванівна висловила свою високу повагу педагогічному колективу Боярської школи №1 на чолі з директором Катериною Миколаївною Мелашенко за популяризацію творчості Івана Коваленка, збереження для історії славетних імен людей, що були пов’язані з цим навчальним закладом. Ніби ангели-охоронці, вони формують неповторну ауру, створюють особливу душевну атмосферу в школі.

Право відкриття меморіальної дошки було надано кращим учням школи.


Талановиті викладачі-словесники Боярської школи №1 щороку готують учасників-призерів конкурсу читців «Сила слова» Всеукраїнського молодіжного мистецького фестивалю імені Івана Коваленка (засновано у 2012 році). Ось і до відкриття дошки було підготовлено зворушливу поетичну програму, присвячену подружжю Коваленків.
Ініціював розміщення на школі меморіальної дошки подружжю Коваленків Володимир Павлович Вітюк, український патріот, громадський та культурний діяч. Дошку було підготовлено Боярським краєзнавчим музеєм за фінансування Боярської міської ради.
Після відкриття дошки у Боярському будинку культури відбувся гала-концерт Всеукраїнського мистецького молодіжного фестивалю імені Івана Коваленка, присвячений 100-річчю з дня народження поета.
Доньці поета Івана Коваленка Марії Кириленко мером Боярки Олександром Зарубіним та заступником міського голови Тетяною Кочковою було вручено Подяку від Боярської міської ради за відданість справі збереження та популяризації творчого доробку батька – видатного українського поета-дисидента, політв’язня радянських часів, учителя Івана Коваленка; за ініціативу заснування та участь у проведенні в місті Боярка Всеукраїнського молодіжного мистецького фестивалю імені Івана Коваленка та з нагоди 100-річчя з дня народження поета.
На гала-концерті звучали вірші на слова Івана Коваленка та пісні на його слова. Присутні змогли насолодитися співом видатних українських співаків, заслужених артистів України Сергія Юрченка та Олексія Шпортька, фіналіста музичного талант-шоу Х-фактор Павла Пігури. Всі співаки – солісти Національного ансамблю пісні і танцю Збройних сил України. Видатний композитор, автор численних пісень на слова Івана Коваленка, гітарист Олег Саліванов виконав музику до фільму про подружжя Коваленків «Дума про вчителів» (композиція «Спогад») як акомпанемент до вірша І.Коваленка «Під твоїм вікном», який декламувала Поліна Постол (Ліцей «Міжнародний вимір», керівник – Тетяна Степанова).
З віршами та піснями на слова Івана Коваленка виступили юні призери молодіжного Фестивалю. Потім відбулася процедура нагородження переможців конкурсів Фестивалю.


100 років від дня народження Ірини Павлівни Коваленко


 26 серпня 2019 року виповнюється 100 років від дня народження Ірини Павлівни Коваленко, видатного педагога, дружини поета-дисидента Івана Коваленка.
Ірина Коваленко була непересічною самодостаньою особистістю, але все її зріле життя нерозривно пов'язано із її чоловіком Іваном Коваленко.  Їх об'єднувало дуже сильне романтичне кохання, вони прожили разом 62 роки. 
Ірина Павлівна Коваленко народилася 26 серпня 1919 року в місті Чернігові в інтелігентній сім'ї, що жила багатим духовним життям, мала зв'язки з видатними діячами української культури. У найближчому оточенні сім'ї були Володимир Cамійленко, Михайло Коцюбинський, Микола та Марко Вороні, Аркадій Казка, сім'я Вербицьких-Антіохів... Батька Ірини Павла Пилиповича Пустосмєхова було репресовано 1930 року, а 1937 - розстріляно під час сталінських репресій. Мати певний час жила із чоловіком у засланні, Ірину прихистила її старша сестра Олена. Але попри трагічні сімейні обставини Ірина закінчила школу із золотою медаллю і вступила у 1938 році до Київського університету імені Тараса Шевченка.

 Там вона зустріла і покохала свого майбутнього чоловіка - Івана Коваленка і вже за рік - у 1939 році вони побралися. А далі... далі вони з Іваном Коваленком мали одну долю на двох: Друга світова війна, незакінчена вища освіта, перебування в Чернігові на окупованій території у 1941-1943 рр., початок педагогічної діяльності в єдиній вцілілій школі Чернігова, народження у 1945 р. сина Олеся, переїзд у 1947 році під Київ до Боярки, завершення освіти, багаторічне вчителювання у Боярській середній школі № 1, народження у 1957 році доньки Марії, арешт Івана Коваленка у 1972 році за антирадянську діяльність, звільнення з роботи у 1973 році за відмову зректися чоловіка і публічно засудити його діяльність, 5 років чекання, непрості часи Незалежності України і 10 років самотності після смерті чоловіка... І все життя самовіддана робота із збереження творчих надбань свого чоловіка-поета. 
Іван Коваленко присвятив дружині багато зворушливих і ніжних віршів - вона була його коханою, музою, берегинею... Доля Ірини Коваленко та її чоловіка Івана таки доводить, що вічне кохання існує.
У творчості Івана Коваленка багато віршів, присвячених дружині - напряму чи то поміж рядками, але найбільш вражаючий короткий цикл віршів "Немеркнуча зоря", що об'єднує вірші до дружини, написані в уральському таборі...

У сімейному архіві сім'ї Коваленко мало фотогрфій, але три основні спільні фотографії Ірини та Івана Коваленка відображають незмінність їх  почуттів упродовж усього їх спільного життя.

 

 

 



Проєкт «Нерозривний зв’язок»: екранізації віршів поета Івана Коваленка


Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені І.К.Карпенка-Карого

Інститут екранних мистецтв, кафедра режисури телебачення, курс дикторів і ведучих програм телебачення

Проєкт "Нерозривний зв'язок"

Екранізації віршів Івана Коваленка до 100-річчя від дня народження поета  

Київ-2019

 


Вірші Івана Коваленка та автори екранізацій:

  1. «Не йди до дзеркала» – Катерина Чала.
  2. «Тиха зірка» – Владислав Кононенко.
  3. «Край дороги у пилу зарита» – Діана Процько.
  4. «Де ліс до Боярки підліг…» – Катерина Ромащенко.
  5. «Ти мене лиш чекай» – Тетяна Фурса.
  6. «Попереду і позаду» – Валерія Дідковська.
  7. «На 9 квітня» – Вікторія Панченко.
  8. «Старе піаніно» – Тетяна Кузуб.
  9. «Заплющу очі, і за мить…» – Ольга Швага.
  10. «Читачеві» – Катерина Дичка.

Викладачі:
Непиталюк Є.В. – виконавська (екранна) майстерність
Бура Т.І. – дикторська майстерність
Горська В.В. – тележурналістика
Талашко В.Д. – художній керівник, н.а. України


Консультант:

Кириленко М.І. – донька поета Івана Коваленка


Докладніше про проєкт «Нерозривний зв’язок»


Пісня «За небеса» на слова поета Івана Коваленка


Пісню «За небеса» на слова вірша поета-дисидента Івана Коваленка «Літня ніч, і, ніби в морі...» написав український hip-hop виконавець Степан Глава. Приспів авторський.
Степан Глава ще відомий як репер Кашляючий Ед та як учасник українського хіп-хоп гурту зі Львова «Глава 94».

Пісня презентує сольний альбом Степана Глави "Про сьогодні, вчора і завтра", який було створено в рамках проекту «Паліндром» (Palindrome), нова романтика. Альбом буде презентовано 1 вересня 2019 року.  



Слова пісні «За небеса»...


Михайло Іванович Кутинський. Довідка та автобіографія.


Михайло Іванович Кутинський – український культуролог, дослідник поховань відомих українців, письменник, багаторічний політв’язень сталінських таборів. Михайло Кутинський відіграв визначну роль у долі поета-дисидента Івана Коваленка, високо оцінивши поезії Івана Коваленка та надихнувши його на подальшу творчість. М.Кутинський, підштовхнув Коваленка до впорядкування його віршів, за власною ініціативою надіслав до газети «Нове життя» (Пряшів, тоді Чехословаччина) вірш Івана Коваленка «Червона калина». Завдяки цій публікації Коваленко став відомим у дисидентських колах, а згодом надрукував у «Новому житті» низку поезій та статей. Серед публікацій згодом з’явилася й стаття І.Коваленка про велику культурологічну працю Михайла Кутинського «Український Некрополь» Є також дуже зворушливий вірш Івана Коваленка, присвячений Михайлу Кутинському «Яка це радість – вас зустріти…» 
Під час знайомства з архівною справою Івана Коваленка було віднайдено автобіографію Михайла Кутинського, написану ним для зразку  почерку під час слідства у справі Коваленка у 1972 році. Михайло Кутинський проходив по справі як свідок, оскільки було перехоплено листування та вилучено багато самвидавівських праць, які він привозив Коваленку. Далі надаємо автобіографію Михайла Кутинського у текстовому форматі та у світлинах.


Перше знайомство з архівною справою поета-дисидента Івана Коваленка.


3 липня 2019 року з архівною справою поета-дисидента Івана Коваленка (репресовано в 1972 р., реабілітовано – в 1991 р.), в Галузевому архіві Служби безпеки України вперше знайомилися кандидат політологічних наук, відомий краєзнавець Андрій Ковальов та донька поета Марія Кириленко. Перше знайомство з документами було оглядове й досить емоційне. Ще не зрозуміло, чи при докладному вивченні відкриється щось принципово нове. Але подробиці й нюанси вражаючі...



Оперативна розробка КДБ «Поліглот» щодо поета-дисидента Івана Коваленка


 Іван Юхимович Коваленко – відомий поет-дисидент, учитель іноземних мов з міста Боярка, що під Києвом. Його було репресовано і засуджено під час масових репресій 1972 року, чому передувало багаторічне стеження з боку сумнозвісної демонічної спецслужби радянських часів – Комітету державної безпеки (КДБ).

Під час слідства Коваленкові повідомили, що стеження за ним почалося з 1961 р. після того, як на шкільному вечорі, присвяченому 100-річчю з дня смерті Тараса Шевченка, він прочитав свій відверто антирадянський вірш «У поета тільки слово». Але як наразі з’ясувалося, більш серйозне і системне переслідування Івана Коваленка розпочалася у 1969 році.


Як повідомили в Галузевому державному архіві Служби безпеки України, у 1969-1972 рр. КДБ провадило стосовно І.Коваленка оперативну розробку №30 «Поліглот» (назва натякає на знання вчителем багатьох іноземних мов). Тож Івана Коваленка вважали вкрай небезпечним для тоталітарного режиму: за ним постійно стежили, підсилали сексотів, вивчали оточення, нишпорили в домівці. Це продовжувалося до самого арешту в січні 1972 року. Справу оперативної розробки, на жаль, було знищено у 1994 році. Відомий краєзнавець Андрій Ковальов, який і віднайшов ці факти, припускає, що наприкінці 60-х - на початку 70-х у розробці боярського патріота могли брати участь ті особистості, які у 1994 році посіли в українському політикумі або навіть у Службі безпеки України достатньо високі посади…


Або ж СБУ таким чином зберігала в таємниці імена своїх агентів, які були потрібні вже оновленій службі безпеки України? А може, таємна вказівка про знищення цієї справи взагалі надійшла з Москви, адже, за чутками, КГБ досить довго зберігав вплив на СБУ? Схоже, ми ніколи не отримаємо відповіді на ці питання. Так само, як і на низку інших – не менш важливих і цікавих.


У чому ж причина такої серйозної уваги до нібито простого вчителя з невеличкого містечка? Що зіграло вирішальну роль спочатку у стеженні за ним, а незабаром і в засудженні одночасно із найвидатнішими діячами українського спротиву 60-х років? Дивовижна внутрішня незалежність Івана Коваленка? Звичка говорити вголос те, про що інші шепотілися на кухнях? Його величезний авторитет і міра впливу на своїх уже дорослих учнів? Стоси самвидаву, які він щедрою рукою розповсюджував? Зв'язок з дуже серйозного рівня дисидентськими колами в Москві через Михайла Кутинського, українського культуролога й багаторічного в’язня сталінських таборів? А, може, вбивчого таланту антирадянські вірші, які стрімко розходилися самвидавом і ставали все більш популярними? Все більша відомість в Україні? Факт друку за кордоном – у Чехословаччині й Канаді? Підозра, що через його сина Олеся, який працював перекладачем в Інтуристі, може бути налагоджений канал зв'язку з закордоном? Чи все в комплексі? На це й мала відповісти знищена справа оперативної розробки. Так само, як і на інші не менш дражливі питання – хто саме слідкував, доносив, провокував, буваючи в домівці вчителя: можливо, хтось із його найближчого оточення чи навіть з-поміж тих, кого вважали друзями сім’ї?..


На той час інакодумство в Радянському Союзі набуло такого розповсюдження, що репресії 1972 р. мали стати акцією масового залякування. Тому арештовували виключно ключові фігури, лідерів думок, популярних самвидавських авторів, які мали значний авторитет і вплив у суспільстві. Саме до цієї когорти й належав Іван Коваленко – поет, дисидент і вчитель-поліглот…


Патріотичні вірші Івана Коваленка звучали на Фестивалі Під Покровом Тризуба в Боярці


 Боярка – особливе місто. Місто творчості та бойового духу. Місто митців та героїв. Місто натхнення та звитяги... І якщо звитяга – це фестиваль Під покровом Тризуба, то натхнення – це Всеукраїнський молодіжний мистецький фестиваль імені Івана Коваленка. Цей рік для Фестивалю імені Івана Коваленка – особливий: він проходить у рік 100-річчя з дня народження поета і в рік, коли Фестивалю його імені надано статус Всеукраїнського.


Патріотичну добірку віршів Івана Коваленка представили майбутні воїни – вихованці Боярського підрозділу ліцею імені Богуна та вихованці студії «Сценічна мова та конферанс» ТЦМ «Оберіг», керівник – Галина Антипова, директор Фестивалю імені І.Коваленка. На виступі була присутня донька поета Марія Іванівна Кириленко. 


Захід до 100-річчя Івана Коваленка в Переяслівській ЗОШ №1


Старший науковий співробітник НДВ
«Музей Заповіту Т. Г. Шевченка» Н. М. Павлик

У школі відбувся культурно-освітній захід “Я повернуся в дім і допалю свічку”.  Під таким оглавом 16 січня 2019 року відбувся культурологічний захід науковців НІЕЗ “Переяслав” на базі Переяслав-Хмельницької ЗОШ № 1, який приурочений до 100-річчя від дня народження поета-дисидента, учителя, колишнього в’язня Пермських таборів Коваленка Івана Юхимовича. 

Глядацьку аудиторію складали учні 9 класу та вчителі школи № 1... 

 


Захід до 100-річчя Івана Коваленка в Переяслівській ЗОШ №1


Старший науковий співробітник НДВ
«Музей Заповіту Т. Г. Шевченка» Н. М. Павлик

У школі відбувся культурно-освітній захід “Я повернуся в дім і допалю свічку”.  Під таким оглавом 16 січня 2019 року відбувся культурологічний захід науковців НІЕЗ “Переяслав” на базі Переяслав-Хмельницької ЗОШ № 1, який приурочений до 100-річчя від дня народження поета-дисидента, учителя, колишнього в’язня Пермських таборів Коваленка Івана Юхимовича. 

Глядацьку аудиторію складали учні 9 класу та вчителі школи № 1...