Оголошено Всеукраїнський молодіжний мистецький фестиваль імені Івана Коваленка-2021


Всеукраїнський молодіжний мистецький фестиваль імені Івана Коваленка відбудеться в період з 01 жовтня по 01 грудня 2021 року.
У 2021 році відбудуться такі очно-дистанційні двотурові конкурси:

  • Конкурс читців «Сила слова»
  • Вокальний конкурс «Осіння пісня»
  • Конкурс гітаристів «Боярський Хрещатик»   
  • Конкурс бандуристів «Серце України»
  • Конкурс пісенної лірики «Віршована мелодія»
  • Конкурс співаної поезії та бардівської пісні «Тиха зірка»
  • Конкурс аудіовиконавців «Магія голосу»

Заявки з посиланнями на конкурсні відео (аудіо) приймаються з 01.10.2021 по 15.11.2021.
Оцінювання виступів конкурсантів відбудеться з 15.11.2021 по 01.12.2021.
Урочисте відкриття Фестивалю та гала-концерт не передбачаються через карантинні обмеження. Натомість на інтернет-ресурсах Фестивалю будуть розміщені вітальний відеоролик та фільм, створений на основі відео номерів-переможців.
Участь у конкурсах фестивалю для жителів Боярської міської територіальної громади – безкоштовна.
Умови конкурсів, правила надання конкурсних матеріалів, форми заявок та реквізити для благодійних внесків шукайте на цьому сайті. 


Історя вірша Івана Коваленка "Другові"


Вірші народжуються, живуть своїм життям, з часом міняють своє звучання, сповнюються новими сенсами…

Вірш Івана Коваленка «Другові» - це прониклива рання поезія поета, присвячена його університетському другові Миколі Сердюку. Іван та Микола разом училися на романо-германському факультеті університету ім. Т.Г.Шевченка, товаришували, багато читали й спілкувалися. Микола став вірним і близьким другом подружжя Коваленків (дружина Коваленка Ірина навчалася разом із ними). Поміж іншого хлопців об’єднувала туга за рідною домівкою. Вихідці з села, вони однаково сумували у великому місті за просторами рідних полів.

Вірш було написано у 1940 році, а у 1941 році в Україну прийшла Друга світова війна… Доля розвела друзів, і лише у 1954 році Іван Коваленко дізнався про трагічну долю свого університетського товариша. Микола Сердюк воював, потрапив у полон, а після звільнення його звинуватили у зраді й присудили 10 років радянських концтаборів лише за факт перебування у німецькому полоні. І як невимовно трагічно звучить цей вірш, якщо уявити Миколу Сердюка, який довгими-довгими роками тужить за рідним селом спочатку у німецькому, а потім у радянському концтаборі…


Ти рвешся додому, туди, де поля
Під небом осіннім лежать неозорі,
Де вітер веселий гуля не просторі
І тепло парує розлога рілля...  


В архіві сім’ї Івана Коваленка збереглися унікальні спогади Лавра Нечипоренка про Голодомор


23 листопада 2020 року до Національного музею Голодомору-геноциду було передано спогади Лавра Нечипоренка «33-й рік» про Голодомор 1932-1933 років, які довгий час зберігалися в домашньому архіві сім'ї поета-дисидента Івана Коваленка. Ініціатором акції став історик, політолог, краєзнавець Андрій Ковальов. 

 
Свої спогади про Голодомор Лавро Нечипоренко, учитель фізики з Боярки, записав у простому шкільному зошиті на 96 сторінок ще у 60-х роках. Він передав цей зошит своєму колезі, учителю іноземних мов, поету Івану Коваленку. Син Лавра Нечипоренка Олександр припускає, що Коваленко мав відредагувати та набрати цей твір на друкарській машинці для подальшого розповсюдження.
Іван Коваленко писав сильні українські вірші, які одразу розходились самвидавом. Низка його поезій була надрукована в газеті пряшівських українців «Нове життя» (Чехословаччина), деякі вірші через самвидав потрапили до Канади. Коваленко вів системну роботу із розповсюдження і виготовлення самвидаву. З 1961 році за Іваном Коваленком було встановлено нагляд КДБ. У 1968 році він публічно засудив вторгнення військ СРСР та країн Варшавського договору до Чехословаччини. З 1969 р. щодо поета провадилася оперативна розробка №30 «Поліглот», що свідчить про масштаб його антирадянської діяльності. У 1972 році його було заарештовано. Усі рукописні та машинописні матеріали були вилучені під час обшуку й долучені до справи.
Ось так до архіву КДБ, а згодом СБУ потрапив твір Лавра Нечипоренка «33-й рік». Це не просто спогади, а талановито написаний художній автобіографічний роман. Як згадує донька Івана Коваленка Марія, Лавро Лаврович дуже сумував, що ця його праця згинула, як тоді здавалося, назавжди.... 


У видавництві Ліра-К вийшло друге видання збірки поезій Івана Коваленка "Порив до небес"


У 2020 році у видавництві Ліра-К вийшло друге, дещо скорочене видання збірки віршів поета-дисидента Івана Коваленка «Порив до небес». Збірка містить вибрані поезії українського поета-дисидента, шістдесятника, педагога Івана Юхимовича Коваленка (1918–2001).

У цьому виданні широкий тематичний спектр творчої палітри поета представлено невеличкими тематичними блоками, кожен з яких означений окремим поетичним рядком. Збірка розрахована на викладачів української мови та літератури, учнів загальноосвітніх шкіл, студентів, широке коло читачів.

За сприяння Відділу культури, молоді та спорту Києво-Святошинської РДА частина накладу буде передана у бібліотеки Києво-Святошинського району.


Замовити збірку можна на сайті Видавництва Ліра-К.


Коваленко І. Порив до небес : поезія. Київ : Видавництво Ліра-К, 2020. 228 с.


У Боярці відкрито меморіальну дошку поету-дисиденту Івану Коваленку та його дружині Ірині


 

30 листопада 2019 року на будівлі Боярської загальноосвітньої школи №1 було відкрито меморіальну дошку поету-дисиденту Івану Юхимовичу Коваленку та його дружині Ірині Павлівні. Це відбулося в рамках святкування 60-річчя школи та було присвячено сторіччю з дня народження Івана Коваленка (13 січня) та його дружини Ірини (26 серпня), що мали місце цього року. Разом у цій школі подружжя працювало з 1947 по 1955 рік. Це був надзвичайно плідний і яскравий період: шкільний театр, літературні вечори, походи, шалена любов учнів та повага батьків... Але тоталітарний режим не дозволив педагогам працювати разом. Після звільнення Івана Коваленка через «неповагу до партійної організації» він певний час взагалі не міг працювати за фахом. Уже за хрущовської відлиги вчителював у інших навчальних закладах Боярки. Ірина Павлівна працювала до 1973 року, протримавшись ще рік після ув’язнення чоловіка під час репресій української інтелігенції у 1972 р., і була звільнена після загальних шкільних зборів, які було ініційовано і проведено представниками Комітету державної безпеки. На зборах все пішло зовсім не так, як планували в КДБ: Ірина Павлівна відмовилася публічно засуджувати свого чоловіка, а її колеги, замість того, щоб засуджувати її, говорили тільки хороше («Ми ж не до медалі її представляємо», - невдоволено буркотів майор). Найтрагічніше, що талановитим, непересічним педагогам, які вважали вчителювання своєю вищою місією, до самої смерті не судилося більше зайти до шкільного класу…


100 років від дня народження Ірини Павлівни Коваленко


 26 серпня 2019 року виповнюється 100 років від дня народження Ірини Павлівни Коваленко, видатного педагога, дружини поета-дисидента Івана Коваленка.
Ірина Коваленко була непересічною самодостаньою особистістю, але все її зріле життя нерозривно пов'язано із її чоловіком Іваном Коваленко.  Їх об'єднувало дуже сильне романтичне кохання, вони прожили разом 62 роки. 
Ірина Павлівна Коваленко народилася 26 серпня 1919 року в місті Чернігові в інтелігентній сім'ї, що жила багатим духовним життям, мала зв'язки з видатними діячами української культури. У найближчому оточенні сім'ї були Володимир Cамійленко, Михайло Коцюбинський, Микола та Марко Вороні, Аркадій Казка, сім'я Вербицьких-Антіохів... Батька Ірини Павла Пилиповича Пустосмєхова було репресовано 1930 року, а 1937 - розстріляно під час сталінських репресій. Мати певний час жила із чоловіком у засланні, Ірину прихистила її старша сестра Олена. Але попри трагічні сімейні обставини Ірина закінчила школу із золотою медаллю і вступила у 1938 році до Київського університету імені Тараса Шевченка. 


Проєкт «Нерозривний зв’язок»: екранізації віршів поета Івана Коваленка


Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені І.К.Карпенка-Карого

Інститут екранних мистецтв, кафедра режисури телебачення, курс дикторів і ведучих програм телебачення

Проєкт "Нерозривний зв'язок"

Екранізації віршів Івана Коваленка до 100-річчя від дня народження поета  

Київ-2019

 


Вірші Івана Коваленка та автори екранізацій:

  1. «Не йди до дзеркала» – Катерина Чала.
  2. «Тиха зірка» – Владислав Кононенко.
  3. «Край дороги у пилу зарита» – Діана Процько.
  4. «Де ліс до Боярки підліг…» – Катерина Ромащенко.
  5. «Ти мене лиш чекай» – Тетяна Фурса.
  6. «Попереду і позаду» – Валерія Дідковська.
  7. «На 9 квітня» – Вікторія Панченко.
  8. «Старе піаніно» – Тетяна Кузуб.
  9. «Заплющу очі, і за мить…» – Ольга Швага.
  10. «Читачеві» – Катерина Дичка.

Викладачі:
Непиталюк Є.В. – виконавська (екранна) майстерність
Бура Т.І. – дикторська майстерність
Горська В.В. – тележурналістика
Талашко В.Д. – художній керівник, н.а. України


Консультант:

Кириленко М.І. – донька поета Івана Коваленка


Докладніше про проєкт «Нерозривний зв’язок»


Пісня «За небеса» на слова поета Івана Коваленка


Пісню «За небеса» на слова вірша поета-дисидента Івана Коваленка «Літня ніч, і, ніби в морі...» написав український hip-hop виконавець Степан Глава. Приспів авторський.
Степан Глава ще відомий як репер Кашляючий Ед та як учасник українського хіп-хоп гурту зі Львова «Глава 94».

Пісня презентує сольний альбом Степана Глави "Про сьогодні, вчора і завтра", який було створено в рамках проекту «Паліндром» (Palindrome), нова романтика. Альбом буде презентовано 1 вересня 2019 року.  



Слова пісні «За небеса»...


Михайло Іванович Кутинський. Довідка та автобіографія.


Михайло Іванович Кутинський – український культуролог, дослідник поховань відомих українців, письменник, багаторічний політв’язень сталінських таборів. Михайло Кутинський відіграв визначну роль у долі поета-дисидента Івана Коваленка, високо оцінивши поезії Івана Коваленка та надихнувши його на подальшу творчість. М.Кутинський, підштовхнув Коваленка до впорядкування його віршів, за власною ініціативою надіслав до газети «Нове життя» (Пряшів, тоді Чехословаччина) вірш Івана Коваленка «Червона калина». Завдяки цій публікації Коваленко став відомим у дисидентських колах, а згодом надрукував у «Новому житті» низку поезій та статей. Серед публікацій згодом з’явилася й стаття І.Коваленка про велику культурологічну працю Михайла Кутинського «Український Некрополь» Є також дуже зворушливий вірш Івана Коваленка, присвячений Михайлу Кутинському «Яка це радість – вас зустріти…» 
Під час знайомства з архівною справою Івана Коваленка було віднайдено автобіографію Михайла Кутинського, написану ним для зразку  почерку під час слідства у справі Коваленка у 1972 році. Михайло Кутинський проходив по справі як свідок, оскільки було перехоплено листування та вилучено багато самвидавівських праць, які він привозив Коваленку. Далі надаємо автобіографію Михайла Кутинського у текстовому форматі та у світлинах.


Перше знайомство з архівною справою поета-дисидента Івана Коваленка.


3 липня 2019 року з архівною справою поета-дисидента Івана Коваленка (репресовано в 1972 р., реабілітовано – в 1991 р.), в Галузевому архіві Служби безпеки України вперше знайомилися кандидат політологічних наук, відомий краєзнавець Андрій Ковальов та донька поета Марія Кириленко. Перше знайомство з документами було оглядове й досить емоційне. Ще не зрозуміло, чи при докладному вивченні відкриється щось принципово нове. Але подробиці й нюанси вражаючі...