„Вмира поет, але живуть перлини
Його поезії – весь біль його життя…”

Вийшла повна збірка творів поета-дисидента Івана Коваленка (2006).

Одвічна таїна народження… Сповнена пристрасного очікування і бентежного сподівання, трепетного хвилювання і шаленого захвату: нарешті, звершилося!… В повній мірі це можна віднести і до появи нової книги – вистраджаної й давно очікуваної.
„Перлини” – це найбільш повне видання творів українського поета, вчителя та дисидента Івана Юхимовича Коваленка (1918-2001). До збірки увійшло практично все, що збереглося із написаного поетом впродовж досить довгого життя. Майже всі ранні твори І.Коваленка були втрачені під час війни, а те, що було написано в пору його творчого розквіту, частково загинуло під час слідства у нетрях КДБ; безжально конфісковувалось і знищувалось у слідчому ізоляторі, пересильних тюрмах, концтаборі. Багато з творів Івана Коваленка дійшло до сучасного читача лише завдяки сміливцям, котрі переховували та розповсюджували його вірші. Збірка також містить поетичні переклади та статті.
На превеликий жаль, Івана Юхимовича вже немає серед нас… Тож ця розмова відбулася з людиною, завдяки якій ми маємо можливість доторкнутись серцем до вічності поетичного слова нашого земляка. Здавалося б, лише радість повинна відчувати донька поета – Марія Кириленко – тримаючи в руках нову книгу віршів свого батька. Але бачу в її очах сум… У чому ж справа? Ось якими роздумами поділилася зі мною донька поета.

Маріє Іванівно, наскільки мені відомо, збереження творчої спадщини вашого батька – це справа всього вашого життя…

(ще…)

Бесіда № 7 за програмою “Екологія природи – екологія душі”

Іван Коваленко дуже сумував, що боярські ставки навіть порівняти не можна з задеснянськими озерами на Чернігівщині.

Дивувався давно і дивуюсь тепер,
Ця у серце моє улилась дивина,
Чистоті й глибині задеснянських озер,
Де прозора вода аж до самого дна. (ще…)

Бесіда № 6 за програмою “Екологія природи – екологія душі”.

Вода, водна стихія – одна з провідних тем у творчості Івана Коваленка. До води поет ставився по-особливому. І це не дивно, адже з водою пов’язане все наше життя.
Іван Коваленко надавав поняттю води глибокого філософського змісту. Один з його віршів так і називається “ВОДА”:

Я приніс з колодязя води,
Сів на призьбі і на відра глянув,
І побачив хвилі океану,
Зливи, водоспади і льоди. (ще…)

Бесіда № 5 за програмою “Екологія природи – екологія душі”

Любов Івана Коваленка до головних річок його життя – Дніпра і Десни – вилилась у багатьох його віршах. До Дніпра поет ставився з особливою любов’ю, бо ця ріка є символом України.
У своїй автобіографічній поемі “ДНІПРО” Іван Коваленко розказує, як він захворів у дитинстві від непереборного бажання побачити святу для кожного українця річку:

Я виростав в безводному краю,
Де була морем дощова калюжа,
Не бачив довго я й малої річки,
Та чув я змалку слово чарівне:
Дніпро… (ще…)

Бесіда №4 за програмою “Екологія природи – екологія душі”

Найбільше боліла душа поета Івана Коваленка за чистоту річок та озер.

Поет часто порівнював людські душі з чистою рікою, озером з прозорою водою, джерелом. Його остання прижиттєва збірка віршів так і називається – “Джерело”. Назва ця не випадкова, адже образ джерельної кришталево чистої води не раз зустрічається у віршах Івана Коваленка. Як от, приміром, у байці “РІКА І ДЖЕРЕЛО”:

Недавно все це було:
Текла собі Ріка, широка й повноводна,
А оддалік дзюрчало Джерело, –
Вода у ньому була чиста і холодна. (ще…)