24 cічня в м.Чернігів відбувся вечір, присвячений життю та творчості поета-дисидента Івана Юхимовича Коваленка. Вечір проходив у клубі учбово-виробничого підприємства УТОС. Директор клубу – Андрій Коновал. Організатори вечора – художній керівник клубу Наталія Заєць та художній керівник клубу шанувальників поезії Марія Вороніна. На вечорі були присутні представники громадськості та творчої інтелігенції міста: Лариса Куровска – дочка видатного українського поета і прозаїка Дмитра Куровського; Владислав Савенок – поет, прозаїк, журналіст; Святослав Хрикін – чернігівський поет та художник; Микола Лелюк – чернігівський поет; Юрій Крисанов – Голова Чернігівської організації Конгресу літераторів України. Також були присутні гості із Києва та Боярки: Ірина Коваленко – дружина поета; Марія Кириленко – дочка; Лариса Пацанівська – учениця поета та популяризатрка його творчості; Радислав Кокодзей – журналіст, поет, автор численних публікацій про Івана Коваленка. Вірші поета читали учасники художньої самодіяльності клубу УВП УТОС та учні школи-інтернату для слабозорих. У виконанні Володимира Чудновського прозвучала пісня на слова Івана Коваленка «Батьківщині», музика Володимира Зубка.

Фото Владислава Савенка

Двері української школи залишаються зачиненими для творчості видатного поета-дисидента

Репресований 1972 року, співв’язень Валерія Марченка, Івана Світличного, Ігоря Калинця, Семена Глузмана, учитель Іван Коваленко й досі не відомий широкому загалу як поет. Під час арешту було конфісковано всі його вірші, їх знищували на етапах, у концтаборі. Та люди переписували поезiї Івана Коваленка від руки, передруковували й поширювали. Попри всі зусилля органів КДБ 300 віршів усе ж дійшли до нас, і майже за кожним із них стоять зусилля багатьох людей, які ризикували свободою, щоб їх зберегти.
Чому ж вірші поета, за якими багато з наших російськомовних співвітчизників вивчають українську, які, випадково потрапивши до рук старшокласникам, стають їхніми улюбленими, не видають в Україні мільйонними накладами? Іще запитання, яке я весь час чую від колег-учителів, від батьків учнів, від літературних редакторів журналів: чому ці вірші не вивчають у школі? (ще…)

До річниці початку масових репресій в Україні 1972 року

13 січня — знаменна дата для поета-дисидента, радянського політв’язня, шкільного учителя іноземних мов Івана Коваленка. Цього дня 1919 року він народився (сьогодні йому виповнилося б 85). А через 53 роки, того ж таки 13 січня, його арештували. «Перевиховували» у таборі суворого режиму ВС-389/35 у Пермській області разом з Іваном Світличним, Валерієм Марченком, Семеном Глузманом, багатьма іншими дисидентами. Значна частина творів Івана Коваленка була втрачена у роки війни і перебування у радянському концтаборі. Збережений творчий доробок налічує близько 400 поетичних, публіцистичних творів і перекладів. Повне їх зібрання підготувала до друку його донька Марія Кириленко, яка люб’язно надала спогади Івана Коваленка про зустріч з отцем Василем Романюком. «Батько часто згадував про цю зустріч і вважав її знаменням Божим, — розповіла Марія Іванівна. — Він був упевнений, що та потужна духовна підтримка, яку йому судилося одержати на шляху до табору, допомогла йому пережити роки неволі.» (ще…)