13 січня 2009 року виповнюється 90 років з дня народження Івана Юхимовича Коваленка. На жаль, не вдалося видати заплановану до цієї події збірку вибраних творів поета «Учитель». Через економічну кризу Боярська міська рада не змогла виділити обіцяні 8 тисяч гривень. Дуже сумний ювілей.

Автор: Марія КИРИЛЕНКО

Упродовж тривалого часу напередодні такого любимого всіма старого Нового року, коли панує святковий настрій і не хочеться думати про сумне, залишалася майже непоміченою трагічна дата в історії України – чергова річниця початку репресій проти української творчої інтелігенції. Репресії розпочалися 12 січня 1972 року, не припинялися протягом майже півтора року й знаменували марні спроби тоталітарної системи задушити прагнення українського народу до свободи і незалежності. Близько сотні яскравих представників руху шістдесятників були заарештовані й кинуті в табори; обшуки зачепили тисячі людей; десятки тисяч були піддані допитам і залякуванню. Саме ця хвиля репресій кинула за грати таких видатних діячів, як Іван Світличний, Євген Сверстюк, В’ячеслав Чорновіл, Василь Стус, Семен Глузман, Валерій Марченко. Був серед них і мій батько – Іван Коваленко, вчитель і поет із м.Боярка. Я могла б дуже багато розповісти і про нього, і про нашу сім’ю, але торкнуся лише того, що, як мені здається, співзвучне нашому часу. (ще…)

Автор: Мария КИРИЛЕНКО
В канун так любимого всеми старого Нового года, когда царит праздничное настроение и не хочется думать о грустном, в течение долгого времени оставалась почти незамеченной трагическая дата в истории Украины — очередная годовщина начала репрессий против украинской творческой интеллигенции. Начавшись 12 января 1972 года, репрессии продолжались в течение почти полутора лет и знаменовали тщетные попытки тоталитарной системы задушить стремление украинского народа к свободе и независимости. Около сотни ярких представителей движения шестидесятников были арестованы и брошены в лагеря; обыски затронули тысячи людей; десятки тысяч были подвергнуты допросам и запугиваниям. Именно эта волна репрессий швырнула за решетку таких выдающихся деятелей, как Иван Свитличный, Евгений Сверстюк, Вячеслав Чорновил, Василий Стус, Семен Глузман, Валерий Марченко. Был среди них и мой отец Иван Коваленко, учитель и поэт из г.Боярки. Я могла бы очень много рассказать и о нем, и о нашей семье, но затрону лишь то, что, как мне кажется, созвучно нашему времени.

(ще…)

Автор: Радислав КОКОДЗЕЙ

Ми зараз дедалі частіше замислюємося про сьогодення й майбуття нашої школи. І це зрозуміло: адже від того, як ми вчимо дітей сьогодні, залежить доля прийдешніх поколінь і нашої країни. Є багато підстав для занепокоєння: і падіння престижу вчительської професії, і факти корупції в учительському середовищі, і те, що попри дедалі складніші програми діти закінчують школу куди безграмотнішими, ніж буквально кілька десятиліть тому. Мені здається, потрібно зупинитися в написанні дедалі об’ємніших підручників та в гонитві за нескінченними нововведеннями в системі народної освіти й замислитися: куди ми йдемо? Без осмислення того найкращого, що було в шкільній освіті раніше, неможливо рухатися вперед. Але головна наша проблема — це особистість учителя, його моральні якості, його готовність до важкої й жертовної праці. Майже безкорисливої, як у наш час. Відповіді на запитання про майбутнє потрібно шукати в минулому… І мені здається, розповідь про подружжя вчителів Івана Юхимовича й Ірину Павлівну Коваленків з міста Боярки, що під Києвом, якщо й не відповість на багато запитань, то бодай поставить їх, що, на мою думку, також важливо. (ще…)

У цій рубриці вже є розділ  “Екологічне виховання” . Згодом  будуть ішні розділи, які стануть в нагоді вчителям української мови та літератури, класним керівникам та студентам педвузів.