Калинові сльози*

Його нескорені вірші блукали незнищенним українським самвидавом і пробуджували гіднісь і думку в роки, коли імперські сатрапи штовхали наш народ в болото самознищення і забуття після слизької “відлиги” 60-х. 

Його поезія переступила кордон і збиснула в “Новому житті” на Пряшівщині в Чехословаччині. Цей блиск справжньої вартості був помічений аж у Канаді, й одинадцять віршів було опубліковано там…

А 13 січня 1972 року поета в день народження було заарештовано. Вірні сини імперії – осавули з КДБ – проклали поетові, педагогу за фахом, на 5 років шлях до уральських таборів, які перетворювалися тоді на згусток українського інтелекту і свободолюбства.

Іван Коваленко з Боярки ніс свій хрест любові до України в одному таборі з Іваном Світличиним, Ігорем Калинцем…

Звідки у поезії Івана Коваленка ця спрага ВОЛІ? Чи не з 1918-го – року народження УНР і його самого?

Владислав Савенок

____________

* Передмова до добірки віршів І.Коваленка (ж-л “Україна”, 1992р. №14, докладніше див. сторінку Бібліографія).

Google Buzz Vkontakte Facebook Twitter Мой мир Livejournal Google Bookmarks I.ua Закладки Yandex Ru-marks Technorati

Залишити коментар

Вам потрібно увійти в систему, щоб мати змогу залишати коментарі.