Катерина МЕЛАШЕНКО

Коваленко Іван Юхимович – український поет, репресований у 1972 році разом з найвидатнішими представниками української творчої інтелігенції і засуджений як дисидент фактично лише за те, що писав українською мовою вірші критичного та патріотичного спрямування.

Творча доля Івана Коваленка також досить трагічна. Під час війни пропали майже всі його ранні твори, а значна частина доробку зрілих літ загубилася в нетрях КДБ, у тюрмах та в таборі. Ті вірші, що збереглися, – це вірші щасливої долі. Вони вижили, зродилися з попелу попри всі репресії та гоніння, бо втілювали такі близькі народу вічні цінності та ідеали, що, здається, просто не могли загинути. (ще…)

(Для того, щоб ті, хто працюватиме з цим нарисом, мали змогу на нього посилатися, в лівому кутку вказані сторінки за виданням: Шістдесятник Іван Коваленко: Біогр. нарис // Україна ХХ ст.: культура, ідеологія, політика: Збірник статей. Вип. 7. К., 2004. С. 422-443. Підп.: Сергій Білокінь, Марія Кириленко (Коваленко). Наклад 200 прим.)

422

Сергій Білокінь, Марія Кириленко (Коваленко) (Київ)

ШІСТДЕСЯТНИК ІВАН КОВАЛЕНКО.

Біографічний нарис

9 січня 2002 року в агенції УНІАН відбулась прес-конференція з приводу тридцятиріччя арештів 1972 року, коли за ґратами опинились найвидатніші шістдесятники. У поширеному тоді прес-релізі в першій десятці наводиться ім’я Івана Коваленка. Протягом кількох десятиріч він вчителював, лишив багато віршів, виданих здебільшого вже посмертно, мав високу честь сидіти в одній камері з майбутнім Св.Патріархом Володимиром (Романюком).
Та найчастіше в таких контекстах про нього не згадували – як і про багатьох інших політв’язнів 1972-го, хто й досі невідомий широкому загалу. Між тим, доля кожного дисидента 60-х років для тих, хто вивчає цей період історії України, складає певний інтерес. Зараз є тенденція представляти шістдесятництво як рух дещо елітарний, притаманний здебільшого великим містам, як-от Київ чи Львів. На прикладі долі Івана Коваленка можна простежити, що цей рух захопив досить широкі верстви населення у різних містах України, що саме й викликало зрозумілу тривогу можновладців. З іншого боку, цікаво, що реакція суспільства на репресії кардинально змінилась у порівнянні зі сталінськими часами, та й самі репресії набули нових ознак – насамперед тому, що змінилася свідомість людей. Хрущовська “відлига”, “празька весна” не минулися даремно. Після хай і недовгого часу відносної свободи влада була вже багато в чому безсила.
Іван Коваленко учителював у Боярці Києво-Святошинського району, з київськими колами однодумців майже не спілкувався, гучного імені не набув. Але разом з тим Комітет державної безпеки розцінив його як небезпечного злочинця, який заслуговує на суворе покарання.
Хто ж він, цей найстаріший дисидент-шістдесятник і за що його засудили до 5 років позбавлення волі у таборах суворого режиму? (ще…)

Василь ОВСІЄНКО

Коваленко Іван Юхимович народився 13.01.1919 (за документами 30.12.1918) в селі Лецьки Переяслав-Хмельницького р-ну Київської обл. Помер 18.07.2001 у м.Боярка Києво-Святошинського р-ну, Київщина. З селян. (ще…)