До уваги всіх, хто не зміг відвідати концерт-презентацію музичного альбому «Я тим щасливий» пам’яті поета Івана Коваленка, що мав місце 20 листопада у Національної філармонії України.

Є можливість подивитись цей концерт у відеозапису по телеканалу «Культура» у п’ятницю 23-го грудня о 22.35 та у суботу 24-го грудня об 11.35.

CultureUA.com

У неділю 20 листопада, о 19.00 у колонному залі імені М.В.Лисенка Національної філармонії України відбудеться концерт-презентація музичного альбому пісень на слова поета-шістдесятника, дисидента Івана Коваленка  “Я ТИМ ЩАСЛИВИЙ…”
Пісні патріотичні та ліричні, веселі та сумні прозвучать у виконанні видатних співаків  у супроводі провідних музичних колективів України.
Музика – ОЛЕГ САЛІВАНОВ, ВІКТОРІЯ САЛІВАНОВА

Участь беруть:

Національний академічний оркестр
народних інструментів України
Художній керівник і головний диригент –
народний артист України, лауреат Національної премії
України імені Тараса Шевченка ВІКТОР ГУЦАЛ

Державний академічний
естрадно-симфонічний оркестр України
Головний диригент – МИКОЛА ЛИСЕНКО

Солісти –
народні артисти України ОЛЕКСАНДР ВАСИЛЕНКО, ВІКТОР ШПОРТЬКО
заслужені артисти України ПЕТРО ПРИЙМАК, ПАВЛО ПРИЙМАК
лауреати міжнародних конкурсів СЕРГІЙ ЮРЧЕНКО та РУСЛАНА ЛОЦМАН

Музичний альбом та концерт присвячені Ользі Рожмановій, улюбленій учениці Івана Коваленка, вірному другу, світлому янголу-охоронцю  сім’ї поета.  Концерт відбудеться за меценатської підтримки її сина Дмитра Мацуки.

Контакти:

Сайт філармонії

Телефон філармонії для довідок 278-62-91
КВИТКОВА КАСА – (044) 278-16-97
Каса на Майдані Незалежності (у переході)  098-303-36-12   050-445-17-45
Сайт поета Івана Коваленка   http://ivan-kovalenko.info/
Телефони доньки поета Марії Кириленко 099-343-08-38     063-619-40-31ї

Ясної осінньої днини 27 вересня 2011 року, саме на день свята Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього, у  Церкві Покрови Пресвятої Богородиці,  що в Боярці, було відспівано  Ірину Павлівну Коваленко – дружину  поета-дисидента Івана Юхимовича Коваленка.

„Відходять титани…” – сказала в своєму прощальному слові Заслужений журналіст України, лауреат премії ім. В.Самійленка, депутат Боярської міської ради Ніна Федосіївна Харчук. Дійсно, Ірина Павлівна Коваленко належала до тих титанів, які творили історію України.

Та протягом усього її життя про Ірину Павлівну згадували в публікаціях здебільшого як про  дружину поета-дисидента. Тож, мабуть, таки настав час сказати декілька слів про неї як про людину високої культури, талановитого педагога, мудру жінку, люблячу дружину. Зрештою, просто як про людину, у житті якої органічно поєдналися всі іпостасі жіночої долі. (ще…)

27 вересня 2011, ясної осінньої днини,  на день свята Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього, у  Церкві Покрови Пресвятої Богородиці,  що в Боярці, було відспівано  Ірину Коваленко, дружину  поета-дисидента Івана Коваленка. Ось як писав  Іван Коваленко про це Свято:

Осінній день, велике Свято,

Не дика вигадка пуста.

Так Віра прорекла крилато:

Це – день Воздвиження Хреста.

На нім Христа було розп’ято,

І не зотліла річ свята.

В землі пролежала багато,

Знайшли й воздвигли на літа.

А я, розп’ятий не воскресну,

Хоч і полину в даль небесну,

Куди укаже Божий перст,

Та на землі не весь загину,

Бо знайдуть люди і воздвигнуть

Мій вірш скорботний – вічний хрест.

Поховано Ірину Павлівну поряд із її чоловіком,  Іваном Юхимовичем,  на боярському новому кладовищі.

26 вересня 2011 року після важкої тривалої хвороби на 93 році життя померла Ірина Павлівна Коваленко, дружина поета-дисидента Івана Коваленка, оспівана поетом у численних віршах.

Твої листи

Дружині

Ідуть листи*, ідуть твої листи,

Несуть тепло, твою любов і тугу,

І чутно крізь папір тих почуттів напругу,

Яку слова твої не в змозі донести.

А я іду крізь кривду і наругу,

Незломлений, не зрадивши мети.

Усе згубив… Лишилась тільки ти

Та ще печаль нескошеного лугу.

На нім загінку я колись не докосив,

Тепер молюся ревно: “Господи, спаси!

Добав листків мого календаря!”

Нехай згоряють, падають світила,

Я буду далі йти, і буде в мене сила,

Поки ще світиш ти, немеркнуча зоря.

__________________

* Дружина поета щодня надсилала йому в табір листа

Дружині*

Нехай планети спинять біг,

Лишаться зорі супокою,

Нехай всі сили наді мною

Мене закручують у ріг,

А я схилюсь перед тобою,

Свою любов кладу до ніг,

Усі скарби, що я беріг,

І квіти всі – перед одною.

Нехай загину тут без слави,

Та не схилюсь перед лукавим,

Бо вірю в Бога й чудеса.

В тобі не меркне Його сила,

“Хай буде світло!” – Й ти з`явилась,

І світло це не погаса.

___________________

*Вірш було написано після побачення у таборі.