17  січня 2012 року помер Олесь Коваленко, син поета Івана Коваленка, талановитий перекладач-поліглот.  У його творчому доробку ряд перекладів на англійську мову творів українських класиків.

Сьогодні, 13 січня 2012 року,   виповнюється  40 років  із того дня, коли Івана Коваленка було репресовано.  Це був день його народження. Поетові виповнилося б сьогодні  93 роки.

До уваги всіх, хто не зміг відвідати концерт-презентацію музичного альбому «Я тим щасливий» пам’яті поета Івана Коваленка, що мав місце 20 листопада у Національної філармонії України.

Є можливість подивитись цей концерт у відеозапису по телеканалу «Культура» у п’ятницю 23-го грудня о 22.35 та у суботу 24-го грудня об 11.35.

CultureUA.com

Ясної осінньої днини 27 вересня 2011 року, саме на день свята Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього, у  Церкві Покрови Пресвятої Богородиці,  що в Боярці, було відспівано  Ірину Павлівну Коваленко – дружину  поета-дисидента Івана Юхимовича Коваленка.

„Відходять титани…” – сказала в своєму прощальному слові Заслужений журналіст України, лауреат премії ім. В.Самійленка, депутат Боярської міської ради Ніна Федосіївна Харчук. Дійсно, Ірина Павлівна Коваленко належала до тих титанів, які творили історію України.

Та протягом усього її життя про Ірину Павлівну згадували в публікаціях здебільшого як про  дружину поета-дисидента. Тож, мабуть, таки настав час сказати декілька слів про неї як про людину високої культури, талановитого педагога, мудру жінку, люблячу дружину. Зрештою, просто як про людину, у житті якої органічно поєдналися всі іпостасі жіночої долі. (ще…)

27 вересня 2011, ясної осінньої днини,  на день свята Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього, у  Церкві Покрови Пресвятої Богородиці,  що в Боярці, було відспівано  Ірину Коваленко, дружину  поета-дисидента Івана Коваленка. Ось як писав  Іван Коваленко про це Свято:

Осінній день, велике Свято,

Не дика вигадка пуста.

Так Віра прорекла крилато:

Це – день Воздвиження Хреста.

На нім Христа було розп’ято,

І не зотліла річ свята.

В землі пролежала багато,

Знайшли й воздвигли на літа.

А я, розп’ятий не воскресну,

Хоч і полину в даль небесну,

Куди укаже Божий перст,

Та на землі не весь загину,

Бо знайдуть люди і воздвигнуть

Мій вірш скорботний – вічний хрест.

Поховано Ірину Павлівну поряд із її чоловіком,  Іваном Юхимовичем,  на боярському новому кладовищі.