Вірші про репресованих українців » Сторінка 2 » Іван Коваленко

Засну вночі, і знову тихий стук:
Вони прийшли побільшувати мук,
Померлих душі... Коли усе засне,
Ви їм чужі. Вони зовуть мене...

Попередня сторінка 1 2 Наступна сторінка

Учитель Поет Дисидент