СПОГАДИ ПРО ВАСИЛЯ РОМАНЮКА –
ПАТРІАРХА ВСІЯ УКРАЇНИ-РУСИ –
ОТЦЯ ВОЛОДИМИРА

Патріарх Володимир – видатна постать нашого часу. Він з’явився неначе великий метеор, що своїм спалахом освітив всю Україну і залишив по собі вічний слід.
Я особисто ставлю постать Патріарха Володимира нарівні з такими особистостями як кардинал Шептицький, кардинал Сліпий, Іван Огієнко і Патріарх Мстислав. А що шляхи наші з ним хоч на короткий час перетнулися, і лише я можу розповісти про два тижні його життя в неволі, я вирішив написати ці коротенькі спогади. (ще…)

З Іваном Олексійовичем Світличним я познайомився десь у середині 1960-х рр.. у Будинку письменників. Ми з ним тоді не перекинулися жодним словом, і в пам’яті лишилося тільки загальне приємне враження. Про мене Іван Олексійович тоді нічого не знав, а я про нього багато вже чув і читав. Був, звичайно, знайомий з його працями, есеями, хоча не завжди погоджувався з його лінгвістичними положеннями.
Близько ми познайомилися з І.Світличним у таборі на Уралі, куди нас обох загнала лиха сила: я отримав за дисидентську діяльність 5 років, Світличний – набагато більше.
Івана Світличного справедливо вважають найяскравішою постаттю українського Відродження 60-х рр., представників якого влучно називають „замордованим поколінням”. Літературознавець і лінгвіст, поет і критик, науковець, людина високоосвічена, він гуртував навколо себе насамперед талановиту молодь, приваблюючи своєю безмежною відданістю українській справі. До нього тяглися, як до світла. (ще…)