"Не знаю я, до чого сниться..."
Не знаю я, до чого сниться
Краса небачених озер,
І виринають знову лиця,
Що не побачу їх тепер...
"Дивувався давно і дивуюсь тепер..."
Дивувався давно і дивуюсь тепер
(Це у серце моє улилась дивина)
Чистоті й глибині задеснянських озер,
Де прозора вода аж до самого дна...
"Ви знаєте, як пахне верболіз..."
Ви знаєте, як пахне верболіз
У літній день, у полудневу спеку?
Нагадує він молодість далеку,
Таку далеку, як той темний ліс...
ТИХА ЗІРКА (1977 – 2001, Боярка)
Цикл „Тиха зірка” створювався в той же період, що і „Боярські сонети” – у 80-90 роках. Це післятабірні роки, роки горбачовської перебудови, здобуття Україною незалежності, роки надій, сподівань і розчарувань.
Тиха зірка
(Der stille Stern)
Ця приповідка, поговірка
У серці схована на дні.
Я знаю – є на світі зірка,
Не всім помітна вдалині...
"Повернувсь я у країну віршів..."
Повернувсь я у країну віршів,
Оселивсь на острові кохання,
І нічого не потрібно більше –
Я полишив марні сподівання...
Читачеві
Ну звідки взялось, що писати я мушу?
Хіба я збагну і про це розповім,
Чому ці рядки розтривожують душу
І будять неспокій у серці твоїм?..