Наталя Федько: «Доля»


До Міжнародного поетичного конкурсу
"Віршована мелодія-2014"


Рано чи пізно, рано чи пізно
Я стану словом чиєїсь пісні.
Рано чи пізно, пізно чи рано
Я стану болем чиєїсь рани.

Я не забуду, світ не пробачить
Мій сум столітній і сміх дитячий.
Зорі – як вірші, вірші – як зорі:
Такі ж величні, ясні й суворі.

Щось не судилось, щось не збулося...
Цілує промінь моє волосся.
В серці – надія, страх – не для мене.
Дивлюсь на сонце, палке й вогненне.

Федько Наталя Володимирівна, 27 років,  Дніпропетровськ, 2014 р.