Аліна ТРЕТЯК

Ірині Коваленко — вдові колишнього політв’язня
Івана Коваленка: поета, патріота, громадянина

І зараз відчуваю – поруч ти,
Хоча між нами – два світи:
Цей, білий світ і той, далекий...
До нього не летять лелеки –
Не родить вічності граніт,
І там немає плину літ…

Віршам твоїм – своє життя,
Бо розбрелись вони по світу,
Належить їм нас пережити
Й буяти в молодих серцях.

Стіна між нами на біду,
Вже не тюремна, а вже вища неба,
Але я проліском в дзвінкім льоду
Пробилася й засиніла для тебе.

Як і писав – нам буть удвох завжди,
І знов пишу я подумки листи
Вже без цензури. Подумки. Щоночі.
Я згадую слова твої пророчі,

Що буде буря, а за нею – штиль,
Що зоре землю тракторист Василь*,
З насіння зродиться колосся золоте –
І Україна в славі зацвіте.

Ти чуєш, це твоя Ірен, твоя Ірина,
Твоя я пам’ять, серця половина...
Ти нас обох любив: мене і Україну –
Один з її синів. Для мене лиш – єдиний...

2002 р.

*Поема ”Тракторист Василь” була назавжди знищена у застінках радянського КДБ