» » Зустріч споріднених душ

Зустріч споріднених душ


Затамуймо подих. Розігріймо кісточки змерзлих пальців рукостисканнями друзів, полишимо на певний час примару буденності та побудемо наодинці з совістю українства, ліричним бандуристом калинового цвіту, поетом, учителем, громадянином Іваном Коваленко.

 

Сьогодні місто Боярка віддавала належну шану своєму славетному землякові. У затишній залі мистецького центру "Оберіг" директор закладу Надія Скакодуб щиро запрошує до презентації довгоочікуваного пісенного музичного альбому на вірші славетного поета Івана Юхимовича Коваленка. Чекають на зустріч з Учителем портрет майстра у сірих тонах у виконанні художника і барда Володимира Вишняка, який символічно перегукується з його піснею на слова Івана Коваленка "Сіра мелодія". З сірим кольором контрастує біло-червоний рушник, жовтогарячі соняхи, традиційна свіча пам’яті, зелена обкладинка книги і сяючі яскраві очі аплодуючих.

 

Немає у залі випадкових облич. Уважно дослухаються люди до кожного слова ведучих співачки Наталії Горенко та автора чисельних статей про творчість та долю майстра Радислава Кокодзея.

 

Про спадщину безмежної любові співає щемливо боярський лірик доньці Марії, побратимам по комуністичних катівнях Уральських концтаборів та єдиному коханню, вірній дружині Ірині. Кожен мелодійний нюанс, кожне слово спонукає серця слухачів битись у такт прекрасних пісень на вірші Івана Коваленка, написаних однодумцем поета, чудовим композитором Олегом Салівановим.

 

А ініциативу започаткування щорічного мистецького фестивалю ім. І.Коваленка щиро підтримав боярський міський голова Тарас Добрівський : "Міська рада нашого міста готова підтримати пам’ять боярських митців, знаних на теренах усієї України. Ми маємо популяризувати і символіку, і державність, і прості життєві цінності."

 

Аж ось поринає різновіковий зал у мелодику баритона Володимира Боженка :

"Я іще не нажився на цьому на білому світі,

Я напитись не встиг шуму сосен, беріз і ялин,

І мене звідусіль кличуть трави, і віти, і квіти

І з полів, і лісів, і долин…"

 

Продовжує вечір гітара у руках Тетяни Володай:

"Стежка, пагорбок і хата,

Чорнобривці, рута - м"ята.

І хустина, повна сліз…"

 

Багато хто знає, а може, і на собі відчув сірість загратованного вікна. "І в колоду буро-сіру скоро вріжеться метал", - співають струни Володимира Вишняка.

 

І як вишуканіший романс звучить пісня Радислава Кокодзея "В час осінній, сумний, доцвітає в саду георгіна..."

 

І промовляє своєю піснею до залу елегантна Людмила Яковенко:

"Чом струмить тужливо ліс,

Чого сосни засинають ?"

 

І знову звучить музика Олега Саліванова, і прикрашає вечір запальна "Гуцулка Марічка" у виконанні чудової співачки Наталки Горенко…

 

Ні, не згине пісня, полинуть по білому світові покладені на музику слова поета у пошуках споріднених Душ:

"А ми пута розірвем і будемо жити,

І калину червону ми будем садити."

Андрій Ткаченко