» Сторінка 10

Поетичний конкурс "Віршована мелодія-2012": аналіз та перспективи


З  10 липня по 30 жовтня  2012 року в рамках Молодіжного мистецького Фестивалю імені Івана Коваленка  (м.Боярка) за підтримки Конгресу  літераторів України надзвичайно успішно пройшов поетичний конкурс «Віршована мелодія».  Дуже  приємно,  що вже в перший рік на цей конкурс молоді поети (до 30 років) надсилали вірші з сіл та  міст усієї України. На конкурсі   були представлені міста  Вінниця, Дрогобич,  Генічеськ, Житомир, Харків, Львів, Суми, Ірпінь,  Бориспіль і, звичайно, Боярка.  Тексти до пісень надійшли також із сіл Івано-Франківської області (села Нижній Струтинь та  Сваричів),   Дніпропетровської  (села Новоселівка та Широке) та  Київської  (села Дмитрівка та Петрівське).
Участь у конкурсі взяв 21 учасник: 20 дівчат та молодих жінок і лише один парубок.  До конкурсу було допущено 40 віршів, з них українською мовою – 32, російською – 8.   Троє авторів подали вірші і російською, і українською мовами.
Одним із сюрпризів поетичного конкурсу стало те, що  деякими віршами з числа тих, що перемогли у конкурсі,  зацікавились  композитори.  Поетеса, авторка багатьох  пісень  Тетяна Володай поклала на музику тексти  лауреаток конкурсу   Ольги Ковчан («Времени воры»),  Людмили Тютюнник («Друзів безліч не буває») і Мар’яни Семанів («Це зветься коханням»). А Олег Саліванов написав  музику до віршів Анни Ніколаєнко («Прощання») та Ірини Скоробогатової («Рідна Вкраїна»).  Дві пісні («Прощання» та «Времени ворсы») було рекомендовано до створення  професійних фонограм та студійного запису.
Оргкомітет Фестивалю вирішив рекомендувати до вступу в лави Конгресу літераторів України наступних лауреаток конкурсу:  Катерину Марчук (премія ім.Ольги Рожманової, тексти українською),  Анну Ніколаєнко (1 місце, тексти українською),  Лідію Ляшенко (1 місце, тексти російською), Світлану Романенко (Дідух) (2 місце, тексти російською). Відповідний лист із клопотанням було направлено до Конгресу.
У 2013 році  в рамках Молодіжного мистецького фестивалю імені Івана Коваленка знову відбудеться поетичний Інтернет-конкурс «Віршована мелодія». До конкурсу прийматимуться тексти до пісень. Слідкуйте за нашими оголошеннями.

Про дитинство та юність Івана Коваленко (спогади дружини)


Пишу про дитинство та юність мого чоловіка Івана Юхимовича Коваленка.  Про ті 18 років, коли ми ще не знали один одного,- з його розповідей. 

"Диссидентов травили хлебом. А спасал их Ежов".


Лидия ДЕНИСЕНКО
«Ведомости», 3 августа 1996 г.

Спросите любого: возможен ли сейчас самиздат в классическом понимании этого слова? «Нет, - скажут вам.- Надобность отпала. За идеологию больше не сажают».
Но если вдруг вас начнут убеждать, что малоизвестные или фактически неизвестные поэты и прозаики, в свое время отсидевшие за самиздат и даже полностью реабилитированные нынче, - ничего уже не боятся, открыто печатаются и с удовольствием занимаются мемуарами, - не верьте. Страх живуч. И, впитанный кожей тогда, не только остался в памяти, но и подсознательно – в чем-то – диктует поведение сейчас.

«Я неправедно жив…»


Микола ЛЕЛЮК
Передмова до  підбірки віршів,
"Літературний Чернігів», 1(37), 2077 р.

Жити праведно – означало, як піонер: «Всегда готов!» – виконувати настанову влади: «Если коммунист сказал  что будет – можно точно заявить что есть!»
І виконувати будь-якими методами, будь-якою ціною. І виконували. Але не всі. В січні 2007 року минуло 35 літ від часу, коли хвиля репресій, прокотившись теренами України, кинула за грати багатьох вільнодумців, яких називають шістдесятниками, тих, хто насмілився підвестись на боротьбу за права людини,  за якими вже жив весь цивілізований світ.

Дарунок з того світу


5 січня 2013 року народний депутат  Верховної ради від Коломиї та Городенки Олесь Доній під час святкування 90-річчя Мирослава Симчича передав вітання легендарному вояку УПА від доньки поета Івана Коваленка.  Пан Олесь передав також, за його словами, надзвичайно натхненний подарунок – подарунок у певному сенсі з того світу – повну збірку віршів Івана Коваленка та два музичні альбоми пісень на його слова. І нагадав, як колись табірні побратими мріяли про те, щоб були видані всі твори поета.  Олесь Доній процитував декілька уривків з листів  Мирослава Симчича до Івана Коваленка:
"Шановний наш Іване Юхимовичу! Пишу наш, а не мій, тому що Ви входите до когорти тих, які належать не одиницям, а всьому українському народові. Ви знаєте, я не майстер слова і не зумію сказати те, що відчуваю душею, серцем, а навіть мозком, ту любов і вдячність Вам… Є багато поетів, які пишуть, але так доступно, всевичерпно, просто і вливающе в душу більше Вашого не стрічаю. І яка мене опановує гордість, що з цим поетом я колись хлебав щі з одного котла.  Це помогло мені Вас зрозуміти, любити і повік не забути…  Ми з Вами вірили в перемогу в ті часи, коли не було жодного просвітку, то сьогодні я твердо вірю, ще не за горами той час, коли ми з Вами і наші сини та онуки будуть читати повну збірку Ваших творів".
Звертаючись до пана Мирослава, своє привітання Олесь Доній закінчив такими словами:

«Іван Коваленко не дожив до повної збірки своїх творів. Але дожив Мирослав Симчич. І дочка Івана Коваленка передає  Мирославу Симчичу його повну збірку - збірку віршів людини, з якою ви з одного котла хлебали щі для того, щоб всі ми жили в Незалежній Україні.  Це його пісні, його вірші, і це вдячність вам за вашу боротьбу…»

 

 


Мирослав Симчич, "Кривоніс”, у січні 1945 року разом із дивізією розгромив під час битви за Космач цілу каральну дивізію НКВД, відому злочинами проти людяності, винищенням цивільного населення та депортаціями кримських татар і народів Кавказу. Симчич був кілька разів засуджений на тривалі терміни в радянських концтаборах і відбув там загалом 32 з половиною роки.  З поетом Іваном Коваленком товаришував у Пермському таборі для політв’язнів №35, а за часів Незалежності – активно з ним листувався.


Пісня на слова Івана Коваленка "Учитель"


Слова Івана Коваленка

Музика Миколи Титаренка

Музичний супровід - джаз-рок група CITY GUARD.

Виконує Микола Титаренко

 


 

Прослухати без відео:

 

Скачати аудіо пісні:  CITY-GUARD_-Uchitel.mp3 [3,24 Mb] (cкачувань: 42)  

 

Слова до пісні "Учитель":



Вірш І.Коваленка "Натюрморт" - переклад російською


Иван КОВАЛЕНКО
Перевод на русский Светлана Павликова (Clair)

НАТЮРМОРТ

Простой кувшин, наследство давних лет,
А в нём – осенним буйством – хризантемы.
Глубоких размышлений вечны темы:
Плоды искусства – и кувшин, и цвет.

Люблю я глину – не кристаллов свет,
Мне подсознание рисует неизменно:
Есть в глине то, что вечно и священно, –
Остался в глине рая ясный след.

Я тоже скоро в глину перейду.
Заметят это лишь цветы в саду...
И – из меня – в кувшин поставят ветвь калины,

А не найдут, – букетик хризантем  –
Сюжет для натюрмортов и поэм...
Адам был Богом вылеплен из глины. 
 
Оригинал стиха:
 

"Зацвів бузок і руки ніжні..." - переклад російською


Иван Коваленко
"Цветёт сирень и щедро-снежно..."
 

Перевод на русский -  Светлана Павликова (Clair)

 

Цветёт сирень и щедро-снежно
Мне ветви тянет сквозь окно,
И воздух льётся утром вешним,
Тягуч и сладок – как давно,

Всё так же празднует свободу
И обещает волшебство,
А сердце под тяжёлым сводом
Печали ставит на крыло.

Цветёт сирень, зовёт и манит.
Не отзовусь – я здесь один.
И новое нездешней явью
Встаёт из таинства глубин…
 
Оригинал стиха:


ЗНАКИ ДОЛІ (інтерв’ю з Марією Кириленко)


Марія Іванівно, розкажіть, будь ласка, про себе. Що є пріоритетним у Вашому житті?

Так склалося (і склалося, як на мене, щасливо), що у моєму житті все переплетено – і сімейні справи, і робота, і громадська діяльність, і справа мого життя – збереження та популяризація творчих надбань мого батька, поета-дисидента Івана Коваленка.

Ким же був Іван Коваленко?

Вірші Івана Коваленка в антології «Поезія із-за ґрат»


Вірші Івана Коваленка в антології «Поезія із-за ґрат»

 

 До антології «Поезія із-за ґрат» увійшли наступні вірші Івана Коваленка: «Червона калина», «Година прийде», «Тиран і деспот всіх піїтів», «УПА»,  «Чотири сонети пишу уночі», «А перший сонет – це сонет про життя», «Вірш з примітивними римами», «У казематі». Про всяк випадок,  зауважимо, що   вірш Івана Коваленка «Червона калина» вміщено в антології у скороченому вигляді (повна версія вірша «Червона калина»).  
З восьми віршів, уміщених в антології, лише два були написані Іваном Коваленком в ув’язненні.  
Вірші, написані поетом у неволі, можна прочитати у циклах:
За чорними ґратами
Немеркнуча зоря

Уральські сонети

 

Докладніше про антологію «Поезія із-за ґрат»: