» Сторінка 11

Дарунок з того світу


5 січня 2013 року народний депутат  Верховної ради від Коломиї та Городенки Олесь Доній під час святкування 90-річчя Мирослава Симчича передав вітання легендарному вояку УПА від доньки поета Івана Коваленка.  Пан Олесь передав також, за його словами, надзвичайно натхненний подарунок – подарунок у певному сенсі з того світу – повну збірку віршів Івана Коваленка та два музичні альбоми пісень на його слова. І нагадав, як колись табірні побратими мріяли про те, щоб були видані всі твори поета.  Олесь Доній процитував декілька уривків з листів  Мирослава Симчича до Івана Коваленка:
"Шановний наш Іване Юхимовичу! Пишу наш, а не мій, тому що Ви входите до когорти тих, які належать не одиницям, а всьому українському народові. Ви знаєте, я не майстер слова і не зумію сказати те, що відчуваю душею, серцем, а навіть мозком, ту любов і вдячність Вам… Є багато поетів, які пишуть, але так доступно, всевичерпно, просто і вливающе в душу більше Вашого не стрічаю. І яка мене опановує гордість, що з цим поетом я колись хлебав щі з одного котла.  Це помогло мені Вас зрозуміти, любити і повік не забути…  Ми з Вами вірили в перемогу в ті часи, коли не було жодного просвітку, то сьогодні я твердо вірю, ще не за горами той час, коли ми з Вами і наші сини та онуки будуть читати повну збірку Ваших творів".
Звертаючись до пана Мирослава, своє привітання Олесь Доній закінчив такими словами:

«Іван Коваленко не дожив до повної збірки своїх творів. Але дожив Мирослав Симчич. І дочка Івана Коваленка передає  Мирославу Симчичу його повну збірку - збірку віршів людини, з якою ви з одного котла хлебали щі для того, щоб всі ми жили в Незалежній Україні.  Це його пісні, його вірші, і це вдячність вам за вашу боротьбу…»

 

 


Мирослав Симчич, "Кривоніс”, у січні 1945 року разом із дивізією розгромив під час битви за Космач цілу каральну дивізію НКВД, відому злочинами проти людяності, винищенням цивільного населення та депортаціями кримських татар і народів Кавказу. Симчич був кілька разів засуджений на тривалі терміни в радянських концтаборах і відбув там загалом 32 з половиною роки.  З поетом Іваном Коваленком товаришував у Пермському таборі для політв’язнів №35, а за часів Незалежності – активно з ним листувався.


Пісня на слова Івана Коваленка "Учитель"


Слова Івана Коваленка

Музика Миколи Титаренка

Музичний супровід - джаз-рок група CITY GUARD.

Виконує Микола Титаренко

 


 

Прослухати без відео:

 

Скачати аудіо пісні:  CITY-GUARD_-Uchitel.mp3 [3,24 Mb] (cкачувань: 41)  

 

Слова до пісні "Учитель":



Вірш І.Коваленка "Натюрморт" - переклад російською


Иван КОВАЛЕНКО
Перевод на русский Светлана Павликова (Clair)

НАТЮРМОРТ

Простой кувшин, наследство давних лет,
А в нём – осенним буйством – хризантемы.
Глубоких размышлений вечны темы:
Плоды искусства – и кувшин, и цвет.

Люблю я глину – не кристаллов свет,
Мне подсознание рисует неизменно:
Есть в глине то, что вечно и священно, –
Остался в глине рая ясный след.

Я тоже скоро в глину перейду.
Заметят это лишь цветы в саду...
И – из меня – в кувшин поставят ветвь калины,

А не найдут, – букетик хризантем  –
Сюжет для натюрмортов и поэм...
Адам был Богом вылеплен из глины. 
 
Оригинал стиха:
 

"Зацвів бузок і руки ніжні..." - переклад російською


Иван Коваленко
"Цветёт сирень и щедро-снежно..."
 

Перевод на русский -  Светлана Павликова (Clair)

 

Цветёт сирень и щедро-снежно
Мне ветви тянет сквозь окно,
И воздух льётся утром вешним,
Тягуч и сладок – как давно,

Всё так же празднует свободу
И обещает волшебство,
А сердце под тяжёлым сводом
Печали ставит на крыло.

Цветёт сирень, зовёт и манит.
Не отзовусь – я здесь один.
И новое нездешней явью
Встаёт из таинства глубин…
 
Оригинал стиха:


ЗНАКИ ДОЛІ (інтерв’ю з Марією Кириленко)


Марія Іванівно, розкажіть, будь ласка, про себе. Що є пріоритетним у Вашому житті?

Так склалося (і склалося, як на мене, щасливо), що у моєму житті все переплетено – і сімейні справи, і робота, і громадська діяльність, і справа мого життя – збереження та популяризація творчих надбань мого батька, поета-дисидента Івана Коваленка.

Ким же був Іван Коваленко?

Вірші Івана Коваленка в антології «Поезія із-за ґрат»


Вірші Івана Коваленка в антології «Поезія із-за ґрат»

 

 До антології «Поезія із-за ґрат» увійшли наступні вірші Івана Коваленка: «Червона калина», «Година прийде», «Тиран і деспот всіх піїтів», «УПА»,  «Чотири сонети пишу уночі», «А перший сонет – це сонет про життя», «Вірш з примітивними римами», «У казематі». Про всяк випадок,  зауважимо, що   вірш Івана Коваленка «Червона калина» вміщено в антології у скороченому вигляді (повна версія вірша «Червона калина»).  
З восьми віршів, уміщених в антології, лише два були написані Іваном Коваленком в ув’язненні.  
Вірші, написані поетом у неволі, можна прочитати у циклах:
За чорними ґратами
Немеркнуча зоря

Уральські сонети

 

Докладніше про антологію «Поезія із-за ґрат»:


Іван Коваленко в довіднику «Рух опору в Україні: 1960-1990».


Іван Коваленко в довіднику «Рух опору в Україні: 1960-1990».


 

Статтю про поета Івана Юхимовича Коваленка розміщено в енциклопедичному довіднику «Рух опору в Україні: 1960-1990». Мусимо внести до статті   деякі уточнення:
 1. Іван Коваленко був учителем не  лише англійської мови. Насправді  він був учителем іноземних мов, оскільки викладав англійську, французьку, німецьку та іспанську мови (крім того, знав ще польську та італійську).
2.  У Чернігові працював спочатку директором школи, а тоді вчителем.
3. У 1947 році Іван Коваленко перебрався із сім’єю не до Києва, а до Боярки, де й проживав аж до свого арешту і куди й повернувся після звільнення.
4. З 1961 року перебував під неофіційним наглядом КДБ не за читання «заборонених» поезій Т.Г.Шевченка, а за власний вірш «У поета тільки слово», що був ним написаний до 100-річчя зі смерті Шевченка.
5. 13.07.1972 року суд виніс вирок не 6 років таборів та 3 роки заслання, а 5 років таборів. Прокурор дійсно просив такий строк (6 + 3, як тоді говорили), але завдяки адвокатові Івану Семеновичу Єжову, котрий реально,  з великим ентузіазмом та на високому професійному рівні захищав І.Коваленка,  той отримав строк набагато менший, аніж просило звинувачення.

6. Крім того, у довіднику згадуються ще Коваленко Микола Єрмоїлович та Коваленко Микола Іванович, обидва 1919 року народження, обидва з Боярки і обидва відбували покарання у таборі №35. Насправді інших Коваленок, що жили в Боярці,  були вчителями і відбували покарання у вказаному таборі,  не було.   Це помилкові «клони» Івана Юхимовича Коваленка, котрий дійсно звинувачувався у  протестах проти радянської окупації Чехословаччини та у котрого дійсно вилучався вказаний у довіднику самвидав і котрий отримав 5 років таборів, що приписується іншим двом Коваленкам.

 

 

 

Додаткова інформація про довідник  «Рух опору в Україні: 1960-1990»:

Відгук Анни Ніколаєнко


«Творчість Івана Коваленка варта того, щоб зайняти одне з провідних місць не лише у вітчизняній, але й у світовій літературі. Окрім ідеального ритму та рим, його віршам притаманна незрівнянна мелодійність, пісенність, вишукана ніжність слова. Поезія Івана Юхимовича не має жорсткості, яку чомусь іноді вважають виправданою у творах багатьох українських класиків, навпаки ж відрізняється особливою щирістю, безумовною пріоритетністю вічних загальнолюдських цінностей. Коли читаєш цю чарівну лірику,  - ніби ведеш задушевну розмову безпосередньо з самим автором, занурюєшся у багатий світ його переживань, думок, почуттів та водночас отримуєш невимовну естетичну насолоду.
Іван Коваленко не втратив  красивої і витонченої душі поета, незважаючи на всі складнощі і трагізм життя. Безцінний скарб його досвіду, частинка великого доброго серця назавжди залишаться з нами у його віршах».
Анна Ніколаєнко, поетеса


"Я повернуся в дім і допалю свічу..." (закінчення)


                  Наталія Павлик 
  (Переяслав-Хмельницький)
 
... Зі спогадів самого письменника – він писав так звані «люті» вірші, тобто сатиру, адже поціновувачів-професіоналів було вдосталь:  в таборі з ним сиділо ціле «відділення Спілки письменників» – вісім поетів. Ліричного героя як такого поет на «передову» не виставляв, говорив здебільшого від свого імені. Личину знеособлення Іван Коваленко до себе не приміряв – лицедійство безкомпромісного поборника правди глядачів  у тюремних застінках не знайшло б. Магма словотворення з кратеру душі йшла і йшла, без річища, вогненахлинаюче.  Поет переходив у писемно-звукову субстанцію без жодних перевтілень, не програмуючись обдумуванням. Словесного хаосу немає – душевні вивільнення підшукують потрібні лексеми й висновують тексти традиційним силабо-тонічним віршуванням. У психічних порухах важливо було взяти синхронний мовленевий темп – вловлене мислю «легалізувати» графічно...

"Я повернуся в дім і допалю свічу..." (початок статті)


                                                                                                   Наталія Павлик 
                                         (Переяслав-Хмельницький)
 
Поезія і життя… Світу явлено книги  Івана Коваленка  «Недокошений луг» (1995), «Джерело» (1999), «Перлини» (2006), «Учитель» (2009), «Порив до небес» (2012). Прожите життя, а поміж усім – дати. І злежаним, тугим підґрунтям  –  доля.  Коваленко  Іван Юхимович  народився 13 січня 1919 року (за документами 30 грудня 1918 р.) в селі Лецьки, що на Переяславщині. Життя поставило карби на його імені: поет, дисидент, учитель. Доля Івана Коваленка – то вершина мужності, вірності, добротворення. Поет був незламний духом, витривалий в життєвих випробуваннях. Боріння Івана Коваленка потвердили істину: поети розмножуються вегетативно – духом. Свою хресну дорогу митець обрав сам. Стержнем у характері Івана Коваленка була непокірність – розкутий дух понад часом і простором…