» Сторінка 5

Пісня на слова І.Коваленка "Золота осінь"


Слова: Іван Коваленко
Музика: Інна Андріяш
Виконання: Інна Андріяш 
 

 Слухати пісню "Золота осінь":

 

 
Скачати пісню "Золота осінь":
OSIN_.mp3 [9,3 Mb] (cкачувань: 359)
 
 Далі - мінусовка та слова до пісні:

Пісня на слова І.Коваленка "Осінній ранок"


Слова: Іван Коваленко
Музика: Софія Андріяш-Місько
Виконання: Софія Андріяш-Місько
 

Слухати пісню "Осінній ранок":

 

 

Скачати пісню "Осінній ранок"Ranok.mp3 [5,99 Mb] (cкачувань: 115)

 

 

Слова до пісні "Осінній ранок": 


Продовжуються зйомки фільму про Івана Коваленка


 

Продовжуються зйомки фільму «Дума про вчителів» про поета-дисидента Івана Коваленка та його дружину Ірину Павлівну (режисер – Богдан Гнатюк, оператор – Олександр Скудар).  Цього року творча група працювала на малій батьківщині поета – в його рідному селі Лецьки та біля загальноосвітньої школи №1, що в Переяславі-Хмельницькому. Іван закінчив школу у 1936 році, на будівлі розміщено меморіальну дошку.

Продовжуються зйомки фільму про Івана Коваленка

Супроводжувала групу донька поета Марія Кириленко, яка радо побувала в рідному селі свого батька.



 
Знімальна група не обійшла своєю увагою пам'ятник жертвам голодомору у Лецьках. Іван Юхимович чудом вижив  у ті часи, коли вимерла майже половина села. 

 

На місці батьківської хати Івана Коваленка - просто хащі. Не залишилося жодного сліду й від калинового гаю, який оспівував поет... Зберігся лише будиночок брата по батьку Василя Коваленка. Його показала Любов Дем'яненко, племінниця дружини. 

 

... Робота над фільмом триває з 2009 року (див. публікацію). На жаль, через брак коштів на монтаж  (практично весь матеріал відзнято) час виходу фільму на екрани ТБ не визначений. 


Візит до Чернігівської ЗОШ №4 та музею історії Лісковиці


Візит до Чернігівської ЗОШ №4 та музею історії Лісковиці

 

 

Донька поета-дисидента Івана Коваленка Марія Кириленко відвідала Чернігівську ЗОШ №4 та передала до шкільної бібліотеки примірники збірки поета «Порив до небес» (вибрані твори для шкіл та ВУЗів) та побувала в музеї історії Лісковиці, що діє при школі.  Марія Іванівна розказала про свого батька – поета-дисидента Івана Коваленка, про його багаторічний зв'язок з Черніговом та мальовничою Лісковицею. Так сталося, що рідне місто його дружини Ірини Павлівни (в дівоцтві Пустосмєхової) стало знаковим у житті поета. Іван Юхимович був одним із директорів ЗОШ №4 у важкий час відновлення школи після німецької окупації в 1943 році, а потім разом із дружиною вчителював у школі до 1947 року (Фото Івана Юхимовича разом із ученицями в українському народному вбранні зберіглося саме з тих часів і посідає почесне місце в музеї Лісковиці). А потім більше 50-ти років щоліта (окрім років, що провів в концтаборі на Уралі) відпочивав у славнозвісному  «будинку під акаціями» (вул.Антонова-Овсієнка, 46).  

 

Участь у зустрічі взяли  Рідзель О.М.  директор Чернігівської загальноосвітьої школи І-ІІІ ступенів №4; Багіна Т.Л.  вчитель, директор ЗОШ №4 протягом 40 років; Червяк Т.М.  завуч; Федоренко О.В. – педагог-організатор; Федоренко М.В. – учениця педагогічного ліцею гуманітарного профілю;  Горбач Л.О. – бібліотекар; Кашка Б.Ф. – вчитель історії.

Про зв'язок Івана Коваленка з Черніговом читайте у публікації Радислава Кокодзея «Іван Коваленко і Чернігів» (журнал «Літературний Чернігів», 2003. №4 (24). С.19-22) 

Вірші, присвячені Чернігову:
Вірш «Старе піаніно» (присвячено художнику Андрію Петусю та його дружині, що також жили на Лісковиці). 

Збірка Івана Коваленка "Порив до небес" на Libruk (Лібрук)


Збірку вибраних творів поета Івана Коваленка "Порив до небес" тепер можна скачати в форматі ПДФ на сайті  Libruk (Лібрук)


 
 
Докладніше про збірку Івана Коваленка "Порив до небес":
Збірка містить вибрані поезії українського поета-дисидента, шістдесятника, педагога Івана Юхимовича Коваленка (1918 – 2001).  У цьому виданні  вперше зроблено спробу відобразити весь тематичний спектр творчої палітри поета: вірші об’єднані у невеличкі тематичні блоки, кожен з яких означений окремим поетичним рядком.  Збірка розрахована на учнів загальноосвітніх шкіл, студентів, освітян та широке коло читачів. 

Краса рідної природи в віршах Івана Коваленка (5-6 класи загальноосвітньої школи).



Вступ до теми.
  1. Ваше ставлення до природи. Яку пору року ви любите найбільше? Як ви зазвичай спілкуєтесь з природою?
  2. Як ви розумієте поняття «любов до природи»?
  3. Тема краси природи і значення її у житті людини – одна з провідних тем поезії.
  4. Любов до природи у різних видах мистецтва (література, живопис, музика тощо).
  5. Пейзажна лірика – один із видів ліричних творів.
  6. Пейзажна лірика в творчості І.Коваленка. Ставлення поета до природи.   Читаються вірші І.Коваленка  «Легенькі хмаринки», «Весняне», «Теплінь», «Шум лісовий», «Хто це бродить по саду», «Сніжинки-перлинки». Про що говорить такий підбір віршів?  (Усі пори року).
  7. Який із прочитаних віршів вам найбільше сподобався?
  8. Робота над віршами: "Легенькі хмарини", "Весняне", «Теплінь», «Шум лісовий», «Хто це бродить по саду?», «Сніжинки-перлинки» 

Вірш І.Коваленка "Що я візьму з собою з цього світу..." - переклад французькою


Ivan Kovalenko
Traduction  – de Grygoriy Panytch


Qu’est-ce que je prendrai avec moi de ce monde?
Le bouillonnement printanier des fleures dans un pré,
Un petit lac avec les etoiles qui s’y mirent
Et sur le rivages, un saule solitaire et triste.
Le bruit de la forêt où poussent les pins et les sapins.
Et je prendrait aussi les baies d’obier.

Puis, je prendrai... Non, je ne prendrai rien,
Ce n’est pas avec cela que l’âme paraît devant Dieu
Coupé en deux entre le Bien et le Mal,
L’âme porte l’amour – le sommet des œvres humaines.
Néanmoins je vais désobéir à la loi divine
Et je crois que Dieu me le pardonnera,
Je ne prendrai que quelques vagues de la rivière Desna
Et le toucher de la main chérie...

2001, Boyarka
 
Далі - оригінал вірша:

Вірш І.Коваленка "Вперед до Тараса" - переклад французькою


Ivan Kovalenko
Traduction  – de Grygoriy Panytch
 
An avant, vers Taras!
 
Les poètes s'en vont, inlassables, au-devant du futur,
La grand-route leur est ouverte,
Et moi, j`ai choisi un chemin délaissé
     Conduisant en arrière, vers Taras.

Partout on voit s'épanouir l'art moderne, l’art abstrait.
Joyaux de l’époque nouvelle.
Et moi, j’emprunte la route abandonnée.
      Je vais vers Taras.

Les poètes font des vers pour des prix.
Ils briguent la gloire et le gain,
Et moi, c’est comme ça, j’épanche mon âme,
      En portant mes pas en arrière, vers Taras.

Qu’un gandin de poète m’accable d’injures,
Et une masse de critiques s’exclame en chœur :
«Incapable, raté, nouvel épigone!»
      Et moi, je vais vers Taras.

Mes rimes sont vieilles et ma voix est faible.
Je n’ai pas la basse de Vingranovskyi,
Je suis seul, mais je marche volontiers.
      En arrière, vers Taras.

Nul talent, aucun fond, et je bredouille quelque chose,
Il n’y a là ni muse ni Pégase,
Et pourtant, l’heure viendra et je m’écrirai:
      En avant, vers Taras!

1983, Boyarka


Вірш І.Коваленка "Край дороги..." - переклад французькою


Ivan Kovalenko
Traduction  – de Grygoriy Panytch


Au bord d`un chemin

Au bord d`un chemin, enfouie sous la poussière,
Dans une ornière sans lumière ni chaleur,
Piétinée, meurtrie, blessée,
Une fleur se releva et s`épanouit.

Là, elle était écrasée sous les roues,
Enfoncée du talon dans la boue.
Quelle devait donc être sa force
Pour ouvrir ses pétales aux tons purs!

Alors, va plus souvent dans les prés
Pour retrouver, au moins chez les fleurs, la force.
Et, quand tu seras traîné dans la fange et foulé aux pieds,
Relève-toi, mets-toi debout et épanouis-toi avec toute ta fleur!

1958, Boyarka

Оригінал вірша: