» Сторінка 60

"Синій став, тихий плюскіт води..."


Синій став, тихий плюскіт води,
Голуба, голуба далечінь.
Туги повний, прийшов я сюди
Серцем зміряти сонну глибінь...


"Час від часу..."


Вірш у прозі

... Час від часу з берега доноситься легенький подих вітру. Зашумить він протяжно в верхів’ях дерев, затріпоче тихо листками, потім зашелестить в очереті, нарешті вирветься на волю і теплий, і пахучий пробіжить над самою водою.


"Хвиля і човен..."


Хвиля і човен
Вдалеч зовуть,
Думами повен,
Вирушу в путь.


"Лину-плину на човні..."


Лину-плину на човні,
Легко й весело мені.
Ледве вдарю я веслом,
Хвиля піниться сріблом...


Коло річки, коло броду...


Коло річки, коло броду
Задивилась верба в воду,

Стали верби над водою...


Стали верби над водою,
І зелені, і сумні,
Привіталися зі мною
І застигли мовчазні...


Любі мої верби, тихі та зелені...


Любі мої верби, тихі та зелені,
Прощавайте. Може, не прибуду знов.

Диво


Мені це розповів один дивак,
Він мав непосидючу дуже вдачу,
Мабуть, півсвіту він уже об’їхав.
Чого він скрізь шукав – не міг я зрозуміть...


"З часів печер, віки й віки..."


З часів печер, віки й віки,
Поети пишуть, і донині
Вірші ростуть, як ті піски,
Як дюни в спаленій пустині...


"Я приніс на цвинтар тобі квіти..."


На смерть О.Грищенка*

Я приніс на цвинтар тобі квіти...
(Що було б раніше принести!)
Гірко, що не вернешся ти звідти –
Всі, як кажуть, попалив мости...