» Сторінка 62

"Опало листя у саду..."


Опало листя у саду,
Лежить ясними пелюстками.
Останній раз туди піду
Пройти знайомими стежками...


Я зараз вже, як дерево осіннє...


Я зараз вже, як дерево осіннє,
Цвіту багряним кольором вмирання.
Мене не гріє сонячне проміння,
Бо надійшла до мене осінь рання...


"В час осінній, сумний доцвітає в саду георгіна..."


В час осінній, сумний доцвітає в саду георгіна.
Рано-вранці морозом обпалить її пелюстки.
Вона жде і мовчить, і покірно стає на коліна,
І удару чекає від владної злої руки...

 

Пісня на слова вірша - "Георгіна"

 

 


 

 

 


Це осінь… Я знаю, відчув її вдачу...


Це осінь… Я знаю, відчув її вдачу,
Вона, підкрадаючись, тихо ступа,
Я вчора проходив під в’язом і бачив,
Як перший листочок, кружляючи, впав.


Роки ідуть


Роки ідуть, і я старію,
Вкриває скроні сивина.
Мою велику давню мрію
Домріяв я, допив до дна...


Той берег


Знаю все, що ховає той берег Десни:
Там дерева й кущі, і безкраї луги,
Буйноцвітна трава вироста щовесни,
Коли повінь поверне Десну в береги...


Чернігівська осінь


Осінь Чернігівська, де ж ти була?
Чом не прийшла ти до мене раніше?
Сонце все нижче, і мало тепла,
Та все одно ти мені наймиліша...


Осіння пісня


В вечірню годину я думаю думу,
Як родиться пісня з осіннього суму.

З блідої хмарини, з легкого туману,
І з квітів останніх, що скоро зів’януть...


Пісня на слова вірша "Осіння пісня" 


Може, ти кохаєш осінь...


Ти любиш осінь, і мені
вона від того ще миліша...

 

Може, ти кохаєш осінь,
Дивні чари листопаду,
Може, серце твоє просить
Хвилю щастя на відраду?..


ЧЕРНІГІВСЬКИМ ДРУЗЯМ


Цей підцикл об'єднує вірші, присвячені чернігівським друзям сім'ї Коваленко