Іван Коваленко » Сторінка 64

"Опадає тихо листя..."


Опадає тихо листя
У осінньому саду.
Мені знову ніби сниться,
Що я стежкою бреду.

Клени хилять сумні віти,
Щось шепочучи мені.
Налітає з поля вітер
І зникає в далині…


"Опало листя у саду..."


Опало листя у саду,
Лежить ясними пелюстками.
Останній раз туди піду
Пройти знайомими стежками...


Я зараз вже, як дерево осіннє...


Я зараз вже, як дерево осіннє,
Цвіту багряним кольором вмирання.
Мене не гріє сонячне проміння,
Бо надійшла до мене осінь рання...


"В час осінній, сумний доцвітає в саду георгіна..."


В час осінній, сумний доцвітає в саду георгіна.
Рано-вранці морозом обпалить її пелюстки.
Вона жде і мовчить, і покірно стає на коліна,
І удару чекає від владної злої руки...

 

Пісня на слова вірша - "Георгіна"



Це осінь… Я знаю, відчув її вдачу...


Це осінь… Я знаю, відчув її вдачу,
Вона, підкрадаючись, тихо ступа,
Я вчора проходив під в’язом і бачив,
Як перший листочок, кружляючи, впав.


Роки ідуть


Роки ідуть, і я старію,
Вкриває скроні сивина.
Мою велику давню мрію
Домріяв я, допив до дна...


Той берег


Знаю все, що ховає той берег Десни:
Там дерева й кущі, і безкраї луги,
Буйноцвітна трава вироста щовесни,
Коли повінь поверне Десну в береги...


Чернігівська осінь


Осінь Чернігівська, де ж ти була?
Чом не прийшла ти до мене раніше?
Сонце все нижче, і мало тепла,
Та все одно ти мені наймиліша...


Осіння пісня


В вечірню годину я думаю думу,
Як родиться пісня з осіннього суму.

З блідої хмарини, з легкого туману,
І з квітів останніх, що скоро зів’януть...


Пісня на слова вірша "Осіння пісня" 


Може, ти кохаєш осінь...


Ти любиш осінь, і мені
вона від того ще миліша...

 

Може, ти кохаєш осінь,
Дивні чари листопаду,
Може, серце твоє просить
Хвилю щастя на відраду?..