» Сторінка 68

Шістдесятник Іван Коваленко (початок статті)


Сергій БІЛОКІНЬ, Марія КИРИЛЕНКО (КОВАЛЕНКО) (Київ)



Біографічний нарис

"... Зараз є тенденція представляти шістдесятництво як рух дещо елітарний, притаманний здебільшого великим містам, як-от Київ чи Львів. На прикладі долі Івана Коваленка можна простежити, що цей рух захопив досить широкі верстви населення у різних містах України, що саме й викликало зрозумілу тривогу можновладців. З іншого боку, цікаво, що реакція суспільства на репресії кардинально змінилась у порівнянні зі сталінськими часами, та й самі репресії набули нових ознак – насамперед тому, що змінилася свідомість людей. Хрущовська "відлига", "празька весна" не минулися даремно. Після хай і недовгого часу відносної свободи влада була вже багато в чому безсила..." (С.422)

 

(Для того, щоб ті, хто працюватиме з цим нарисом, мали змогу на нього посилатися, в лівому кутку вказані сторінки за виданням: Шістдесятник Іван Коваленко: Біогр. нарис // Україна ХХ ст.: культура, ідеологія, політика: Збірник статей. Вип. 7. К., 2004. С. 422-443. Підп.: Сергій Білокінь, Марія Кириленко (Коваленко). Наклад 200 прим.)

422


Шістдесятник Іван Коваленко (закінчення)


 

Сергій БІЛОКІНЬ, Марія КИРИЛЕНКО (КОВАЛЕНКО) (Київ)


Біографічний нарис

 

"... Репресії 1972 року не мали того  ефекту, на який сподівалася влада. Певного залякування було досягнуто, але репресії проти найкращих представників народу сприяли прозрінню великої частини суспільства щодо злочинності існуючого режиму. Події 1972 року були своєрідним каталізатором, який призвів до якісних змін у свідомості більшості українців і заклав підвалини доленосного волевиявлення українського народу 1991 року..." (С.434)

 

Закінчення. Див. ПОЧАТОК СТАТТІ


І ч. Стенограма інтерв’ю Івана та Ірини Коваленків


В.В.Овсієнко: 12 вересня 1999 року в Боярці під Києвом в домі Івана Юхимовича Коваленка на вул. Чубаря, 36, запис його автобіографічної розповіді веде Василь Овсієнко, координатор програми Харківської правозахисної групи. Беруть участь його дружина Ірина Павлівна Коваленко (дівоче прізвище Пустосміх) та Ніна Борисівна Котляревська.

 

Іван Юхимович Коваленко: Я, Коваленко Іван Юхимович, народився вже дисидентом. Я народився в невеликому глухому селі Лецьки, що під Переяславом-Хмельницьким. Це було в 1919 році, 13 січня ...

 

Першоджерело: Віртуальний музей "Дисидентський рух в Україні" 


ІІ ч. Стенограма інтерв’ю Івана та Ірини Коваленків


Продовження. Першу частину читайте тут.

 

В.В.Овсієнко: А от чи були перед вашим арештом якісь ознаки, що братимуть? Чи, може, бували ви в середовищі заарештованих у 1972 року людей? У Світличного, може, чи ще в кого? Які у вас були стосунки з цими людьми?

І.Ю.Коваленко: Зі Світличними я був знайомий. Бував у Спілці письменників... Бо мене запрошували – хтось приїжджав з Чехословаччини і мені прислали телеграму: "З'явіться з новими творами". І от я востаннє поїхав, набрав багато своїх творів, познайомився з багатьма дуже цікавими людьми. Сверстюк мене зустрічав, з усіма мене знайомив: з Дзюбою, зі Світличним, з усіма. Там приїжджав Мушинка Міклош. Я повинен був передати йому свої твори. Та я подумав і вирішив, що на цей раз утримаюсь – час дуже непевний. І не те що пошкодував, а просто якась пересторога. А потім читаю в газеті, що затримано Міклоша Мушинку і вилучено в нього в поясі багато самвидаву. Але мого там не було. Але там я зустрічався з редактором газети "Дружно вперед", з іншими людьми. А вже в таборі я зі Світличним ближче був знайомий. Нас сиділо вісім поетів. Зі Світличним я був дуже гарно знайомий. Ігор Калинець, Тарас Мельничук...

Першоджерело: Віртуальний музей "Дисидентський рух в Україні" 

 


ІІІ ч. Стенограма інтерв’ю Івана та Ірини Коваленків


Це третя, заключна частина інтерв'ю Івана та Ірини Коваленків

Читайте:

Перша частина

Друга частина

 

В.В.Овсієнко: Ви сказали, що етап дуже тяжкий був. Коли ви пішли на етап?

 

І.Ю.Коваленко: Це було на початку вересня. Ви ж ці етапи проходили – вони ж не везуть прямо, а через чотири-п'ять тюрем.

 

В.В.Овсієнко: Перший Харків, мабуть?

 

І.Ю.Коваленко: Харків. Там мені пощастило зустрітися з Василем Романюком, майбутнім Патріархом Володимиром. Посадили мене в підвал. Там вікна побиті, холодно, таке страшне.

 

В.В.Овсієнко: І, мабуть, такі залізні нари?

 

І.Ю.Коваленко: Так, з листа залізного.

 

В.В.Овсієнко: То камери смертників.

 

І.Ю.Коваленко: Камери смертників. Я думав, що я тут уже загнуся.

 

І.П.Коваленко: Він був найстарший з дисидентів...

 

Першоджерело: Віртуальний музей "Дисидентський рух в Україні" 


Презентація збірки "Перлини" в "Елітарній світлиці"


1 листопада 2006 року відбулося засідання "Елітарної світлиці" на тему "Світ поезії". До участі у засіданні запрошено наукову та освітянську громаду міста. У програмі: презентація книги поезій: Івана Коваленка "Перлини" (Київ, Видавництво "ЛОГОС", 2006)

Це найбільш повне видання творів українського поета, вчителя та дисидента Івана Юхимовича Коваленка (1918-2001). До збірки увійшло практично все, що збереглося із написаного поетом впродовж досить довгого життя.


Biographie du poete Ivan KOVALENKO et traduction de verses – Grigoriy Panytch. Біографія та вірші Івана Коваленка французькою в перекладі Григорія Панича.


Grigoriy Panytch

Ivan KOVALENKO - poete ukrainien, dissident, prisonnier politique a l'epoque sovietique.


Ivan KOVALENKO (ne le 13 janvier 1919 a Letsky du district de Pereiaslav-Khmelnytskyi dans la region de Kyiv, mort le 18 juillet 2001 a Boyarka pres de Kyiv), diplome de l’Universite de Kyiv (1950), professeur de langues occidentales dans les ecoles de Tchernihiv et de Boyarka, appartient a la generation des dissidents ukrainiens de la periode d’apres-guerre.  



Залишив у спадок Незалежну Україну


Цю людину ми лише тепер починаємо відкривати для себе як невідому планету. Минув рік по тому, як залишив нас І.Ю.Коваленко. Пішов, залишаючи земні турботи, як даленіє велика комета, мов зоря, що на мить осяяла небо над нами.


Від упорядника: передмова до збірки "Джерело"


Перед тобою, любий читачу, збірка, до якої увійшло майже все, що збереглося з написаного Іваном Коваленком за довге життя (нар. 31.12.1918р.) Ця книжечка - більше, ніж збірка поезій. Це - віршована доля вчителя і поета; історія його життя, але життя не плоті, а духу, історія духовного зростання, постійного самовдосконалення та пошуків...

...Кожен у поезіях Івана Коваленка знаходить щось для себе. Комусь припадає до душі ніжно-прозора рання лірика; хтось підпадає під гіпноз «роздумів»; декому подобаються мелодійні романси та чернігівські мелодії, хтось найвище цінує досконалі за формою філософські сонети... Над віршами патріотичного спрямування плакали адепти української ідеї та висловлювали своє захоплення російськомовні читачі, зачаровані як красою української мови, так і загальнолюдською тематикою більшості віршів І.Коваленко. Не залишили байдужими його вірші і тих, хто загалом мало схильний до поетичного сприйняття дійсності...


Передмова до збірки "Недокошений луг"


Поетична доля Коваленка І.Ю. сумна, якщо не сказати трагічна. Більшість з написаного до ув'язнення загинуло.
Залишилась мала частинка віршів, що збереглися в унікальній пам'яті поета. Часте їх повторення на прохання товаришів по ув'язненню сприяло їх закріпленню...