» Сторінка 69

Залишив у спадок Незалежну Україну


Цю людину ми лише тепер починаємо відкривати для себе як невідому планету. Минув рік по тому, як залишив нас І.Ю.Коваленко. Пішов, залишаючи земні турботи, як даленіє велика комета, мов зоря, що на мить осяяла небо над нами.


Від упорядника: передмова до збірки "Джерело"


Перед тобою, любий читачу, збірка, до якої увійшло майже все, що збереглося з написаного Іваном Коваленком за довге життя (нар. 31.12.1918р.) Ця книжечка - більше, ніж збірка поезій. Це - віршована доля вчителя і поета; історія його життя, але життя не плоті, а духу, історія духовного зростання, постійного самовдосконалення та пошуків...

...Кожен у поезіях Івана Коваленка знаходить щось для себе. Комусь припадає до душі ніжно-прозора рання лірика; хтось підпадає під гіпноз «роздумів»; декому подобаються мелодійні романси та чернігівські мелодії, хтось найвище цінує досконалі за формою філософські сонети... Над віршами патріотичного спрямування плакали адепти української ідеї та висловлювали своє захоплення російськомовні читачі, зачаровані як красою української мови, так і загальнолюдською тематикою більшості віршів І.Коваленко. Не залишили байдужими його вірші і тих, хто загалом мало схильний до поетичного сприйняття дійсності...


Передмова до збірки "Недокошений луг"


Поетична доля Коваленка І.Ю. сумна, якщо не сказати трагічна. Більшість з написаного до ув'язнення загинуло.
Залишилась мала частинка віршів, що збереглися в унікальній пам'яті поета. Часте їх повторення на прохання товаришів по ув'язненню сприяло їх закріпленню...