"Спалах". Слова.


Попереду і позаду
Океани небуття.
На біду чи на відраду
Нам дароване життя?

Цей один короткий спалах
Серед вічної пітьми, -
Ніби зірка, що упала,
Так усі згоряєм ми.

Та велить нам дух розкутий
З глибини тисячоліть
Найсильніше спалахнути,
Найяскравіше згоріть.

Цей один короткий спалах
Серед вічної пітьми, -
Ніби зірка, що упала,
Так усі згоряєм ми.

Щоб і мить оця прожита
Недаремною була,
Щоб у світі залишити
Більше світла і тепла.

Цей один короткий спалах
Серед вічної пітьми, -
Ніби зірка, що упала,
Так усі згоряєм ми.