100 років із дня народження поета-дисидента Івана Коваленка


13 січня 2019 року виповнилося 100 років від дня народження видатного українського поета-дисидента Івана Юхимовича Коваленка.


Коваленко Іван Юхимович (13.01.1919, Лецьки – † 18.07.2001, Боярка) – видатний український поет, дисидент, політв'язень радянських часів, учитель. Внутрішньо незалежний та безкомпромісний, він ніколи не співпрацював із тоталітарним режимом. Працював учителем іноземних мов у Чернігові та Боярці, що під Києвом. У 1972 році його було заарештовано під час репресій, яким було піддано українську творчу інтелігенцію. Карався І.Коваленко в уральському таборі суворого режиму «Перм-35» разом із іншими відомими дисидентами. Реабілітований у 1991 році. За часи Незалежності були видані поетичні збірки Івана Коваленка «Недокошений луг» (1995 р.), «Джерело» (1999р.), «Учитель» (2009р.), «Порив до небес» (2012 р.) та повне зібрання творів «Перлини» (2006 р.). 


Про Олеся Коваленка


 

Про Олеся Коваленка

 

 
Олесь Коваленко (*6 грудня 1945, Чернігів — † 17 січня 2012, Київ)  – відомий український перекладач, син Івана Коваленка. У 1967 р. закінчив Національний університет імені Т.Г.Шевченка (перекладацький відділ факультету іноземних мов). З 1947 року проживав у м.Боярка, Київської області, а з 1973 року – в м.Києві. Володів більш, як 10-ма іноземними мовами, мав енциклопедичні знання. З 1967 року працював у «Інтуристі».   Завдяки вродженому хисту до іноземних мов та надзвичайній працелюбності досить рано досяг значних успіхів.  У віці 22 років  був направлений  у  закордонне відрядження в АРЄ, де у 1967-1969 рр.  працював перекладачем на риболовецькому траулері  і вже тоді перекладав з 9 іноземних мов. З 1969 працював старшим гідом-перекладачем  в «Інтуристі». Дотепний, іронічний, з аналітичним складом розуму, був яскравою харизматичною особистістю. Перед ним відкривалося блискуче майбутнє.  За його кандидатуру змагалися МЗС України та Генштаб Міністерства оборони СРСР. Проте   через арешт та ув’язнення  у 1972 р. свого батька поета-дисидента Івана Коваленка кар'єра Олеся Коваленка була зламана. Він став «невиїзним», в Україні його також не допускали до роботи з іноземцями. З того часу працював у бюро перекладів та викладав на курсах послідовного перекладу при «Інтуристі». Загалом пропрацював в «Інтуристі» біля 40 років.  Похований у м.Боярка.
Олесь Коваленко заклав стандарти перекладу юридичних документів на різні мови. За часів Незалежності України став найбільш затребуваним перекладачем офіційних документів для Верховної Ради та Міністерства закордонних справ України. Майстер художнього перекладу. Багато років співпрацював із англомовною версією журналу «Україна», робив переклади художньої прози українських авторів. Переклав на англійську мову низку творів українських класиків: П.Мирного («Хіба ревуть воли, як ясла повні»), І.Нечуя-Левицького(«Микола Джеря»), М.Вовчок («Інститутка», «Кармелюк»), оповідання І.Франка, М.Коцюбинського, С.Васильченка, А.Тесленка тощо. На високому художньому рівні передавав образність української мови та національний колорит. Перекладені О.Коваленком твори можна знайти в провідних бібліотеках світу.

 

Див. Список основних художніх перекладів Олеся Коваленка. 


Основні художні переклади Олеся Коваленка


  1. Myrnyi, Panas.   Do Oxen Low When Mangers Are Full? /Kiev: Dnipro, 1990. 330 p. /Tr. by Oles Kovalenko
  2. Nechui-Levyts'kyi, Ivan. Mikola Dzherya: a long story. / Ivan Nechuy-Levitsky. Tr. from the Ukrainian by Oles Kovalenko. Ill. by Volodimir Poltavets. Kiev: Dnipro, 1985. 161 p. illus.
  3. Vovchok, Marko. After Finishing School; a story. Tr. from the Ukrainian by Oles Kovalenko. Ill. by Serhiy Adamovich. Kiev: Dnipro, 1983. 123 p. illus. (part col.) B145.
  4. Vovchok, Marko. Karmelyuk; a tale. Tr. from the Ukrainian by Oles Kovalenko. Kiev: Dnipro, 1981. 41 p. illus.
  5. Teslenko, Arkhyp. Stories / Arkhip Teslenko. Kiev: Dnipro, 1981. 231 p. In town / Tr. by Oles Kovalenko.
  6. Love thy neighbor / Stories / Stepan Vasilchenko. Tr. from the Ukrainian  by Oles Kovalenko. Ill. by Vasil Yevdokimenko. Kiev: Dnipro, 1984. 214 p. ill. (part col.).
  7. Vasyl'chenko, Stepan. Stories / Stepan Vasilchenko. Tr. from the Ukrainian by Oles Kovalenko. Ill. by Vasil Yevdokimenko. Kiev: Dnipro, 1984. 214 p. ill. (part col.).
  8. Kotsiubyns'kyi, Mykhailo. Fata Morgana and Other Stories / Mikhailo Kotsyubinsky. Kiev: Dnipro, 1980. 406 p. The witch / Tr. by Oles Kovalenko.
  9. Franko, Ivan. Short Stories. Pure race / The thistles / Tr.by Oles Kovalenko.Kiev: Dnipro, 1977. 149 p. port.

Євген Сверстюк*


"Мені приємно було колись познайомитись з Іваном Коваленком і з його віршем „Червона калина”, сповненим духом вірності і любові. В зоні №35 були Іван Світличний, Ігор Калинець, Семен Глузман, Валерій Марченко і дуже різні люди, але запитайте вояків УПА, які досиджували свої 25-літні терміни – і вони найбільше люблять Івана Коваленка, і знають Івана Коваленка, і просять їм надіслати ще його вірші. Отже, Коваленко у своїх віршах ніс дух вірності і любові, який, власне, і є тим стрижнем, на якому тримається наша культура"**
_______________________
*Філософ, поет, правозахисник, багаторічний політв’язень, редактор газети "Наша Віра".
** З виступу на презентації збірки Івана Коваленка "Перлини" в "Елітарній світлиці" (тема "Світ поезії), 1 листопада 2006 р.


Іван Драч*


"Якщо кваліфіковано, до самих глибин вивчати творчість Івана Коваленка і якщо порівнювати його поезії з іншими класичними віршованими творами, то це – як найвишуканіша вишивка білим по білому. Віршам Івана Коваленка притаманна віртуозна простота, яка знайдена поетом на такому рівні, на якому іншим це не вдавалося. Ця грандіозна, ця дивовижна сила простоти, оця вишивка білим по білому, назавжди залишиться в моїй душі"**.

________________
*Видатний український поет, перекладач, кінодраматург і громадсько-політичний діяч, Герой України
** З виступу на вечорі в "Елітарній світлиці" (тема "Світ поезії), 1 листопада 2006 р.


Іван Світличний*


"Переді мною як літературним редактором пройшли тисячі віршів різних поетів, але жодного разу я не зустрічав таких, як ваші. Вони містять у собі якусь таїну, в них є щось нове. Вони припадають до душі, хвилюють і запам’ятовуються. З усіх, кого я знаю, ви найближче підійшли до читача. Ви справжній народний поет.”

_________________ 

*Мовознавець, літературний критик, поет, співв'язень Івана Коваленка
 


100 років від дня народження Ірини Павлівни Коваленко


 26 серпня 2019 року виповнюється 100 років від дня народження Ірини Павлівни Коваленко, видатного педагога, дружини поета-дисидента Івана Коваленка.
Ірина Коваленко була непересічною самодостаньою особистістю, але все її зріле життя нерозривно пов'язано із її чоловіком Іваном Коваленко.  Їх об'єднувало дуже сильне романтичне кохання, вони прожили разом 62 роки. 
Ірина Павлівна Коваленко народилася 26 серпня 1919 року в місті Чернігові в інтелігентній сім'ї, що жила багатим духовним життям, мала зв'язки з видатними діячами української культури. У найближчому оточенні сім'ї були Володимир Cамійленко, Михайло Коцюбинський, Микола та Марко Вороні, Аркадій Казка, сім'я Вербицьких-Антіохів... Батька Ірини Павла Пилиповича Пустосмєхова було репресовано 1930 року, а 1937 - розстріляно під час сталінських репресій. Мати певний час жила із чоловіком у засланні, Ірину прихистила її старша сестра Олена. Але попри трагічні сімейні обставини Ірина закінчила школу із золотою медаллю і вступила у 1938 році до Київського університету імені Тараса Шевченка.

 Там вона зустріла і покохала свого майбутнього чоловіка - Івана Коваленка і вже за рік - у 1939 році вони побралися. А далі... далі вони з Іваном Коваленком мали одну долю на двох: Друга світова війна, незакінчена вища освіта, перебування в Чернігові на окупованій території у 1941-1943 рр., початок педагогічної діяльності в єдиній вцілілій школі Чернігова, народження у 1945 р. сина Олеся, переїзд у 1947 році під Київ до Боярки, завершення освіти, багаторічне вчителювання у Боярській середній школі № 1, народження у 1957 році доньки Марії, арешт Івана Коваленка у 1972 році за антирадянську діяльність, звільнення з роботи у 1973 році за відмову зректися чоловіка і публічно засудити його діяльність, 5 років чекання, непрості часи Незалежності України і 10 років самотності після смерті чоловіка... І все життя самовіддана робота із збереження творчих надбань свого чоловіка-поета. 
Іван Коваленко присвятив дружині багато зворушливих і ніжних віршів - вона була його коханою, музою, берегинею... Доля Ірини Коваленко та її чоловіка Івана таки доводить, що вічне кохання існує.
У творчості Івана Коваленка багато віршів, присвячених дружині - напряму чи то поміж рядками, але найбільш вражаючий короткий цикл віршів "Немеркнуча зоря", що об'єднує вірші до дружини, написані в уральському таборі...

У сімейному архіві сім'ї Коваленко мало фотогрфій, але три основні спільні фотографії Ірини та Івана Коваленка відображають незмінність їх  почуттів упродовж усього їх спільного життя.

 

 

 



Михайло Іванович Кутинський. Довідка та автобіографія.


Михайло Іванович Кутинський – український культуролог, дослідник поховань відомих українців, письменник, багаторічний політв’язень сталінських таборів. Михайло Кутинський відіграв визначну роль у долі поета-дисидента Івана Коваленка, високо оцінивши поезії Івана Коваленка та надихнувши його на подальшу творчість. М.Кутинський, підштовхнув Коваленка до впорядкування його віршів, за власною ініціативою надіслав до газети «Нове життя» (Пряшів, тоді Чехословаччина) вірш Івана Коваленка «Червона калина». Завдяки цій публікації Коваленко став відомим у дисидентських колах, а згодом надрукував у «Новому житті» низку поезій та статей. Серед публікацій згодом з’явилася й стаття І.Коваленка про велику культурологічну працю Михайла Кутинського «Український Некрополь» Є також дуже зворушливий вірш Івана Коваленка, присвячений Михайлу Кутинському «Яка це радість – вас зустріти…» 
Під час знайомства з архівною справою Івана Коваленка було віднайдено автобіографію Михайла Кутинського, написану ним для зразку  почерку під час слідства у справі Коваленка у 1972 році. Михайло Кутинський проходив по справі як свідок, оскільки було перехоплено листування та вилучено багато самвидавівських праць, які він привозив Коваленку. Далі надаємо автобіографію Михайла Кутинського у текстовому форматі та у світлинах.


Перше знайомство з архівною справою поета-дисидента Івана Коваленка.


3 липня 2019 року з архівною справою поета-дисидента Івана Коваленка (репресовано в 1972 р., реабілітовано – в 1991 р.), в Галузевому архіві Служби безпеки України вперше знайомилися кандидат політологічних наук, відомий краєзнавець Андрій Ковальов та донька поета Марія Кириленко. Перше знайомство з документами було оглядове й досить емоційне. Ще не зрозуміло, чи при докладному вивченні відкриється щось принципово нове. Але подробиці й нюанси вражаючі...



Оперативна розробка КДБ «Поліглот» щодо поета-дисидента Івана Коваленка


 Іван Юхимович Коваленко – відомий поет-дисидент, учитель іноземних мов з міста Боярка, що під Києвом. Його було репресовано і засуджено під час масових репресій 1972 року, чому передувало багаторічне стеження з боку сумнозвісної демонічної спецслужби радянських часів – Комітету державної безпеки (КДБ).

Під час слідства Коваленкові повідомили, що стеження за ним почалося з 1961 р. після того, як на шкільному вечорі, присвяченому 100-річчю з дня смерті Тараса Шевченка, він прочитав свій відверто антирадянський вірш «У поета тільки слово». Але як наразі з’ясувалося, більш серйозне і системне переслідування Івана Коваленка розпочалася у 1969 році.


Як повідомили в Галузевому державному архіві Служби безпеки України, у 1969-1972 рр. КДБ провадило стосовно І.Коваленка оперативну розробку №30 «Поліглот» (назва натякає на знання вчителем багатьох іноземних мов). Тож Івана Коваленка вважали вкрай небезпечним для тоталітарного режиму: за ним постійно стежили, підсилали сексотів, вивчали оточення, нишпорили в домівці. Це продовжувалося до самого арешту в січні 1972 року. Справу оперативної розробки, на жаль, було знищено у 1994 році. Відомий краєзнавець Андрій Ковальов, який і віднайшов ці факти, припускає, що наприкінці 60-х - на початку 70-х у розробці боярського патріота могли брати участь ті особистості, які у 1994 році посіли в українському політикумі або навіть у Службі безпеки України достатньо високі посади…


Або ж СБУ таким чином зберігала в таємниці імена своїх агентів, які були потрібні вже оновленій службі безпеки України? А може, таємна вказівка про знищення цієї справи взагалі надійшла з Москви, адже, за чутками, КГБ досить довго зберігав вплив на СБУ? Схоже, ми ніколи не отримаємо відповіді на ці питання. Так само, як і на низку інших – не менш важливих і цікавих.


У чому ж причина такої серйозної уваги до нібито простого вчителя з невеличкого містечка? Що зіграло вирішальну роль спочатку у стеженні за ним, а незабаром і в засудженні одночасно із найвидатнішими діячами українського спротиву 60-х років? Дивовижна внутрішня незалежність Івана Коваленка? Звичка говорити вголос те, про що інші шепотілися на кухнях? Його величезний авторитет і міра впливу на своїх уже дорослих учнів? Стоси самвидаву, які він щедрою рукою розповсюджував? Зв'язок з дуже серйозного рівня дисидентськими колами в Москві через Михайла Кутинського, українського культуролога й багаторічного в’язня сталінських таборів? А, може, вбивчого таланту антирадянські вірші, які стрімко розходилися самвидавом і ставали все більш популярними? Все більша відомість в Україні? Факт друку за кордоном – у Чехословаччині й Канаді? Підозра, що через його сина Олеся, який працював перекладачем в Інтуристі, може бути налагоджений канал зв'язку з закордоном? Чи все в комплексі? На це й мала відповісти знищена справа оперативної розробки. Так само, як і на інші не менш дражливі питання – хто саме слідкував, доносив, провокував, буваючи в домівці вчителя: можливо, хтось із його найближчого оточення чи навіть з-поміж тих, кого вважали друзями сім’ї?..


На той час інакодумство в Радянському Союзі набуло такого розповсюдження, що репресії 1972 р. мали стати акцією масового залякування. Тому арештовували виключно ключові фігури, лідерів думок, популярних самвидавських авторів, які мали значний авторитет і вплив у суспільстві. Саме до цієї когорти й належав Іван Коваленко – поет, дисидент і вчитель-поліглот…