100 років із дня народження поета-дисидента Івана Коваленка


13 січня 2019 року виповнилося 100 років із дня народження видатного українського поета-дисидента Івана Юхимовича Коваленка.


Коваленко Іван Юхимович (13.01.1919, Лецьки – † 18.07.2001, Боярка) – видатний український поет, дисидент, політв'язень радянських часів, учитель. Внутрішньо незалежний та безкомпромісний, він ніколи не співпрацював із тоталітарним режимом. Працював учителем іноземних мов у Чернігові та Боярці, що під Києвом. У 1972 році його було заарештовано під час репресій, яким було піддано українську творчу інтелігенцію. Карався І.Коваленко в уральському таборі суворого режиму «Перм-35» разом із іншими відомими дисидентами. Реабілітований у 1991 році. За часи Незалежності були видані поетичні збірки Івана Коваленка «Недокошений луг» (1995 р.), «Джерело» (1999р.), «Учитель» (2009р.), «Порив до небес» (2012 р.) та повне зібрання творів «Перлини» (2006 р.). 


Про Олеся Коваленка


 

Про Олеся Коваленка

 

 
Олесь Коваленко (*6 грудня 1945, Чернігів — † 17 січня 2012, Київ)  – відомий український перекладач, син Івана Коваленка. У 1967 р. закінчив Національний університет імені Т.Г.Шевченка (перекладацький відділ факультету іноземних мов). З 1947 року проживав у м.Боярка, Київської області, а з 1973 року – в м.Києві. Володів більш, як 10-ма іноземними мовами, мав енциклопедичні знання. З 1967 року працював у «Інтуристі».   Завдяки вродженому хисту до іноземних мов та надзвичайній працелюбності досить рано досяг значних успіхів.  У віці 22 років  був направлений  у  закордонне відрядження в АРЄ, де у 1967-1969 рр.  працював перекладачем на риболовецькому траулері  і вже тоді перекладав з 9 іноземних мов. З 1969 працював старшим гідом-перекладачем  в «Інтуристі». Дотепний, іронічний, з аналітичним складом розуму, був яскравою харизматичною особистістю. Перед ним відкривалося блискуче майбутнє.  За його кандидатуру змагалися МЗС України та Генштаб Міністерства оборони СРСР. Проте   через арешт та ув’язнення  у 1972 р. свого батька поета-дисидента Івана Коваленка кар'єра Олеся Коваленка була зламана. Він став «невиїзним», в Україні його також не допускали до роботи з іноземцями. З того часу працював у бюро перекладів та викладав на курсах послідовного перекладу при «Інтуристі». Загалом пропрацював в «Інтуристі» біля 40 років.  Похований у м.Боярка.
Олесь Коваленко заклав стандарти перекладу юридичних документів на різні мови. За часів Незалежності України став найбільш затребуваним перекладачем офіційних документів для Верховної Ради та Міністерства закордонних справ України. Майстер художнього перекладу. Багато років співпрацював із англомовною версією журналу «Україна», робив переклади художньої прози українських авторів. Переклав на англійську мову низку творів українських класиків: П.Мирного («Хіба ревуть воли, як ясла повні»), І.Нечуя-Левицького(«Микола Джеря»), М.Вовчок («Інститутка», «Кармелюк»), оповідання І.Франка, М.Коцюбинського, С.Васильченка, А.Тесленка тощо. На високому художньому рівні передавав образність української мови та національний колорит. Перекладені О.Коваленком твори можна знайти в провідних бібліотеках світу.

 

Див. Список основних художніх перекладів Олеся Коваленка. 


Основні художні переклади Олеся Коваленка


  1. Myrnyi, Panas.   Do Oxen Low When Mangers Are Full? /Kiev: Dnipro, 1990. 330 p. /Tr. by Oles Kovalenko
  2. Nechui-Levyts'kyi, Ivan. Mikola Dzherya: a long story. / Ivan Nechuy-Levitsky. Tr. from the Ukrainian by Oles Kovalenko. Ill. by Volodimir Poltavets. Kiev: Dnipro, 1985. 161 p. illus.
  3. Vovchok, Marko. After Finishing School; a story. Tr. from the Ukrainian by Oles Kovalenko. Ill. by Serhiy Adamovich. Kiev: Dnipro, 1983. 123 p. illus. (part col.) B145.
  4. Vovchok, Marko. Karmelyuk; a tale. Tr. from the Ukrainian by Oles Kovalenko. Kiev: Dnipro, 1981. 41 p. illus.
  5. Teslenko, Arkhyp. Stories / Arkhip Teslenko. Kiev: Dnipro, 1981. 231 p. In town / Tr. by Oles Kovalenko.
  6. Love thy neighbor / Stories / Stepan Vasilchenko. Tr. from the Ukrainian  by Oles Kovalenko. Ill. by Vasil Yevdokimenko. Kiev: Dnipro, 1984. 214 p. ill. (part col.).
  7. Vasyl'chenko, Stepan. Stories / Stepan Vasilchenko. Tr. from the Ukrainian by Oles Kovalenko. Ill. by Vasil Yevdokimenko. Kiev: Dnipro, 1984. 214 p. ill. (part col.).
  8. Kotsiubyns'kyi, Mykhailo. Fata Morgana and Other Stories / Mikhailo Kotsyubinsky. Kiev: Dnipro, 1980. 406 p. The witch / Tr. by Oles Kovalenko.
  9. Franko, Ivan. Short Stories. Pure race / The thistles / Tr.by Oles Kovalenko.Kiev: Dnipro, 1977. 149 p. port.

Євген Сверстюк*


"Мені приємно було колись познайомитись з Іваном Коваленком і з його віршем „Червона калина”, сповненим духом вірності і любові. В зоні №35 були Іван Світличний, Ігор Калинець, Семен Глузман, Валерій Марченко і дуже різні люди, але запитайте вояків УПА, які досиджували свої 25-літні терміни – і вони найбільше люблять Івана Коваленка, і знають Івана Коваленка, і просять їм надіслати ще його вірші. Отже, Коваленко у своїх віршах ніс дух вірності і любові, який, власне, і є тим стрижнем, на якому тримається наша культура"**
_______________________
*Філософ, поет, правозахисник, багаторічний політв’язень, редактор газети "Наша Віра".
** З виступу на презентації збірки Івана Коваленка "Перлини" в "Елітарній світлиці" (тема "Світ поезії), 1 листопада 2006 р.


Іван Драч*


"Якщо кваліфіковано, до самих глибин вивчати творчість Івана Коваленка і якщо порівнювати його поезії з іншими класичними віршованими творами, то це – як найвишуканіша вишивка білим по білому. Віршам Івана Коваленка притаманна віртуозна простота, яка знайдена поетом на такому рівні, на якому іншим це не вдавалося. Ця грандіозна, ця дивовижна сила простоти, оця вишивка білим по білому, назавжди залишиться в моїй душі"**.

________________
*Видатний український поет, перекладач, кінодраматург і громадсько-політичний діяч, Герой України
** З виступу на вечорі в "Елітарній світлиці" (тема "Світ поезії), 1 листопада 2006 р.


Іван Світличний*


"Переді мною як літературним редактором пройшли тисячі віршів різних поетів, але жодного разу я не зустрічав таких, як ваші. Вони містять у собі якусь таїну, в них є щось нове. Вони припадають до душі, хвилюють і запам’ятовуються. З усіх, кого я знаю, ви найближче підійшли до читача. Ви справжній народний поет.”

_________________ 

*Мовознавець, літературний критик, поет, співв'язень Івана Коваленка
 


Історія вірша Івана Коваленка "Диво моє найдивніше..."


Якщо прочитати вірш, не знаючи історії його написання, може здатися, що цей вірш присвячений коханій жінці – море романтики, ніжності і любові… Перед уявою читача постає казкова країна, зрозуміла лише поціновувачам творчості Олександра Гріна, - славнозвісна Грінландія. Дивовижні міста – Зурбаган, Лісс, Гель-Г’ю, ясно-яскраво-червоні вітрила… І та, що по хвилях біжить… Казковість, романтизм, образність, ніжність…


Історія вірша Івана Коваленка "Де ліс до Боярки підліг..."


Вірш присвячено  Ларисі Пекарській (в дівоцтві Піляй) – одній з учениць найбільш плідного періоду вчителювання подружжя Коваленків, випускниці Боярської школи №1 1953 року. Святкуванню 50 років із дня випуску того класу було присвячено велику статтю «Фактор ікс, або півстоліття потому». Випускники тих років з часом стали найкращими і найвірнішими друзями своїх учителів. Це був щасливий і, на жаль, не занадто довгий період, коли Іван Юхимович та Ірина Павлівна вчителювали разом. Це були вибухові 7 років (1947-1955), коли вони влаштовували літературні вечори та інші заходи, шкільний театр найвищого ґатунку, водили учнів влітку у похід на острів Козачий (невеличкий острівець, який вони самі так назвали) на Дніпрі під Києвом. Цей вірш – дивовижна замальовка-спогад... 


Історія поеми Івана Коваленка "Дніпро"


Існують твори такої міри біографічності, що не потребують якихось уточнень. Таким у творчості Івана Коваленка є вірш «Дніпро». У ньому без жодного вкраплення поетичної фантазії описано реальний епізод із дитинства поета.
Розказує дружина поета Ірина Коваленко зі слів чоловіка:
«Майже поруч із хатою був ставок. Водилася там і якась риба, ріс очерет, стояли на причалі човни, навколо – верби. Звичайно, діти хлюпались, як трохи підросли, у воді. Але змалку Іван мріяв про велику воду і таки домігся, щоб мати звозила його побачити Дніпро і скуштувати його води. Цей автобіографічний епізод буде згодом описано в поемі Коваленка «Дніпро». Водна стихія (хай ставок, хай річка) – була Іванові органічно необхідною. Усе життя його тягло до води. Пам’ятаю його щасливе обличчя, коли пливемо на високих хвилях в Десні чи в Дніпрі. Але на морі ніколи не був, суворі умови життя нам цього ніколи не дозволяли»...


Історія вірша Івана Коваленка "Червона калина"


Мабуть, у творчому доробку кожного митця є якийсь особливий твір, що  відіграв визначальну роль у його долі… У Івана Коваленка таким твором є вірш «Червона калина».

Це вірш, у якому поєдналися дитячі спогади Івана Коваленка і свідомий патріотизм зрілої особистості.

Це вірш, який дав назву першій самвидавській збірці віршів Івана Коваленка.

Це перший у його житті надрукований вірш.

Це вірш, який був надрукований в Чехословаччині і Канаді ще за радянських часів.

Це вірш, який є своєрідною візитівкою поета.

Це вірш, який зробив його відомим у дисидентських колах.

Це вірш, який увійшов у вирок, як націоналістичний і антирадянський.Це вірш, який потім примушував плакати в концентраційному таборі  побратимів Коваленка по духу, мужніх і незламних співв’язнів.

Це вірш, який звучав і на революційному майдані, і в різних куточках України, і по всій планеті,  де живуть українці…

Це вірш, який кладуть на музику композитори…