Biographie du poète Ivan KOVALENKO


Ivan KOVALENKO - poète ukrainien,  dissident, prisonnier politique  à l'époque soviétique.

Ivan KOVALENKO (né le 13 janvier 1919 à Letsky du district de Péréiaslav-Khmelnytskyi dans la région de Kyiv, mort le 18 juillet 2001 à Boyarka près de Kyiv), diplomé de l’Université de Kyiv (1950), professeur de langues occidentales dans les écoles de Tchernihiv et de Boyarka, appartient à la génération des dissidents ukrainiens de la période d’après-guerre. Dans ses œuvres publiées à l’étranger ou, sous forme dactylographiée, circulant clandestinement en Ukraine, le poète faisait entendre la voix de la dignité humaine et nationale. Son attitude critique envers le régime totalitaire lui valut 5 ans d’emprisonnement dans un camp de concentration situé loin de l’Ukraine, en Oural (1972-77). Là, il partage les privations d’autres prisonniers politiques: Ivan Svitlychnyi, Igor Kalynets, Valerii Martchenko, Vladimir Boukovski, etc. En 1991, le poète fut réhabilité.

La plupart de ses œuvres furent confisquées et détruites par les organes de répression. Certaines de ses poésies furent sauvées par son épouse, Iryna Kovalenko, qui, pendant ses visites en prison, les apprenait par cœur. Ce n’est qu’après l’avènement de l’Indépendance, que le poète publie deux recueils de poésies : «Le pré non fauché» («Nedokochenyi louh», Kyiv, Vipol, 1995) et «La source» («Djerelo», Kyiv, Osvita, 1999). Après sa mort fut publiée le recueil de poésies «Perles» («Perlyny», Logos, 2006).

Les poésies «Au bord d`un chemin», «En avant, vers Taras» et «Qu`est-ce que je prendrai avec moi» font preuve du courage, de l`optimisme à toute épreuve, de la fidélité aux idées du grand Taras Shevchenko, ainsi que de la sincérité touchante du poète Kovalenko.
  Grigoriy Panytch


ІІІ ч. Стенограми інтерв’ю Івана Юхимовича Коваленка та Ірини Павлівни Коваленко


Це третя, заключна частина інтерв'ю Івана та Ірини Коваленко

Читайте:

Перша частина

Друга частина


В.В.Овсієнко: Ви сказали, що етап дуже тяжкий був. Коли ви пішли на етап?

 

І.Ю.Коваленко: Це було на початку вересня. Ви ж ці етапи проходили – вони ж не везуть прямо, а через чотири-п'ять тюрем.

 

В.В.Овсієнко: Перший Харків, мабуть?

 

І.Ю.Коваленко: Харків. Там мені пощастило зустрітися з Василем Романюком, майбутнім Патріархом Володимиром. Посадили мене в підвал. Там вікна побиті, холодно, таке страшне.

 

В.В.Овсієнко: І, мабуть, такі залізні нари?

 

І.Ю.Коваленко: Так, з листа залізного.

 

В.В.Овсієнко: То камери смертників.

 

І.Ю.Коваленко: Камери смертників. Я думав, що я тут уже загнуся.

 

І.П.Коваленко: Він був найстарший з дисидентів...

 

Права Человека в Украине

Информационный портал Харьковской правозащитной группы


ІІ ч. Стенограми інтерв’ю Івана Юхимовича Коваленка та Ірини Павлівни Коваленко


Продовження. Першу частину читайте тут.


В.В.Овсієнко: А от чи були перед вашим арештом якісь ознаки, що братимуть? Чи, може, бували ви в середовищі заарештованих у 1972 року людей? У Світличного, може, чи ще в кого? Які у вас були стосунки з цими людьми?

І.Ю.Коваленко: Зі Світличними я був знайомий. Бував у Спілці письменників... Бо мене запрошували – хтось приїжджав з Чехословаччини і мені прислали телеграму: "З'явіться з новими творами". І от я востаннє поїхав, набрав багато своїх творів, познайомився з багатьма дуже цікавими людьми. Сверстюк мене зустрічав, з усіма мене знайомив: з Дзюбою, зі Світличним, з усіма. Там приїжджав Мушинка Міклош. Я повинен був передати йому свої твори. Та я подумав і вирішив, що на цей раз утримаюсь – час дуже непевний. І не те що пошкодував, а просто якась пересторога. А потім читаю в газеті, що затримано Міклоша Мушинку і вилучено в нього в поясі багато самвидаву. Але мого там не було. Але там я зустрічався з редактором газети "Дружно вперед", з іншими людьми. А вже в таборі я зі Світличним ближче був знайомий. Нас сиділо вісім поетів. Зі Світличним я був дуже гарно знайомий. Ігор Калинець, Тарас Мельничук...

 

Права Человека в Украине

Информационный портал Харьковской правозащитной группы


І ч. Стенограми інтерв’ю Івана Юхимовича Коваленка та Ірини Павлівни Коваленко


В.В.Овсієнко: 12 вересня 1999 року в Боярці під Києвом в домі Івана Юхимовича Коваленка на вул. Чубаря, 36, запис його автобіографічної розповіді веде Василь Овсієнко, координатор програми Харківської правозахисної групи. Беруть участь його дружина Ірина Павлівна Коваленко (дівоче прізвище Пустосміх) та Ніна Борисівна Котляревська.

 

Іван Юхимович Коваленко: Я, Коваленко Іван Юхимович, народився вже дисидентом. Я народився в невеликому глухому селі Лецьки, що під Переяславом-Хмельницьким. Це було в 1919 році, 13 січня ...

 

Права Человека в Украине

Информационный портал Харьковской правозащитной группы

 


Біографічна довідка


Василь ОВСІЄНКО

Коваленко Іван Юхимович народився 13.01.1919 (за документами 30.12.1918) в селі Лецьки Переяслав-Хмельницького р-ну Київської обл. Помер 18.07.2001 у м.Боярка Києво-Святошинського р-ну, Київщина. З селян.

Учитель, дисидент, поет


Катерина МЕЛАШЕНКО



Коваленко Іван Юхимович - український поет, репресований у 1972 році разом з найвидатнішими представниками української творчої інтелігенції і засуджений як дисидент фактично лише за те, що писав українською мовою вірші критичного та патріотичного спрямування...


Шістдесятник Іван Коваленко (закінчення)


 

Сергій БІЛОКІНЬ, Марія КИРИЛЕНКО (КОВАЛЕНКО) (Київ)



Біографічний нарис

 

"... Репресії 1972 року не мали того  ефекту, на який сподівалася влада. Певного залякування було досягнуто, але репресії проти найкращих представників народу сприяли прозрінню великої частини суспільства щодо злочинності існуючого режиму. Події 1972 року були своєрідним каталізатором, який призвів до якісних змін у свідомості більшості українців і заклав підвалини доленосного волевиявлення українського народу 1991 року..." (С.434)

 

Закінчення. Див. ПОЧАТОК СТАТТІ


Шістдесятник Іван Коваленко (початок статті)


Сергій БІЛОКІНЬ, Марія КИРИЛЕНКО (КОВАЛЕНКО) (Київ)



Біографічний нарис

"... Зараз є тенденція представляти шістдесятництво як рух дещо елітарний, притаманний здебільшого великим містам, як-от Київ чи Львів. На прикладі долі Івана Коваленка можна простежити, що цей рух захопив досить широкі верстви населення у різних містах України, що саме й викликало зрозумілу тривогу можновладців. З іншого боку, цікаво, що реакція суспільства на репресії кардинально змінилась у порівнянні зі сталінськими часами, та й самі репресії набули нових ознак – насамперед тому, що змінилася свідомість людей. Хрущовська "відлига", "празька весна" не минулися даремно. Після хай і недовгого часу відносної свободи влада була вже багато в чому безсила..." (С.422)

 

(Для того, щоб ті, хто працюватиме з цим нарисом, мали змогу на нього посилатися, в лівому кутку вказані сторінки за виданням: Шістдесятник Іван Коваленко: Біогр. нарис // Україна ХХ ст.: культура, ідеологія, політика: Збірник статей. Вип. 7. К., 2004. С. 422-443. Підп.: Сергій Білокінь, Марія Кириленко (Коваленко). Наклад 200 прим.)

422