Вірші Івана Коваленка «Іспанські танці» та «Гопак». Аналіз.


Щоб зрозуміти сенс віршів «Іспанські танці» та «Гопак» потрібно знати про таке суто українське явище, як шароварщина.


Шароварщина, або шароварництво (від «шаровари» – широкі штани, що були частиною традиційного одягу запорізьких козаків) - зневажливий саркастичний термін для означення шаблонного опереткового стилю репрезентації українців з використанням елементів псевдонародного вбрання, низки дешевих стереотипів щодо ментальності українців та селянського побуту.

За радянської влади тотальна русифікація та нищення видатних культурних діячів прикривалися фасадною «дружбою народів». Показна увага до розвитку національних культур демонструвалася під час традиційних офіціозних концертів до знаменних дат, на яких обов’язковою частиною програми були танці народів СРСР. Був серед них і український гопак, де у вічі найбільше впадали широкі червоні шаровари танцюристів. З нищівною критикою шароварщини за радянських часів виступав поет-дисидент, політв’язень радянських часів Іван Коваленко з віршами «Іспанські танці» та «Гопак». Ці вірші розповсюджувались у самвидаві і були долучені до кримінальної справи поета як антирадянські та націоналістичні...  


Червона калина. Питання до аналізу.


Хід аналізу вірша на уроці

  1. Історія опублікування вірша та вплив цієї поезії на подальшу долю поета.
  2. Червона калина в спогадах автора про дитячі роки.
  3. Чому такий вірш не можна було надрукувати в Україні в час його написання?
  4. Використання традиційного для усної народної творчості символічного образу червоної калини для вираження всього спектру патріотичних почуттів.
  5. Які образи, деталі, вирази роблять цей вірш глибоко національним твором?
  6. Простежити зміну настрою поета від сумного до оптимістичного.

На уроці можна використати приклади народних пісень про червону калину, а також пісні на слова Івана Коваленка «Червона калина» та «Гаї калинові».


Історія вірша Івана Коваленка "Попереду і позаду..."


 1972 рік… Здавалося б, не такі вже й давні часи… Але різниця разюча. То були часи тоталітаризму, страшна епоха, за якої нищили вірші і карали поетів, а булгаковський вислів «рукописи не горять» звучав красивим парадоксом, ілюзорною втіхою, містичною надією на незнищеність поезії. Під час обшуку з будинку поета Івана Коваленка було вилучено, вичищено, винищено всі вірші, які він написав на той момент – а було йому вже 53 роки. Найабсурднішим було те, що нарівні з громадянськими поезіями, вилучили всі ліричні вірші. Це був час розпачу – не залишилося жодного вірша, жодної чернетки, навіть копіювального паперу, на якому могли зберегтися відбитки віршів. 


Історія вірша Івана Коваленка «Прощайте, славне товариство»…


1977 рік… Перебування Івана Коваленка в суворому уральському таборі для політв'язінів добігало кінця… Позаду були п'ять років не лише страждань і дуже непростих випробувань для немолодого хворого поета, але й розкіш найвишуканішого спілкування – тоді в політичних концтаборах перебувала духовна еліта нації. Надійшов час розставання не просто із співв'язнями, але й із справжніми побратимами, однодумцями, друзями по поетичному цеху…  


Історія вірша Івана Коваленка "На 9 квітня 1939 року".


«На 9 квітня 1939 року» - дуже зворушливий автобіографічний вірш Івана Коваленка, який він присвятив своїй дружині Ірині. 9 квітня 1939 року був день їх першого побачення. На той час Іван та Ірина були студентами романо-германського факультету Університету імені Т.Г.Шевченка. Місцем їхнього побачення став пам’ятник Шевченку, що буквально за місяць до того (6 березня 1939 року) був встановлений навпроти Університету. Дійсно, цього дня була перша весняна злива – справжня, бурхлива, з громом і блискавкою, потоками води…


Краса рідної природи в віршах Івана Коваленка (5-6 класи загальноосвітньої школи).



Вступ до теми.
  1. Ваше ставлення до природи. Яку пору року ви любите найбільше? Як ви зазвичай спілкуєтесь з природою?
  2. Як ви розумієте поняття «любов до природи»?
  3. Тема краси природи і значення її у житті людини – одна з провідних тем поезії.
  4. Любов до природи у різних видах мистецтва (література, живопис, музика тощо).
  5. Пейзажна лірика – один із видів ліричних творів.
  6. Пейзажна лірика в творчості І.Коваленка. Ставлення поета до природи.   Читаються вірші І.Коваленка  «Легенькі хмаринки», «Весняне», «Теплінь», «Шум лісовий», «Хто це бродить по саду», «Сніжинки-перлинки». Про що говорить такий підбір віршів?  (Усі пори року).
  7. Який із прочитаних віршів вам найбільше сподобався?
  8. Робота над віршами: "Легенькі хмарини", "Весняне", «Теплінь», «Шум лісовий», «Хто це бродить по саду?», «Сніжинки-перлинки» 

Краса рідної природи у вірші Івана Коваленка «Легенькі хмарини»


Легенькі хмарини пливуть за вікном
Хорошої ясної днини.
Я знову п’янію весіннім вином,
Закоханий в сонячні дивні хвилини.
Мене зігрівають далеким теплом
Легенькі весняні хмарини.

Струмки говірливі збігають з гори,
Радіють, воркочучи, сонячній зливі;
Дзвенить і змовкає десь сміх дітвори.
В мелодії ці переливно-грайливі
Вслухаються ставні старі явори –
Їх будять струмки говірливі.
 
  1. Вірш Івана Коваленка «Легенькі хмарини» як зразок пейзажної лірики.
  2. Розповідь від першої особи (І строфа) надає віршу ліричності, передає почуття ліричного героя (автора).
  3. Дві картини: весняне небо і весняна земля в їх цілісності (сонце дає життя на землі).
  4. Повторенням яких звуків у 2-й строфі передається музика весни (перше знайомство із звукописом, алітерацією).
  5. Звернути увагу на побудову вірша «Легенькі хмарини». Виділити перші і останні рядки 2-х строф (кільцеве обрамлення строф).


Краса рідної природи у вірші Івана Коваленка «Весняне»


Вербіє озеро, і березіє гай,
А зелень світла, радісна і чиста.
На західний далекий небокрай
Разок хмарин хтось кинув, як намисто.

Весніє небо, і травніє луг,
Кульбабіють горбочки і узгір’я,
Втікає поле ген за виднокруг,
Бере з собою тихе надвечір’я.

Приходить вечір нишком, крадькома,
Пташок і бджіл полохати не хоче,
І яром знехотя повзе легка пітьма,
І тихо жебонить малий струмочок.
 
  1. Поезія Івана Коваленка «Весняне» як шедевр ліричної поезії на тему краси природи.
  2. Яку пору весняного дня змалював автор?
  3. Прослідкуйте плин часу  у вірші.
  4. Художні засоби вірша: авторські неологізми, порівняння, метафори, зорові і звукові образи.
  5. Перерахуйте авторські неологізми (вербіє, березіє, весніє, травніє, кульбабіють).
  6. Мелодійність і прозорість мови, свіжість рим.
  7. Опишіть, яку картину ви б намалювали до цього вірша.

Краса рідної природи у вірші Івана Коваленка «Теплінь»


Яка теплінь! Немає зовсім спеки,
І вся земля одним теплом цвіте.
В заплавах поспиналися лелеки –
Їм чути навіть, як трава росте.

Я на човні. А озеро – прозоре,
І в нім життя клекоче і буя.
Дрімають верби в сонячнім просторі,
І в озері на дні розтанув я.

Яка теплінь! Не буде громовиці,
Голубить світ ласкава ця теплінь.
На лузі скошенім нестрижені копиці,
Як дітлахи, біжать у далечінь.

Не знаю я, навіщо жить на світі.
В нім стільки лиха, зла, куди не кинь.
Та, мабуть, варт хоч день один зустріти,
Коли бува така ясна теплінь.
 
  1. Яка частина літа оспівується у вірші Івана Коваленка «Теплінь», які ознаки про це говорять (не буде грози, вже скошене сіно).
  2. Які образи, рядки вам найбільше сподобались у вірші «Теплінь».
  3. Поясніть образність рядків «нестрижені копиці, як дітлахи, біжать у далечінь» (порівняння та метафора).
  4. Я передається у вірші тиша?  («…їм чути навіть, як трава росте»).
  5. Які почуття викликає у вас вірш?   
 

Краса рідної природи у вірші Івана Коваленка «Шум лісовий»


Шум лісовий,
Колисковий,
Тихий шелест
Барвінковий.

Дзвін легенький
З передзвоном,
Гомін тихий
З відгомоном.

Плач тужливий,
Сміх грайливий,
Біг струмочка
Говірливий.

Сага давня,
Казка дивна,
Пісня ніжна
Переливна.

Шум лісовий,
Колисковий.
Тихий говір
Барвінковий.
 
 
  1. Поетична музика  лісу у вірші Івана Коваленка «Шум лісовий..».
  2. Звукове інструментування вірша: звуки передають шелест лісових трав, говір струмка, переливні звуки пісні…Ритм відповідає чергуванню  звуків лісу.
  3. Говір лісного струмка як акомпанемент до інших звуків лісу.
  4. Проаналізувати  звукопис кожної строфи відповідно до її змісту (І строфа – ш,с; ІІ - дз; г; ІІІ – ж, гр.; ІV – п, д).
  5. Короткий рядок в одну стопу  відповідає мелодії лісного «оркестру».
  6. Повторення рядків як кільцеве обрамлення строф.
  7. Послухати пісню "Дивосвіт"  на слова вірша Івана Коваленка «Шум лісовий…» (Музика Олега Саліванова).