Чисті озера і ставки – це наше здоров’я


Бесіда № 7 за програмою "Екологія природи - екологія душі"

Іван Коваленко дуже сумував, що боярські ставки навіть порівняти не можна з задеснянськими озерами на Чернігівщині.

Дивувався давно і дивуюсь тепер,
Ця у серце моє улилась дивина,
Чистоті й глибині задеснянських озер,
Де прозора вода аж до самого дна...


Чистим душам – чисті ріки


Бесіда № 6 за програмою "Екологія природи - екологія душі".

Вода, водна стихія – одна з провідних тем у творчості Івана Коваленка. До води поет ставився по-особливому. І це не дивно, адже з водою пов’язане все наше життя.
Іван Коваленко надавав поняттю води глибокого філософського змісту. Один з його віршів так і називається “ВОДА”:

Я приніс з колодязя води,
Сів на призьбі і на відра глянув,
І побачив хвилі океану,
Зливи, водоспади і льоди.

Я хотів збагнути в ці хвилини
(Світ увесь окинув неспроста),
Чим були колись оці краплини,
Поки я з криниці їх дістав.


Дніпро як символ України


Бесіда № 5 за програмою “Екологія природи - екологія душі”

Любов Івана Коваленка до головних річок його життя – Дніпра і Десни – вилилась у багатьох його віршах. До Дніпра поет ставився з особливою любов’ю, бо ця ріка є символом України.
У своїй автобіографічній поемі “ДНІПРО” Іван Коваленко розказує, як він захворів у дитинстві від непереборного бажання побачити святу для кожного українця річку:

Я виростав в безводному краю,
Де була морем дощова калюжа,
Не бачив довго я й малої річки,
Та чув я змалку слово чарівне:
Дніпро…


Джерельна вода як символ чистої душі


Бесіда №4 за програмою “Екологія природи - екологія душі”

Найбільше боліла душа поета Івана Коваленка за чистоту річок та озер.

Поет часто порівнював людські душі з чистою рікою, озером з прозорою водою, джерелом. Його остання прижиттєва збірка віршів так і називається – “Джерело”. Назва ця не випадкова, адже образ джерельної кришталево чистої води не раз зустрічається у віршах Івана Коваленка. Як от, приміром, у байці “РІКА І ДЖЕРЕЛО”:

Недавно все це було:
Текла собі Ріка, широка й повноводна,
А оддалік дзюрчало Джерело, –
Вода у ньому була чиста і холодна...


Рятуймо наші ліси!


Бесіда № 3 за програмою “Екологія природи - екологія душі”

Ми всі були свідками стихійного лиха, яке спіткало Україну, – страшної повені, від якої постраждали західні області України. Екологи стверджують, що масштабна повінь у західних областях України є наслідком вирубування лісів у Карпатах. А Іван Коваленко піднімав свій голос проти оголення Карпат, проти нищення вікових лісів у Карпатських горах майже 50 років тому. До бездумної злочинної вирубки лісів поет ставився особливо болісно. Ще у 1959 році він написав вірш “ВОРОГОВІ ЛІСУ”. Ось як він звертається до уявного ворога, який нищить наші ліси:

Для тебе ліс - масив зелений,
Великий топливний ресурс,
А знаєш, що цей ліс для мене,
Сказать тобі я не берусь.

Для тебе ліс - це тінь зелена,
Це тільки дошки і дрова.
Для мене ліс - це світу велич,
Для мене ліс - вода жива...


Ліс – це храм


ББесіда №2 за програмою “Екологія природи - екологія душі”

Поети все сприймають більш загострено, болісно, вони бачать краще за звичайних людей, вони яскравіше можуть висловити і біль за понівечену природу. Послухаймо, як Іван Коваленко пише про Боярський ліс. Цей вірш датовано 1981 роком, і вже тоді цей ліс починав забруднюватись:

У Боярці зелений ліс,
Дуби , і сосни, і ялини.
У лісі пагорби й долини,
Стежини прямо і навскіс.

Тут мало кленів і беріз,
У хащах є кущі малини,
Та бачу всюди слід людини,
Я слід людини бачу скрізь...


Плекаймо наші душі


Бесіда №1 за програмою "Екологія природи - екологія душі"

Ми часто чуємо слово “екологія”. Воно пов’язане в нашій свідомості з охороною довкілля, з тими негативними явищами, які дуже часто оточують нас у повсякденні – з Чорнобильською катастрофою, з забрудненням навколишнього середовища промисловими відходами, з викидами у річки, озера, ставки не тільки промислових, але й побутових відходів, і просто з тим сміттям, яке ми бачимо на наших вулицях. Але ж це не стороння сила забруднює все навколо нас: це роблять люди, які живуть поряд з нами, а іноді й ми самі. І хоч ми особисто можемо не нищити природу, але якщо мовчимо, не боремось з тими, хто це робить, то стаємо по суті співучасниками злочину.
Що було спочатку – зламане дерево, розбита пляшка, каналізаційні стоки, направлені у чудовий ставок, чи рішення зробити це – рішення, яке людина дозволила собі прийняти? Що первинне – забруднене довкілля, чи брудна душа?
Сьогодні ми побачимо, наскільки нероздільні у творчості українського поета Івана Коваленка чистота, краса навколишнього світу і чистота та краса душі...