Краса рідної природи в віршах Івана Коваленка (5-6 класи загальноосвітньої школи).



Вступ до теми.
  1. Ваше ставлення до природи. Яку пору року ви любите найбільше? Як ви зазвичай спілкуєтесь з природою?
  2. Як ви розумієте поняття «любов до природи»?
  3. Тема краси природи і значення її у житті людини – одна з провідних тем поезії.
  4. Любов до природи у різних видах мистецтва (література, живопис, музика тощо).
  5. Пейзажна лірика – один із видів ліричних творів.
  6. Пейзажна лірика в творчості І.Коваленка. Ставлення поета до природи.   Читаються вірші І.Коваленка  «Легенькі хмаринки», «Весняне», «Теплінь», «Шум лісовий», «Хто це бродить по саду», «Сніжинки-перлинки». Про що говорить такий підбір віршів?  (Усі пори року).
  7. Який із прочитаних віршів вам найбільше сподобався?
  8. Робота над віршами: "Легенькі хмарини", "Весняне", «Теплінь», «Шум лісовий», «Хто це бродить по саду?», «Сніжинки-перлинки» 

Краса рідної природи у вірші Івана Коваленка «Легенькі хмарини»


Легенькі хмарини пливуть за вікном
Хорошої ясної днини.
Я знову п’янію весіннім вином,
Закоханий в сонячні дивні хвилини.
Мене зігрівають далеким теплом
Легенькі весняні хмарини.

Струмки говірливі збігають з гори,
Радіють, воркочучи, сонячній зливі;
Дзвенить і змовкає десь сміх дітвори.
В мелодії ці переливно-грайливі
Вслухаються ставні старі явори –
Їх будять струмки говірливі.
 
  1. Вірш Івана Коваленка «Легенькі хмарини» як зразок пейзажної лірики.
  2. Розповідь від першої особи (І строфа) надає віршу ліричності, передає почуття ліричного героя (автора).
  3. Дві картини: весняне небо і весняна земля в їх цілісності (сонце дає життя на землі).
  4. Повторенням яких звуків у 2-й строфі передається музика весни (перше знайомство із звукописом, алітерацією).
  5. Звернути увагу на побудову вірша «Легенькі хмарини». Виділити перші і останні рядки 2-х строф (кільцеве обрамлення строф).


Краса рідної природи у вірші Івана Коваленка «Весняне»


Вербіє озеро, і березіє гай,
А зелень світла, радісна і чиста.
На західний далекий небокрай
Разок хмарин хтось кинув, як намисто.

Весніє небо, і травніє луг,
Кульбабіють горбочки і узгір’я,
Втікає поле ген за виднокруг,
Бере з собою тихе надвечір’я.

Приходить вечір нишком, крадькома,
Пташок і бджіл полохати не хоче,
І яром знехотя повзе легка пітьма,
І тихо жебонить малий струмочок.
 
  1. Поезія Івана Коваленка «Весняне» як шедевр ліричної поезії на тему краси природи.
  2. Яку пору весняного дня змалював автор?
  3. Прослідкуйте плин часу  у вірші.
  4. Художні засоби вірша: авторські неологізми, порівняння, метафори, зорові і звукові образи.
  5. Перерахуйте авторські неологізми (вербіє, березіє, весніє, травніє, кульбабіють).
  6. Мелодійність і прозорість мови, свіжість рим.
  7. Опишіть, яку картину ви б намалювали до цього вірша.

Краса рідної природи у вірші Івана Коваленка «Теплінь»


Яка теплінь! Немає зовсім спеки,
І вся земля одним теплом цвіте.
В заплавах поспиналися лелеки –
Їм чути навіть, як трава росте.

Я на човні. А озеро – прозоре,
І в нім життя клекоче і буя.
Дрімають верби в сонячнім просторі,
І в озері на дні розтанув я.

Яка теплінь! Не буде громовиці,
Голубить світ ласкава ця теплінь.
На лузі скошенім нестрижені копиці,
Як дітлахи, біжать у далечінь.

Не знаю я, навіщо жить на світі.
В нім стільки лиха, зла, куди не кинь.
Та, мабуть, варт хоч день один зустріти,
Коли бува така ясна теплінь.
 
  1. Яка частина літа оспівується у вірші Івана Коваленка «Теплінь», які ознаки про це говорять (не буде грози, вже скошене сіно).
  2. Які образи, рядки вам найбільше сподобались у вірші «Теплінь».
  3. Поясніть образність рядків «нестрижені копиці, як дітлахи, біжать у далечінь» (порівняння та метафора).
  4. Я передається у вірші тиша?  («…їм чути навіть, як трава росте»).
  5. Які почуття викликає у вас вірш?   
 

Краса рідної природи у вірші Івана Коваленка «Шум лісовий»


Шум лісовий,
Колисковий,
Тихий шелест
Барвінковий.

Дзвін легенький
З передзвоном,
Гомін тихий
З відгомоном.

Плач тужливий,
Сміх грайливий,
Біг струмочка
Говірливий.

Сага давня,
Казка дивна,
Пісня ніжна
Переливна.

Шум лісовий,
Колисковий.
Тихий говір
Барвінковий.
 
 
  1. Поетична музика  лісу у вірші Івана Коваленка «Шум лісовий..».
  2. Звукове інструментування вірша: звуки передають шелест лісових трав, говір струмка, переливні звуки пісні…Ритм відповідає чергуванню  звуків лісу.
  3. Говір лісного струмка як акомпанемент до інших звуків лісу.
  4. Проаналізувати  звукопис кожної строфи відповідно до її змісту (І строфа – ш,с; ІІ - дз; г; ІІІ – ж, гр.; ІV – п, д).
  5. Короткий рядок в одну стопу  відповідає мелодії лісного «оркестру».
  6. Повторення рядків як кільцеве обрамлення строф.
  7. Послухати пісню "Дивосвіт"  на слова вірша Івана Коваленка «Шум лісовий…» (Музика Олега Саліванова).
 

Краса рідної природи у вірші Івана Коваленка «Хто це бродить по саду?»


Хто це бродить по саду,
Хто гойдає голі віти?
На чиєму це сліду
Зацвітають дивні квіти?

Хто це поле оголив,
Хто затяг туманом далі,
Хто це верби нахилив
У незміряній печалі?

Воду хто подів з ріки,
Чом човен стоїть без діла,
І куди летять пташки,
Куди мчать швидкі їх крила?

Хто це суму нам приніс,
Чому думи серце краять,
Чом шумить тужливо ліс,
Чому сосни засинають?

Небо чом тепер сіріше,
Чому наше сонце ясне
Стало знову холоднішим –
Пізно встане, рано згасне...

Вітер починає гру –
Він опале листя носить,
Відпочине у яру,
Прошепоче тихо: «Осінь».
 
  1. Вірш Івана Коваленка «Хто це бродить по саду?» як зразок ранньої пейзажної лірики. Побудова вірша у формі риторичних запитань.
  2. Які  прикмети осені наводить поет?
  3. Зверніть увагу на наростання ознак осені від строфи до строфи з розв’язкою в кінцівці – поет дає відповідь на поставлені у вірші питання. (Хто? Чом? Чому? Куди?)
  4. Яким чином здійснюється олюднення пори року?  (Запитання «хто» можна поставити лише стосовно живої істоти).
  5. Використання дієслів у вірші. Перерахуйте дії, котрі «чинить» осінь.
  6. Оціночні епітети (дивні квіти, незміряна печаль тощо), звукопис (алітерація на звуки «ш,с»)  і його художнє обґрунтування.
  7. Послухайте пісню "Осінь" на слова вірша Івана Коваленка («Хто це бродить по саду?» (музика Олега Саліванова).
 
 

Краса рідної природи у вірші Івана Коваленка «Сніжинки-перлинки»


Сніжинки-перлинки пливуть у повітрі,
Танцюють, вирують в морозному вітрі,
Покровом пухнастим на землю лягають,
Дерева, дороги і поле вкривають.

Спадають, злітають без краю, без ліку.
Легенькі, маленькі, холодні одвіку.
Осяяли душу зірками ясними –
Світлішають думи і мчаться за ними.
  
  1. Вірш Івана Коваленка «Сніжинки-перлинки» як приклад радісного оптимістичного сприйняття суворої пори року – зими.
  2. Як поету вдалося передати рух – кружляння сніжинок (підбір дієслів, танцювальний ритм вірша).
  3. Перерахуйте дієслова, що передають рух сніжинок.
  4. З чим порівнюються сніжинки, за якою ознакою?
  5. Послухайте пісню на слова Івана Коваленка "Знову сніг", в якому  вірш «Сніжинки-перлинки» використано для приспіву. Який настрій створює ця пісня?

Іван Коваленко як перекладач: «Стріла і пісня» Генрі Лонґфелло


Оксана БОДНАР, доцент («Галицька академія»)
«”Стріла і пісня” Генрі Лонґфелло в україномовному просторі» (уривки із статті)
 
 
Автор статті на основі літературознавчого аналізу дає оцінку україномовним версіям "Стріли і пісні" Генрі Лонґфелло та з'ясовує особливості відтворення авторського стилю різними інтерпретаторами, зокрема Іваном Коваленком...
 

Слово, обращенное к душам учеников: учителя Ирина Павловна и Иван Ефимович Коваленко. Часть І.


Радислав КОКОДЗЕЙ,
2003, Боярка

Мы сейчас все чаще задумываемся о настоящем и будущем нашей школы. И это понятно: ведь от того, как мы учим детей сегодня, зависит судьба  будущих поколений  и судьба нашей страны. Есть много поводов для беспокойства: и падение престижа учительской профессии, и факты коррупции в учительской среде, и то, что при все усложняющихся программах дети заканчивают школу куда более безграмотными, чем буквально несколько десятилетий назад. Мне кажется, что нужно остановиться в написании все более сложных учебников и погоне за введением бесконечных новшеств в системе народного образования и задуматься: куда мы идем? Без осмысления того лучшего, что было в  школьном образовании раньше, невозможно двигаться вперед.  Но главная наша проблема – это личность учителя, его нравственные качества, его готовность к тяжелому и жертвенному труду. Почти бескорыстному, как на данный момент. Ответы о  будущем нужно искать в прошлом… И мне кажется, что рассказ о супружеской паре учителей Иване Ефимовиче и Ирине Павловне Коваленко из небольшого городка Боярка, расположенного под Киевом, если не ответит на многие вопросы, то хотя бы поставит их, что, на мой взгляд, тоже немаловажно. Вначале я хотел рассказать  об одном очень дружном классе, который вот уже 50 лет собирается каждый год, а  получился рассказ об учителях, которые их так учили и воспитывали, что для каждого из выпускников 1953 года школьные годы стали самым светлым периодом их жизни.  К сожалению, мой рассказ еще и о горькой судьбе выдающихся педагогов в условиях тоталитарной системы.  Но будет ли рождать подобные яркие личности наше, куда более свободное время? Захотят ли самые талантливые и способные представители нашего общества становиться учителями?

Слово, обращенное к душам учеников: учителя Ирина Павловна и Иван Ефимович Коваленко. Часть ІІ.


Продолжение. Начало читайте в Часть І. 
 
 
Вспоминает Лариса Пацановская: «Ирина Павловна вела уроки  тихим голосом, но в классе стояла мертвая тишина, ловилось каждое слово. Преподавание литературы давало благодатный материал. Отталкиваясь от литературного текста, Ирина Павловна готовила нас к будущей жизни, формировала наше сознание. На воспитательных часах она никогда не  делала нам выговоров. Спокойно обрисовывала положение вещей, подсказывала, как выйти из сложившейся ситуации, налаживала наши контакты с другими учителями.»
Вспоминает Нина Клименко: «За что я благодарна Ирине Павловне – это за то, что она привила нам всем любовь к литературе, и не только к русской. Начав читать, мы сразу обратились и к украинской, и к зарубежной литературе. Она открыла нам целый прекрасный мир. Всю жизнь мы очень много читаем.»
«Они были Учителями в высшем понимании этого слова»...