Урок одного вірша: "Недокошений луг" Івана Коваленка


 Радислав КОКОДЗЕЙ
 
"...Здавалося б, вірш прочитано… Але ми присвячуємо йому цілий урок… Бо прочитати мало. Треба мати впевненість, що ми прочитали саме те, що написано; те,  що хотів донести до нас автор.
Що ж треба для того, щоб зрозуміти віршований твір? У першу чергу – серце, душа, інтуїція. Завдяки їм ми можемо відчути настрій поезії, ті почуття, які в неї вкладає автор. Ми також можемо інтуїтивно оцінити рівень поетичного дару митця. Але чи цього достатньо?
Ні, для істинного розуміння твору дуже часто потрібна ще додаткова інформація:  знання біографії поета, історичних реалій, у яких він творив тощо.
Але і цього недостатньо. Тому що для пізнання теж потрібен інструмент, як для будь-якої роботи. В даному випадку – знання з теорії літератури. Розуміючи, за допомогою яких художніх засобів поет доносить до нас свої думки та почуття, ми тільки і можемо осягнути їх у повній  мірі. Я впевнений, що в ході  уроку ви самі в цьому переконаєтесь..."
  
"... А тепер  уявімо собі життя людини за якихось екстремальних умов. Серед обставин, що вимагають мобілізації всіх сил, і в першу чергу – духовних. Наприклад – життя за тоталітарного режиму…
Що ж може задавити в людині  тоталітарний режим? Індивідуальне? Так. Адже  може вплинути на факти біографії, створити нестерпні побутові умови, посіяти розбрат між друзями, забрати рідних…
Але чи може він вплинути на загальнолюдські цінності? Наприклад, змусити не любити свою Батьківщину – землю, де ти народився, де жили твої предки? Як не дивно – так! Брехливою пропагандою, створенням таких умов, за яких любити свою Батьківщину буде небезпечно для життя. Але за однієї умови. Якщо в душі людини не задіяне вічне: питання добра і зла, сенсу життя, моральні закони.
То чи існують умови, за яких ніякі зовнішні обставини не в змозі вплинути ні на індивідуальне, ні на загальнолюдське в людині? ТАК, якщо людина живе за законами вищої моралі. ТАК, якщо бачить справжнє,  позачасове зло й істинне добро, а не те, що називає цими словами кожна конкретна історична епоха. ТАК, якщо головним для людини є те, ЗАРАДИ чого вона живе, а не те, ЯК вона існує. ТАК, якщо у людини є свій "недокошений луг”, про який вона завжди пам’ятає...
Поет Іван Юхимович Коваленко саме так і жив, і зумів зберегти себе як особистість, увійти в історію нашої країни..."

Знайомство з творчістю Івана Коваленка


Вікторія ХРАПКО,

вчитель української мови та літератури

Київського військового ліцею імені І.Богуна

 

Розробка уроку з літератури рідного краю

 

ОСНОВНА ЧАСТИНА

Клас – 8.

 

Епіграф до уроку:

 

"Пишу, хоча б і не хотів, пишу тому, що Бог велів,

Себе замучую й слова, аби душа була жива..."

 

І. Коваленко

Тема: Література рідного краю. Творчість Івана Юхимовича Коваленка – вчителя, поета-шістдесятника, дисидента радянських часів

Мета:

– Розповісти про життєвий шлях І.Ю.Коваленка;

– Ознайомити восьмикласників із вибраними ліричними творами, розкрити тематику, мотиви лірики;

– Формувати вміння й навички аналізу ліричного твору;

– Розвивати образне мислення учнів, усне мовлення;

– Виховувати почуття патріотизму, любов до рідного краю.


Ми всі - лише учні: передмова до збірки "Учитель"*


 „Я - простий учитель"
Іван Коваленко


Крізь віки, зміни епох та історичні катаклізми височіє постать Учителя... Справжнього мудрого Вчителя, який торкається людських душ і вміє сказати найпотрібніше так, щоб воно стало зрозумілим, назавжди запам'яталося, сприяло формуванню особистості, впливало на долю. Таким Учителем може бути лише той, кому дійсно є що сказати своїм учням; той, хто багато мислив, читав, страждав, сумнівався, шукав і знаходив вищий сенс життя. Навчити інших можна лише вистражданим істинам, які пропущені через серце і перевірені часом...