Дарунок з того світу


5 січня 2013 року народний депутат  Верховної ради від Коломиї та Городенки Олесь Доній під час святкування 90-річчя Мирослава Симчича передав вітання легендарному вояку УПА від доньки поета Івана Коваленка.  Пан Олесь передав також, за його словами, надзвичайно натхненний подарунок – подарунок у певному сенсі з того світу – повну збірку віршів Івана Коваленка та два музичні альбоми пісень на його слова. І нагадав, як колись табірні побратими мріяли про те, щоб були видані всі твори поета.  Олесь Доній процитував декілька уривків з листів  Мирослава Симчича до Івана Коваленка:
"Шановний наш Іване Юхимовичу! Пишу наш, а не мій, тому що Ви входите до когорти тих, які належать не одиницям, а всьому українському народові. Ви знаєте, я не майстер слова і не зумію сказати те, що відчуваю душею, серцем, а навіть мозком, ту любов і вдячність Вам… Є багато поетів, які пишуть, але так доступно, всевичерпно, просто і вливающе в душу більше Вашого не стрічаю. І яка мене опановує гордість, що з цим поетом я колись хлебав щі з одного котла.  Це помогло мені Вас зрозуміти, любити і повік не забути…  Ми з Вами вірили в перемогу в ті часи, коли не було жодного просвітку, то сьогодні я твердо вірю, ще не за горами той час, коли ми з Вами і наші сини та онуки будуть читати повну збірку Ваших творів".
Звертаючись до пана Мирослава, своє привітання Олесь Доній закінчив такими словами:

«Іван Коваленко не дожив до повної збірки своїх творів. Але дожив Мирослав Симчич. І дочка Івана Коваленка передає  Мирославу Симчичу його повну збірку - збірку віршів людини, з якою ви з одного котла хлебали щі для того, щоб всі ми жили в Незалежній Україні.  Це його пісні, його вірші, і це вдячність вам за вашу боротьбу…»

 

 


Мирослав Симчич, "Кривоніс”, у січні 1945 року разом із дивізією розгромив під час битви за Космач цілу каральну дивізію НКВД, відому злочинами проти людяності, винищенням цивільного населення та депортаціями кримських татар і народів Кавказу. Симчич був кілька разів засуджений на тривалі терміни в радянських концтаборах і відбув там загалом 32 з половиною роки.  З поетом Іваном Коваленком товаришував у Пермському таборі для політв’язнів №35, а за часів Незалежності – активно з ним листувався.


Владислав Савенок


 

Владислав Савенок – відомий журналіст, поет та прозаїк. Народився 5 грудня 1959 року у с.Ліски Менського району. Вищу освіту здобув на факультеті журналістики Київського державного університету ім.Т.Шевченка у 1986-1992 рр. Закінчив телевізійну школу новин "Інтерньюз Нетуорк" (липень 1998 р). Має багаторічний досвід роботи в газетах, на радіо, телебаченні, Інтернет - виданнях та інформаційних агентствах. Працював кореспондентом газети "Комсомольський гарт" і завідувачем сектору економіки газети "Чернігівські відомості", співпрацював з газетами "Молодь України", "День". Очолював редакцію новин телерадіоагентства ”Новий Чернігів"(1992-2001), газету "Чернігівська панорама" - (2002-2003). Працював власкором інформаційного агентства "Українські Новини", Української служби Бі-Бі-Сі, радіо "Свобода", телеканалів: "Новий канал", ICTV, СТБ, "1+1". Працював тренером-фахівцем у галузі ЗМІ. Один з авторів книг "Регіональний портрет України"(2003), "Колыбель политика или Паранойя избирательных кампаний" (2004). Головний редактор Інтернет-видання «Високий вал», секретар літературної спілки «Чернігів» та відповідальний секретар часопису «Літературний Чернігів». Автор книжок художньої прози і поезії. Співавтор авантюрно-романтичної повісті «Вой шакалов» (2001 р.) автор українського перекладу – «Виття шакалів» (2004 р.). Має збірку оповідань та новел «Божевільні файли» (2006). У художніх творах використовує прийоми фентезі, магічного реалізму, додаючи іронію та гумор.

Багато років товаришував із Іваном Коваленком, входячи до групи так званих «юрківців» (група чернігівських митців, що переймалися відродженням імені поета Ігоря Юркова). Першим надрукував вірші І.Коваленка у незалежній Україні (Журнал «Україна» №14,1992 р.) за своєю передмовою.

Спогади В.Савенка про І.Коваленка "Потрясіння"

Вірш І.Коваленка, присвячений В.Савенку «Нам молитва і піст…» 


Олександр Корж


 

Корж Олександр Іванович – поет, Голова Правління Конгресу літераторів України, лауреат літературної премії ім.В.Даля. Випускник Військової академії ім. О.Ф.Можайського (м.Санкт-Петербург), інституту журналістики (м.Київ), керівник будівельного підприємства «Боярські майстри» і президент однойменного творчого об’єднання. Автор поетичних збірок «Сім кроків», «Квадратура кола».

 

З Іваном Коваленком Олександра Коржа пов'язували теплі дружні стосунки. Коваленко присвятив О.Коржу сонет «З породи й племені майстрів...»
Олександр Корж присвятив Івану Юхимовичу вірш «Картина «Крик». Едвард Мунк», а його дружині Ірині Павлівні - вірш «Світло».


О Святославе Хрыкине


Хрыкин Святослав Евдокимович –  художник и поэт. Родился в 1939 году на Дальнем Востоке, на таежных золотых приисках Низовья Амура. С 1955 года – в Чернигове. В 1958-1959 работал на строительстве канала «Северский Донец – Донбасс». В 1959 работал на Черниговском заводе «Октябрьский Молот». С 1971 – художник-оформитель. Стихи начал писать в школьные годы. Первые публикации появились в начале 60-х годов, в областной газете «Деснянська Правда». Стихи печатались также на страницах газет «Комсомольский гарт» (Чернигов), «Зеркальная Струя» (Харьков), журнала «Радуга» (Киев), звучали на радио Москвы и Чернигова...


С.Хрыкин "...Уже в полудрёме..."*


… Уже в полудреме, я слушал, как капает с крыш
Ночь звездною тьмою и неодолимым молчаньем.
И вдруг я подумал: «Неужто же не одаришь,
О светлое утро, ты вновь мою душу сознаньем!...»-

И в сон погрузился…И ночь промелькнула, как миг.
И бодростью утро влилось в обновленное тело!
И вновь мне раскрылся Вселенной ликующий лик,
М вновь меня жизнь повлекла в свою глубь оголтело...


С.Хрыкин. "Питер Брейгель Старший (2)"*


Опять весна! –
Над рощею, над лугом,
над пашнею
огромный день плывет...