Згадує Анатолій Козій


...Олесь Коваленко заклав стандарти перекладу юридичних документів на різні мови, якими і досі користуються у всьому Києві,  і завдяки цим перекладам, люди, що покинули цю країну, знайомили інші країни з школою перекладу, яка існувала в Києві...  Він  багато зробив для перекладу офіційних документів для Верховної Ради та Міністерства закордонних справ України..

... Олесь Коваленко талановито переклав на англійську мову низку класиків української літератури. Це завдяки йому англомовні читачі в багатьох країнах знають про українське народне життя і культуру за творами наших класиків...


Згадує Олена Резнік


Диво було  в тому, що Олесь Коваленко  з глибокими енциклопедичними знаннями у багатьох галузях, особливо в історії, з досконалим володінням багатьох мов був серед нас самою чесною, скромною, зовсім не амбітною людиною...


Згадує Алла Ковтун


...Перед нами открылся тонкий, глубокий, все понимающий человек. Жаль, что тогда он не был до конца востребован и оценен как первоклассный специалист...


Згадує Людмила Анісімова


... Мы часто беседовали с Олесем, и я поняла, что многое в нем – от воспитания, семьи, родителей, его отца Ивана Ефимовича, учителя, талантливого поэта, диссидента, матери Ирины Коваленко, патриота, жены-соратницы, к которым Олесь относился очень трепетно, с большой любовью, благодарностью и уважением...

...В годы независимости Украины Олесь стал одним из самых востребованных переводчиков-полиглотов. Верховная Рада, Кабмин, многочисленные организации готовы были ждать своей очереди, только бы перевод был сделан Олесем Коваленко...


Згадує Ігор Свінціцький


Любов Олеся Коваленка до України була очевидною і незаперечною. Я пам’ятаю, як одного разу Олесь сказав: «Ігорю, ти не дуже переймайся тим, що не все так у нашій країні, як нам того б хотілося. Відбулося головне – Україна незалежна. У нас є своє військо, свої кордони, і нас визнало стільки країн. На наших грошах є Мазепа і Грушевський»...


Елена Вилесова: "Памяти Олеся Коваленко"


...Он был талантлив и умен –

Так много знал и много видел!

И патриотом был всегда –

Предальство он ненавидел.

 

Олесь был честным и прямым,

В сужденьях резкость проявлял,

Всегда бесчестье осуждал

И компромисса не искал...


Знайомство з творчістю Івана Коваленка


Вікторія ХРАПКО,

вчитель української мови та літератури

Київського військового ліцею імені І.Богуна

 

Розробка уроку з літератури рідного краю

 

ОСНОВНА ЧАСТИНА

Клас – 8.

 

Епіграф до уроку:

 

"Пишу, хоча б і не хотів, пишу тому, що Бог велів,

Себе замучую й слова, аби душа була жива..."

 

І. Коваленко

Тема: Література рідного краю. Творчість Івана Юхимовича Коваленка – вчителя, поета-шістдесятника, дисидента радянських часів

Мета:

– Розповісти про життєвий шлях І.Ю.Коваленка;

– Ознайомити восьмикласників із вибраними ліричними творами, розкрити тематику, мотиви лірики;

– Формувати вміння й навички аналізу ліричного твору;

– Розвивати образне мислення учнів, усне мовлення;

– Виховувати почуття патріотизму, любов до рідного краю.


"Тиха зірка" (вірш та аналіз)


Ця приповідка, поговірка

У серці схована на дні.

Я знаю – є на світі зірка,

Не всім помітна вдалині...

 

Вже сама ця назва вірша вказує на якусь поетичну таїну його змісту. Хіба бувають зірки тихі або голосні?.. Тихими бувають люди, чи, може, навіть жінки, адже «зірка» - це вона… Ось так читач зразу ж підпадає під магію метафори, трохи дивної з точки зору логіки, але водночас такої поетичної і всеохоплюючої...


«Коли цвітуть сади, завжди мороз…» (вірш та аналіз)


Коли цвітуть сади, завжди мороз.

Квітують дерева, то жди біди.

Мені це змалку взнати довелось,

Що холодно тоді, коли цвітуть сади...

 

Сонет «Коли цвітуть сади, завжди мороз…» належить до табірних віршів поета. Це своєрідне послання «на волю» читачеві, що «вміє читати». Поети-в’язні нерідко вимушені були шляхом алюзій і художніх образів приховувати прямий зміст, щоб вірш не був конфіскований цензорами з КДБ...


У хлібах (вірш та аналіз)


Пада промінь сонцесяйний

На хлібів золотоплес,

Я сьогодні незвичайний,

Розхвильований увесь...

 

Піднесений, мажорний лад, вправна поетична техніка, художні знахідки, національний колорит – такі риси характеризують вірш, про який іде мова. Юнак блукає в стиглих хлібах за селом, мріючи про зустріч з дівчиною, вірить у щасливу несподіванку – „ненарок”. На цій простій канві гаптується візерунок вірша. У вірші ми знаходимо риси, характерні і для подальшої творчості поета: тонкий ліризм, творчу роботу зі словом, економні використання художніх засобів...