"Я повернуся в дім і допалю свічу..." (початок статті)


                                                                                                   Наталія Павлик 
                                         (Переяслав-Хмельницький)
 
Поезія і життя… Світу явлено книги  Івана Коваленка  «Недокошений луг» (1995), «Джерело» (1999), «Перлини» (2006), «Учитель» (2009), «Порив до небес» (2012). Прожите життя, а поміж усім – дати. І злежаним, тугим підґрунтям  –  доля.  Коваленко  Іван Юхимович  народився 13 січня 1919 року (за документами 30 грудня 1918 р.) в селі Лецьки, що на Переяславщині. Життя поставило карби на його імені: поет, дисидент, учитель. Доля Івана Коваленка – то вершина мужності, вірності, добротворення. Поет був незламний духом, витривалий в життєвих випробуваннях. Боріння Івана Коваленка потвердили істину: поети розмножуються вегетативно – духом. Свою хресну дорогу митець обрав сам. Стержнем у характері Івана Коваленка була непокірність – розкутий дух понад часом і простором…          


Іван Коваленко – портрет особистості у питаннях та відповідях


Вивчаючи творчість та життєвий шлях Івана Коваленка,  мимоволі замислюєшся над цілим рядом питань: чому «простий учитель» з невеличкого містечка був заарештований і відбував покарання з найвидатнішими представниками української культури? Як він став дисидентом, що особливого в його віршах? І, мабуть, головне – чому українська держава не поспішає вшановувати такого непересічного поета і неординарну особистість? Спробуємо відповісти на ці питання і водночас проаналізувати, які саме риси характеру Івана Коваленка та які обставини життя сформували його світогляд як майбутнього дисидента.


Владислав Савенок


 

Владислав Савенок – відомий журналіст, поет та прозаїк. Народився 5 грудня 1959 року у с.Ліски Менського району. Вищу освіту здобув на факультеті журналістики Київського державного університету ім.Т.Шевченка у 1986-1992 рр. Закінчив телевізійну школу новин "Інтерньюз Нетуорк" (липень 1998 р). Має багаторічний досвід роботи в газетах, на радіо, телебаченні, Інтернет - виданнях та інформаційних агентствах. Працював кореспондентом газети "Комсомольський гарт" і завідувачем сектору економіки газети "Чернігівські відомості", співпрацював з газетами "Молодь України", "День". Очолював редакцію новин телерадіоагентства ”Новий Чернігів"(1992-2001), газету "Чернігівська панорама" - (2002-2003). Працював власкором інформаційного агентства "Українські Новини", Української служби Бі-Бі-Сі, радіо "Свобода", телеканалів: "Новий канал", ICTV, СТБ, "1+1". Працював тренером-фахівцем у галузі ЗМІ. Один з авторів книг "Регіональний портрет України"(2003), "Колыбель политика или Паранойя избирательных кампаний" (2004). Головний редактор Інтернет-видання «Високий вал», секретар літературної спілки «Чернігів» та відповідальний секретар часопису «Літературний Чернігів». Автор книжок художньої прози і поезії. Співавтор авантюрно-романтичної повісті «Вой шакалов» (2001 р.) автор українського перекладу – «Виття шакалів» (2004 р.). Має збірку оповідань та новел «Божевільні файли» (2006). У художніх творах використовує прийоми фентезі, магічного реалізму, додаючи іронію та гумор.

Багато років товаришував із Іваном Коваленком, входячи до групи так званих «юрківців» (група чернігівських митців, що переймалися відродженням імені поета Ігоря Юркова). Першим надрукував вірші І.Коваленка у незалежній Україні (Журнал «Україна» №14,1992 р.) за своєю передмовою.

Спогади В.Савенка про І.Коваленка "Потрясіння"

Вірш І.Коваленка, присвячений В.Савенку «Нам молитва і піст…» 


Зустріч споріднених душ


Затамуймо подих. Розігріймо кісточки змерзлих пальців рукостисканнями друзів, полишимо на певний час примару буденності та побудемо наодинці з совістю українства, ліричним бандуристом калинового цвіту, поетом, учителем, громадянином Іваном Коваленко.

 

Сьогодні місто Боярка віддавала належну шану своєму славетному землякові. У затишній залі мистецького центру "Оберіг" директор закладу Надія Скакодуб щиро запрошує до презентації довгоочікуваного пісенного музичного альбому на вірші славетного поета Івана Юхимовича Коваленка. Чекають на зустріч з Учителем портрет майстра у сірих тонах у виконанні художника і барда Володимира Вишняка, який символічно перегукується з його піснею на слова Івана Коваленка "Сіра мелодія". З сірим кольором контрастує біло-червоний рушник, жовтогарячі соняхи, традиційна свіча пам’яті, зелена обкладинка книги і сяючі яскраві очі аплодуючих.

 

Немає у залі випадкових облич. Уважно дослухаються люди до кожного слова ведучих співачки Наталії Горенко та автора чисельних статей про творчість та долю майстра Радислава Кокодзея.

 


Про Ірину Коваленко згадує Ольга Рожманова*


Ирина Павловна Коваленко… Это не просто наша учительница русского языка и литературы, классный руководитель нашего десятого класса. Это человек, который – без преувеличения – определил наш нравственный путь на всю жизнь...


Згадує Мирослав Симчич


 Коваленко… до арешту працював викладачем іноземних мов… Досконало володів французькою, англійською, німецькою мовами. Мав рідкісний дар навчати інших, тому багато політв’язнів були його учнями. Василь Шовковий і Валерій Марченко за якихось шість-сім місяців не тільки розмовляли англійською, але й перекладали несогірше. Надзвичайно здібний і вимогливий трапився їм викладач... Пам’ять колишній викладач мав феноменальну. Майже всі свої вірші пам’ятав і часто декламував нам. Після обшуку з його господи в Боярці кагебісти вивезли ледь не повну вантажівку рукописів, все, що Іван написав впродовж життя. Рукописи Коваленкові пропали, але з пам’яті ніхто не міг витравити бунтівної поезії. Вірші Іван Коваленко продовжує писати. Я навідував його в Боярці, підтримуємо дружні стосунки. Калинець, Світличний, Мельничук часто виносили на суд друзів-в’язнів написані в таборі вірші. Писали добре й декламаторами були чудовими. Але Коваленкові вірші найбільше торкалися моєї душі, бо були глибокі, яскраві і водночас доступні.

 

Джерело: Михайло Андрусяк. Художньо-документальна повість «Брати грому».

 


КГБ проти дисидентів. Сорок років погрому шістдесятників.


Василь Овсієнко.

Громадський діяч, політв'язень (1973-1988).

Історик дисидентського руху.

 

Шістдесятники - то був моральний спротив когорти Особистостей, які вже здатні були розгорнути великий національно-визвольний рух. 12 січня Україною прокотилася чергова хвиля арештів молодої української інтеліґенції. КГБ здійснював масштабну операцію "БЛОК", спрямовану проти українського національного руху. Список сягнув понад сотню осіб.  Майже всі провідні діячі шістдесятництва дістали максимальний вирок – 7 років ув'язнення в таборах суворого режиму та 5 років заслання – й були етаповані за межі Батьківщини – у Мордовію та Пермську область Росії, потім на заслання в Сибір та в Казахстан. Найупертіші були запроторені до психіятричок. Поодинокі спроби протестувати проти арештів присікалися щонайжорстокіше. Усіх, хто не давав показів проти заарештованих і виявляв найменші ознаки співчуття до них, звільняли з роботи. Інших викидали з черг на квартири, їх самих або їхніх дітей не допускали до вищої освіти або виключали з інститутів, їм закривалися будь-які можливості службового зростання і творчого оприлюднення (друк, виставки тощо). Хто хотів вижити – мусив принизливо каятися. Інші – писали криводушні пасквілі на своїх недавніх друзів або закордонних "українських буржуазних націоналістів – найманців іноземних розвідок", вичавлювали з себе фальшиві оди на честь душителів своєї батьківщини. Окремі не витримували задушливої атмосфери і спивалися, накладали на себе руки. Назагал же покоління шістдесятників не осоромило свого козацького роду. Випадки морального падіння і каяття, щоб купити свободу, попри шалений тиск, були вкрай рідкісними...


Презентація музичного альбому «А пісня все живе…» пісень на слова Івана Коваленка


10 лютого 2012 року у Києво-Святошинському центрі творчості молоді «Оберіг» відбулася презентація музичного альбому «А пісня все живе…». Це урочисте завершення великого проекту, реалізація котрого стала можливою завдяки фінансовій підтримці Боярської міської ради та об’єднаним зусиллям ГО «Жіноча громада», Києво-Святошинського центру соціально-психологічної реабілітації населення (директор – Ангеліна Лахтадир), Боярського краєзнавчого музею (директор – Любов Кравченко); та Києво-Святошинського центру творчості молоді «Оберіг» (директор – Надія Скакодуб).

 

Прозвучала урочиста пісня Олега Саліванова на слова Івана Коваленка «Ожиємо, брати, ожиєм!» - і презентація розпочалася.


Пам'яті Івана Коваленка: хронологія подій останнього року


Здавалося б, зовсім недавно пошановувачі таланту видатного українського поета Івана Юхимовича Коваленка збиралися на вечір «Порив до небес». Ця подія відбулася 19 березня 2011 року. А виявляється, що пройшов уже майже рік – рік, багатий на радісні, сумні і навіть трагічні події, що пов’язані із постаттю  видатного українського поета Івана Коваленка. Наведемо невеличку хронологію основних подій.


Як мало їх тих, що Господь обирає... (Вікторія Куликова)


Як мало їх тих, що Господь обирає,

Дарами своїми Він їх наділяє,

Знаннями великими, вмінням творити,

Змістовно і гідно день кожний прожити…

 

До Вічного Бога душа відійшла –

Господь наш Олеся вітає,

Душа його спокій щоб вічний знайшла,

Хай милість Господня її огортає.

 

Куликова Вікторія Миколаївна

2012 р.