Плекаймо наші душі


Бесіда №1 за програмою "Екологія природи - екологія душі"

Ми часто чуємо слово “екологія”. Воно пов’язане в нашій свідомості з охороною довкілля, з тими негативними явищами, які дуже часто оточують нас у повсякденні – з Чорнобильською катастрофою, з забрудненням навколишнього середовища промисловими відходами, з викидами у річки, озера, ставки не тільки промислових, але й побутових відходів, і просто з тим сміттям, яке ми бачимо на наших вулицях. Але ж це не стороння сила забруднює все навколо нас: це роблять люди, які живуть поряд з нами, а іноді й ми самі. І хоч ми особисто можемо не нищити природу, але якщо мовчимо, не боремось з тими, хто це робить, то стаємо по суті співучасниками злочину.
Що було спочатку – зламане дерево, розбита пляшка, каналізаційні стоки, направлені у чудовий ставок, чи рішення зробити це – рішення, яке людина дозволила собі прийняти? Що первинне – забруднене довкілля, чи брудна душа?
Сьогодні ми побачимо, наскільки нероздільні у творчості українського поета Івана Коваленка чистота, краса навколишнього світу і чистота та краса душі...


Сценарій шкільного вечора (1частина)


Не буду віршів я читать у повнім залі,
Захоплених овацій ви не ждіть.
Свої вірші пишу не для століть,
І в бронзі не стоять мені на п`єдесталі...

 

Так писав український поет Іван Юхимович Коваленко. Він був нашим сучасником, бо ще не минуло й року, як його не стало. Іванові Коваленку присвячено цей вечір.
В 20 кілометрах південніше Києва серед лісів і озер розташувалося вже чимале місто – Боярка. Саме там жив, працював і помер вчитель і поет Іван Коваленко.

Це була непересічна, обдарована талантом людина. Захоплювався астрономією, знав кілька іноземних мов, вивчав філософію, вірив у Бога.

Він був талановитим вчителем і талановитим поетом, чий світогляд сформувався ще в молоді роки. Йому було ненависне всяке поневолення свободи. Він любив свою Вітчизну, але був людиною європейської культури. Писати вірші почав ще в шкільні роки. Писав впродовж усього життя. Збереглося далеко не все. Хоч був Іван Коваленко за своєю природою ліричним поетом, життя в умовах тоталітаризму вивело його на шлях патріотичної громадянської тематики.

Мав Іван Коваленко натуру вразливу, пряму, не мирився з усякою неправдою. Тому і нажив собі ворогів – комуністичну владу і її поліцейський орган КДБ. Вони визнали вірші Івана Коваленка для себе небезпечними і покарали поета, як колись Тараса Шевченка, саме за вірші.


Сценарій шкільного вечора (2 ч.)


За своїм покликанням І.Коваленко був ліричним поетом. Краса рідного краю, любов до природи у всіх її проявах буде притаманна його творчості впродовж усього життя. Трагічні часи, важка доля змусять його згодом стати громадянським поетом, але насамперед він тонкий лірик і ніжний співець української природи. Зараз надворі віє весною, отже прослухаймо два вірші поета різних років, присвячених весні. Зверніть увагу, як за допомогою алітерації поет створює враження дзюрчання весняного струмочка.

Легенькі хмарини пливуть за вікном
Хорошої ясної днини.
Я знову п`янію весіннім вином,
Закоханий в сонячні дивні хвилини.
Мене зігрівають далеким теплом
Легенькі весняні хмарини.


Сценарій шкільного вечора (3 ч.)


До націоналістичних КДБ віднесло і вірш “Недокошений луг”, хоча нічого, крім болю за те, що поет мало встиг зробити для свого народу, там немає:

Восени…
Я не знаю, чому восени
Часто бачу я знов
Все ті ж самі
Тривожнії сни.


Сценарій шкільного вечора (4 ч.)


Цей вірш поет написав у таборі після побачення з дружиною.

ТВОЇ ЛИСТИ

Ідуть листи, ідуть твої листи,
Несуть тепло, твою любов і тугу,
І чутно крізь папір тих почуттів напругу,
Яку слова твої не в змозі донести...


На сороковини з дня відходу з білого світу Ірини Коваленко – жінки-патріотки, дружини-соратниці поета-дисидента Івана Коваленка


Аліна ТРЕТЯК

За Вами, Ірино, сумує родина,
За Вами, Ірино, сумує Вкраїна…



Ірино, Ірино, вже й сороковини –
Душа відлітає в довічну стежину.
Ірино, Ірино, червона калина
Вам кетягом маше в цю пору осінню...


Монолог дружини


Аліна ТРЕТЯК

Ірині Коваленко — вдові колишнього політв’язня
Івана Коваленка: поета, патріота, громадянина


І зараз відчуваю – поруч ти,
Хоча між нами – два світи:
Цей, білий світ і той, далекий...
До нього не летять лелеки –
Не родить вічності граніт,
І там немає плину літ…

"Я тим щасливий..." Концерт-презентація у Національній філармонії України


20 листопада у Колонній залі ім. М.В.Лисенка Національної філармонії України відбувся концерт-презентація музичного альбому Вікторії та Олега Саліванових на вірші поета-шістдесятника Івана Юхимовича Коваленка.

 

Переповнена зала, неможливість купити квитки (вільний квиток того вечора запитували ще у переході на Майдані Незалежності), повна версія концерту, яка незабаром транслюватиметься телеканалом „Культура”: все це – реалії того дня...

А ще – видатні виконавці та найкращі голоси України, у виконанні яких звучали вірші великого поета-дисидента Івана Коваленка, покладені на музику сімейним дуетом Саліванових...


„Життя - це порив до небес!.." Ч.І


19 березня в ошатній затишній залі Києво-Святошинського центру творчості дітей та молоді „Оберіг" (директор - Надія Скакодуб) відбулася визначна подія культурного життя України: презентація книги „Молитва вигнанця". Збірки, до якої увійшли поезії тридцяти поетів - 30-ти визначних особистостей в історії України...

Вечір високої духовності і поезії


«Життя - не перелік змарнованих літ,
Життя твого духу - до Бога політ,
Життя - це порив до небес...»

Цими словами 19 березня було розпочато поетичний вечір «Порив до небес»