"Перлини" Від упорядника
Збірка поезій Івана Коваленка названа за однойменним віршем поета „Перлини”. У цьому вірші-роздумі поет дає своє пояснення природі поезії, цій же темі була присвячена в свій час і його передмова до невеличкої самвидавчої збірочки з такою самою назвою, яка була в свій час конфіскована КДБ.
„Таїна поезій Івана Коваленка”
Іван Юхимович Коваленко був звичайним шкільним учителем і одночасно поетом, що ніколи не друкувався на своїй батьківщині за радянських часів.
"Розкутий" (ІІ частина)
Відкривається цикл "Джерело” віршем "Червона калина”. Треба зазначити, що традиційні для української поезії образи звучать у Івана Коваленка по-особливому. Мабуть, тому, що селянське коріння, спогади дитинства наповнюють ці образи життям, не даючи перетворитися на звичні символи. Ось як він, за словами його дружини, згадував про свою малу батьківщину – село Лецьки, де народився; про рідну хату:
"Селянська хата… У дворі росла велика груша. Ще півколом росли кущі калини. Вони утворювали наче маленький гайок. Серед калин була втоптана нашими дитячими ногами тверда, як тік, місцина, де ми з братами фактично й зростали, бавилися, вирізали із калини сопілки. А під осінь їли терпкі, гіркуваті калинові ягоди. Під зиму допомагали матері ламати кетяги калини, які вона в’язала у пучки і відносила на горище.
"Розкутий" (І частина)
(Розповідь про учителя, поета, дисидента)
Радислав КОКОДЗЕЙ
"ПОЕТ І ПРАВДА – РЕЧІ НЕРОЗДІЛЬНІ,
ЯК НЕРОЗДІЛЬНІ ПРАВДА І КРАСА!”
Іван Коваленко
Я недаремно виніс ці слова в епіграф до статті про українського поета-дисидента Івана Коваленка: вони в найбільшій мірі характеризують творчість і життя цього непересічного митця. Саме ці рядки дружина поета знайшла 13 січня 1972 року на клаптику паперу, коли прибирала після обшуку та арешту свого чоловіка. І це були єдині рядки, написані рукою Івана Коваленка, що залишились в оселі. Ніби й не було років творчих пошуків, ніби й не жив тут поет. Бо було вилучено все – до останньої чернетки. Залишився лише цей клаптик паперу, випадково не помічений слідчими КДБ ...
“Ти рвешся додому, туди, де поля...”
"Лише виходець із села може по-справжньому любити Україну”. Цей вислів у свій час викликав у мене певні сумніви і більше того – протест, як у людини, що народилася хай у невеликому, але все-таки місті. Та коли я познайомився із творчістю та життєвим шляхом українського поета Івана Коваленка, я переконався в слушності даного твердження.
Нова збірка творів Івана Коваленка
Наприкінці 2009 року у видавництві "Логос" (Київ) вийшла ще одна збірка поезій Івана Коваленка "Учитель".
Маленька господиня великого дому
26 серпня в невеличкому будиночку по вулиці імені Івана Коваленка було надзвичайно людно. Хвіртка ледве встигала пропускати радісних усміхнених людей з величезними букетами в руках до затишного подвір’я під тінистим мереживом білокорих беріз.
Калинові сльози*
Його поезія переступила кордон і зблиснула в "Новому житті" на Пряшівщині в Чехословаччині. Цей блиск справжньої вартості був помічений аж у Канаді, й одинадцять віршів було опубліковано там...
Іван Коваленко і Чернігів
Всі ми знаємо, що Батьківщина може бути у людини лише одна. Тим більше – “мала Батьківщина”. Але життя людини часто буває пов’язане з різними місцями, зв’язок з якими відіграє суттєву, а іноді навіть вирішальну роль в її долі. Для Івана Коваленка таку роль відіграв Чернігів, який став для поета справжньою духовною Батьківщиною...
Слово Коваленка*
Двері української школи залишаються зачиненими для творчості видатного поета-дисидента