“Ти рвешся додому, туди, де поля...”


"Лише виходець із села може по-справжньому любити Україну”. Цей вислів у свій час викликав у мене певні сумніви і більше того – протест, як у людини, що народилася хай у невеликому, але все-таки місті. Та коли я познайомився із творчістю та життєвим шляхом українського поета Івана Коваленка, я переконався в слушності даного твердження.


Нова збірка творів Івана Коваленка


Наприкінці 2009 року у видавництві "Логос" (Київ) вийшла ще одна збірка поезій Івана Коваленка "Учитель".

Маленька господиня великого дому


26 серпня в невеличкому будиночку по вулиці імені Івана Коваленка було надзвичайно людно. Хвіртка ледве встигала пропускати радісних усміхнених людей з величезними букетами в руках до затишного подвір’я під тінистим мереживом білокорих беріз.

Калинові сльози*


 Владислав САВЕНОК
 
Його нескорені вірші блукали незнищенним українським самвидавом і пробуджували гіднісь і думку в роки, коли імперські сатрапи штовхали наш народ в болото самознищення і забуття після слизької "відлиги" 60-х.

Його поезія переступила кордон і зблиснула в "Новому житті" на Пряшівщині в Чехословаччині. Цей блиск справжньої вартості був помічений аж у Канаді, й одинадцять віршів було опубліковано там...


Іван Коваленко і Чернігів


Всі ми знаємо, що Батьківщина може бути у людини лише одна. Тим більше – “мала Батьківщина”. Але життя людини часто буває пов’язане з різними місцями, зв’язок з якими відіграє суттєву, а іноді навіть вирішальну роль в її долі. Для Івана Коваленка таку роль відіграв Чернігів, який став для поета справжньою духовною Батьківщиною...


Слово Коваленка*


Двері української школи залишаються зачиненими для творчості видатного поета-дисидента

Сім діб у камері з майбутнім Патріархом*


До річниці початку масових репресій в Україні 1972 року

13 січня — знаменна дата для поета-дисидента, радянського політв'язня, шкільного учителя іноземних мов Івана Коваленка. Цього дня 1919 року він народився (сьогодні йому виповнилося б 85). А через 53 роки, того ж таки 13 січня, його арештували. «Перевиховували» у таборі суворого режиму ВС-389/35 у Пермській області разом з Іваном Світличним, Валерієм Марченком, Семеном Глузманом, багатьма іншими дисидентами. Значна частина творів Івана Коваленка була втрачена у роки війни і перебування у радянському концтаборі. Збережений творчий доробок налічує близько 400 поетичних, публіцистичних творів і перекладів. Повне їх зібрання підготувала до друку його донька Марія Кириленко, яка люб'язно надала спогади Івана Коваленка про зустріч з отцем Василем Романюком. «Батько часто згадував про цю зустріч і вважав її знаменням Божим, — розповіла Марія Іванівна. — Він був упевнений, що та потужна духовна підтримка, яку йому судилося одержати на шляху до табору, допомогла йому пережити роки неволі.»
А далі - зі спогадів Івана Коваленка:

 


Весна - поезія - життя...: Історія одного кохання



Весна, поезія, вічне кохання… Ці поняття давно вже стали нерозривними. Саме тому в ці весняні дні хочеться вірити в кохання, непідвладне часу і злим поворотам долі, хочеться шукати прикладів в історії, літературі, найближчому оточенні. Хоч і не віриться, що наш сучасник може присвячувати сонети своїй дружині протягом усього життя. Тому й хочеться розповісти вам історію кохання, яке розвивалось на тлі порівняно недавньої, такої непростої історії нашої країни. Обіцяю – в моїй розповіді будуть і сонети, і весна, і кохання…

Тобі одній душі моєї звуки,
Моя печаль і сум безмежний мій,
Тобі одній палкого серця муки –
Тобі одній!

Ці слова присвятив своїй молодій дружині у далекому 1939 році Іван Юхимович Коваленко – тоді студент університету, якого чекала в подальшому важка і трагічна доля. Тоді молоде щасливе подружжя ще не знало, яка непроста і багато в чому трагічна доля на них чекає… 

Інтерв'ю з дочкою поета для газети "Факти"


Радислав КОКОДЗЕЙ специально для "ФАКТОВ"

 

"КАК "ПРОПУСК" В НАШ ДОМ, НЕЗНАКОМЫЙ ЧЕЛОВЕК ПРЕДЪЯВИЛ ЛИСТОЧЕК ПАПИРОСНОЙ БУМАГИ СО СТИХОТВОРЕНИЕМ МОЕГО ОТЦА"

 

О судьбе самобытного украинского поэта Ивана Коваленко, чье творчество лишь сейчас обрело признание, рассказывает его дочь Мария Кириленко

 

В январе нынешнего года поэту-диссиденту Ивану Коваленко исполнилось бы 85 лет. Всю жизнь он учительствовал в Боярке на Киевщине. И всю жизнь писал стихи, судьба которых была так же непроста, как и судьба их автора. Лагерный срок Иван Коваленко отбывал вместе с Иваном Свитлычным, Валерием Марченко, Евгеном Пронюком, Семеном Глузманом. Осужденный за "украинский буржуазный национализм", он сам называл себя "западником". В зоне дружил и с украинскими шестидесятниками, и с воинами УПА, и с русскими диссидентами Буковским и Балахоновым. А особым преследованиям лагерного начальства подвергался за то, что учил евреев, готовящихся к эмиграции, английскому языку... Сегодня стихи Ивана Коваленко изучают в школах. В национальном союзе писателей Украины минувшей осенью состоялся вечер его поэзии. А совсем недавно вечера его памяти прошли и в нескольких вузах Киева. Почему только сейчас, через три года после его смерти, к Ивану Коваленко пришло настоящее признание? С этого вопроса начался наш разговор с дочерью покойного поэта Марией Ивановной Кириленко.


Презентація музичного альбому пісень на слова Івана Коваленка


Презентація музичного альбому пісень на слова Івана Коваленка

 

 

У неділю 20 листопада 2011 р., о 19.00 у колонній залі імені М.В.Лисенка Національної філармонії України відбудеться концерт-презентація музичного альбому пісень на слова поета-шістдесятника, дисидента Івана Коваленка "Я ТИМ ЩАСЛИВИЙ..."
Пісні патріотичні та ліричні, веселі та сумні прозвучать у виконанні видатних співаків у супроводі провідних музичних колективів України.
Музика – ОЛЕГ САЛІВАНОВ, ВІКТОРІЯ САЛІВАНОВА

Участь беруть:
Національний академічний оркестр народних інструментів України.  Художній керівник і головний диригент – народний артист України, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка ВІКТОР ГУЦАЛ та  Державний академічний естрадно-симфонічний оркестр України. Головний диригент – МИКОЛА ЛИСЕНКО