"Перлини" Від упорядника


Збірка поезій Івана Коваленка названа за однойменним віршем поета „Перлини”. У цьому вірші-роздумі поет дає своє пояснення природі поезії, цій же темі була присвячена в свій час і його передмова до невеличкої самвидавчої збірочки з такою самою назвою, яка була в свій час конфіскована КДБ.

„Таїна поезій Івана Коваленка”


Іван Юхимович Коваленко був звичайним шкільним учителем і одночасно поетом, що ніколи не друкувався на своїй батьківщині за радянських часів.

"Розкутий" (ІІ частина)


Витоки патріотизму Івана Коваленка
Відкривається цикл "Джерело” віршем "Червона калина”. Треба зазначити, що традиційні для української поезії образи звучать у Івана Коваленка  по-особливому. Мабуть, тому, що селянське коріння, спогади дитинства наповнюють ці образи життям, не даючи перетворитися на звичні символи. Ось як він, за словами його дружини, згадував  про свою малу батьківщину –  село Лецьки, де народився;  про рідну хату:

"Селянська хата… У дворі росла велика груша. Ще півколом росли кущі калини. Вони утворювали наче маленький гайок. Серед калин була втоптана нашими дитячими ногами тверда, як тік, місцина, де ми з братами фактично й зростали, бавилися, вирізали із калини сопілки. А під осінь їли терпкі, гіркуваті калинові ягоди. Під зиму допомагали матері ламати кетяги калини, які вона в’язала у пучки і відносила на горище.

"Розкутий" (І частина)


(Розповідь про  учителя, поета, дисидента)

Радислав КОКОДЗЕЙ

 

"ПОЕТ І ПРАВДА – РЕЧІ НЕРОЗДІЛЬНІ,

ЯК НЕРОЗДІЛЬНІ ПРАВДА І КРАСА!”

Іван Коваленко

 

Я недаремно виніс ці слова в епіграф до статті про українського поета-дисидента Івана Коваленка: вони в найбільшій мірі характеризують творчість і  життя цього непересічного митця. Саме ці рядки дружина поета знайшла 13 січня 1972 року на клаптику паперу, коли прибирала після обшуку та арешту свого чоловіка. І це були єдині рядки, написані рукою Івана Коваленка, що залишились в оселі. Ніби й не було  років творчих пошуків,  ніби й не жив тут поет. Бо було вилучено все – до останньої чернетки. Залишився лише цей клаптик паперу, випадково  не помічений слідчими КДБ ...


“Ти рвешся додому, туди, де поля...”


"Лише виходець із села може по-справжньому любити Україну”. Цей вислів у свій час викликав у мене певні сумніви і більше того – протест, як у людини, що народилася хай у невеликому, але все-таки місті. Та коли я познайомився із творчістю та життєвим шляхом українського поета Івана Коваленка, я переконався в слушності даного твердження.


Нова збірка творів Івана Коваленка


Наприкінці 2009 року у видавництві "Логос" (Київ) вийшла ще одна збірка поезій Івана Коваленка "Учитель".

Маленька господиня великого дому


26 серпня в невеличкому будиночку по вулиці імені Івана Коваленка було надзвичайно людно. Хвіртка ледве встигала пропускати радісних усміхнених людей з величезними букетами в руках до затишного подвір’я під тінистим мереживом білокорих беріз.

Калинові сльози*


 Владислав САВЕНОК
 
Його нескорені вірші блукали незнищенним українським самвидавом і пробуджували гіднісь і думку в роки, коли імперські сатрапи штовхали наш народ в болото самознищення і забуття після слизької "відлиги" 60-х.

Його поезія переступила кордон і зблиснула в "Новому житті" на Пряшівщині в Чехословаччині. Цей блиск справжньої вартості був помічений аж у Канаді, й одинадцять віршів було опубліковано там...


Іван Коваленко і Чернігів


Всі ми знаємо, що Батьківщина може бути у людини лише одна. Тим більше – “мала Батьківщина”. Але життя людини часто буває пов’язане з різними місцями, зв’язок з якими відіграє суттєву, а іноді навіть вирішальну роль в її долі. Для Івана Коваленка таку роль відіграв Чернігів, який став для поета справжньою духовною Батьківщиною...


Слово Коваленка*


Двері української школи залишаються зачиненими для творчості видатного поета-дисидента