ІІІ ч. Стенограми інтерв’ю Івана Юхимовича Коваленка та Ірини Павлівни Коваленко


Це третя, заключна частина інтерв'ю Івана та Ірини Коваленко

Читайте:

Перша частина

Друга частина


В.В.Овсієнко: Ви сказали, що етап дуже тяжкий був. Коли ви пішли на етап?

 

І.Ю.Коваленко: Це було на початку вересня. Ви ж ці етапи проходили – вони ж не везуть прямо, а через чотири-п'ять тюрем.

 

В.В.Овсієнко: Перший Харків, мабуть?

 

І.Ю.Коваленко: Харків. Там мені пощастило зустрітися з Василем Романюком, майбутнім Патріархом Володимиром. Посадили мене в підвал. Там вікна побиті, холодно, таке страшне.

 

В.В.Овсієнко: І, мабуть, такі залізні нари?

 

І.Ю.Коваленко: Так, з листа залізного.

 

В.В.Овсієнко: То камери смертників.

 

І.Ю.Коваленко: Камери смертників. Я думав, що я тут уже загнуся.

 

І.П.Коваленко: Він був найстарший з дисидентів...

 

Права Человека в Украине

Информационный портал Харьковской правозащитной группы


ІІ ч. Стенограми інтерв’ю Івана Юхимовича Коваленка та Ірини Павлівни Коваленко


Продовження. Першу частину читайте тут.


В.В.Овсієнко: А от чи були перед вашим арештом якісь ознаки, що братимуть? Чи, може, бували ви в середовищі заарештованих у 1972 року людей? У Світличного, може, чи ще в кого? Які у вас були стосунки з цими людьми?

І.Ю.Коваленко: Зі Світличними я був знайомий. Бував у Спілці письменників... Бо мене запрошували – хтось приїжджав з Чехословаччини і мені прислали телеграму: "З'явіться з новими творами". І от я востаннє поїхав, набрав багато своїх творів, познайомився з багатьма дуже цікавими людьми. Сверстюк мене зустрічав, з усіма мене знайомив: з Дзюбою, зі Світличним, з усіма. Там приїжджав Мушинка Міклош. Я повинен був передати йому свої твори. Та я подумав і вирішив, що на цей раз утримаюсь – час дуже непевний. І не те що пошкодував, а просто якась пересторога. А потім читаю в газеті, що затримано Міклоша Мушинку і вилучено в нього в поясі багато самвидаву. Але мого там не було. Але там я зустрічався з редактором газети "Дружно вперед", з іншими людьми. А вже в таборі я зі Світличним ближче був знайомий. Нас сиділо вісім поетів. Зі Світличним я був дуже гарно знайомий. Ігор Калинець, Тарас Мельничук...

 

Права Человека в Украине

Информационный портал Харьковской правозащитной группы


І ч. Стенограми інтерв’ю Івана Юхимовича Коваленка та Ірини Павлівни Коваленко


В.В.Овсієнко: 12 вересня 1999 року в Боярці під Києвом в домі Івана Юхимовича Коваленка на вул. Чубаря, 36, запис його автобіографічної розповіді веде Василь Овсієнко, координатор програми Харківської правозахисної групи. Беруть участь його дружина Ірина Павлівна Коваленко (дівоче прізвище Пустосміх) та Ніна Борисівна Котляревська.

 

Іван Юхимович Коваленко: Я, Коваленко Іван Юхимович, народився вже дисидентом. Я народився в невеликому глухому селі Лецьки, що під Переяславом-Хмельницьким. Це було в 1919 році, 13 січня ...

 

Права Человека в Украине

Информационный портал Харьковской правозащитной группы

 


КГБ проти дисидентів. Сорок років погрому шістдесятників.


Василь Овсієнко.

Громадський діяч, політв'язень (1973-1988).

Історик дисидентського руху.

 

Шістдесятники - то був моральний спротив когорти Особистостей, які вже здатні були розгорнути великий національно-визвольний рух. 12 січня Україною прокотилася чергова хвиля арештів молодої української інтеліґенції. КГБ здійснював масштабну операцію "БЛОК", спрямовану проти українського національного руху. Список сягнув понад сотню осіб.  Майже всі провідні діячі шістдесятництва дістали максимальний вирок – 7 років ув'язнення в таборах суворого режиму та 5 років заслання – й були етаповані за межі Батьківщини – у Мордовію та Пермську область Росії, потім на заслання в Сибір та в Казахстан. Найупертіші були запроторені до психіятричок. Поодинокі спроби протестувати проти арештів присікалися щонайжорстокіше. Усіх, хто не давав показів проти заарештованих і виявляв найменші ознаки співчуття до них, звільняли з роботи. Інших викидали з черг на квартири, їх самих або їхніх дітей не допускали до вищої освіти або виключали з інститутів, їм закривалися будь-які можливості службового зростання і творчого оприлюднення (друк, виставки тощо). Хто хотів вижити – мусив принизливо каятися. Інші – писали криводушні пасквілі на своїх недавніх друзів або закордонних "українських буржуазних націоналістів – найманців іноземних розвідок", вичавлювали з себе фальшиві оди на честь душителів своєї батьківщини. Окремі не витримували задушливої атмосфери і спивалися, накладали на себе руки. Назагал же покоління шістдесятників не осоромило свого козацького роду. Випадки морального падіння і каяття, щоб купити свободу, попри шалений тиск, були вкрай рідкісними...


Презентація музичного альбому «А пісня все живе…» пісень на слова Івана Коваленка


10 лютого 2012 року у Києво-Святошинському центрі творчості молоді «Оберіг» відбулася презентація музичного альбому «А пісня все живе…». Це урочисте завершення великого проекту, реалізація котрого стала можливою завдяки фінансовій підтримці Боярської міської ради та об’єднаним зусиллям ГО «Жіноча громада», Києво-Святошинського центру соціально-психологічної реабілітації населення (директор – Ангеліна Лахтадир), Боярського краєзнавчого музею (директор – Любов Кравченко); та Києво-Святошинського центру творчості молоді «Оберіг» (директор – Надія Скакодуб).

 

Прозвучала урочиста пісня Олега Саліванова на слова Івана Коваленка «Ожиємо, брати, ожиєм!» - і презентація розпочалася.


Пам'яті Івана Коваленка: хронологія подій останнього року


Здавалося б, зовсім недавно пошановувачі таланту видатного українського поета Івана Юхимовича Коваленка збиралися на вечір «Порив до небес». Ця подія відбулася 19 березня 2011 року. А виявляється, що пройшов уже майже рік – рік, багатий на радісні, сумні і навіть трагічні події, що пов’язані із постаттю  видатного українського поета Івана Коваленка. Наведемо невеличку хронологію основних подій.


Як мало їх тих, що Господь обирає... (Вікторія Куликова)


Як мало їх тих, що Господь обирає,

Дарами своїми Він їх наділяє,

Знаннями великими, вмінням творити,

Змістовно і гідно день кожний прожити…

 

До Вічного Бога душа відійшла –

Господь наш Олеся вітає,

Душа його спокій щоб вічний знайшла,

Хай милість Господня її огортає.

 

Куликова Вікторія Миколаївна

2012 р.


Стежки життя


Анна НІКОЛАЄНКО

 

Обцілована вітрами,

Обволошена в вінок,

Все блукаєш між полями,

Віриш також в ненарок…

І. Коваленко

 

...Веди мене у край моїх надій

Крізь темну ніч і крізь моря блакиті,

Повір мені, повір, коханий мій,

Життя – лише одна стежина в житі...


У пошуках сенсу


Ольга КОВЧАН

 

Дрібніють люди…

І.Коваленко

 

...У пошуках сенсу

Знаходять пропаще.

А далі – погано,

А далі – не краще....


До презентації музичного альбому «А пісня все живе!»


Володимир ТОКОВЕНКО

 

...Тож ми подовжимо те слово,

Що наш земляк нести звелів.

І скаже покоління нове:

«Усі ми з роду Ковалів!»...