Вірш І.Коваленка "Натюрморт" - переклад російською
Иван КОВАЛЕНКО
Перевод на русский – Светлана Павликова (Clair)
НАТЮРМОРТ
Простой кувшин, наследство давних лет,
А в нём – осенним буйством – хризантемы.
Глубоких размышлений вечны темы:
Плоды искусства – и кувшин, и цвет.
Люблю я глину – не кристаллов свет,
Мне подсознание рисует неизменно:
Есть в глине то, что вечно и священно, –
Остался в глине рая ясный след.
Я тоже скоро в глину перейду.
Заметят это лишь цветы в саду...
И – из меня – в кувшин поставят ветвь калины,
А не найдут, – букетик хризантем –
Сюжет для натюрмортов и поэм...
Адам был Богом вылеплен из глины.
Оригинал стиха:
Іван КОВАЛЕНКО
НАТЮРМОРТ
НАТЮРМОРТ
Простенький горщик, спадок давніх літ,
А в нім – осінні буйні хризантеми –
Для роздумів глибоких вічні теми,
Бо квіт і горщик – це мистецтва плід.
Люблю я глину – не кришталю світ,
Бо підсвідомо доліта до мене,
Що в глині є щось вічне і священне:
У глині раю залишився слід.
Я в глину також скоро перейду.
Помітять це лиш квіти у саду…
У горщик з мене хтось поставить брость калини,
А як не знайде, – кілька хризантем –
Сюжет для натюрмортів і поем…
А в нім – осінні буйні хризантеми –
Для роздумів глибоких вічні теми,
Бо квіт і горщик – це мистецтва плід.
Люблю я глину – не кришталю світ,
Бо підсвідомо доліта до мене,
Що в глині є щось вічне і священне:
У глині раю залишився слід.
Я в глину також скоро перейду.
Помітять це лиш квіти у саду…
У горщик з мене хтось поставить брость калини,
А як не знайде, – кілька хризантем –
Сюжет для натюрмортів і поем…
Адам був виліплений Богом з глини.