100 років із дня народження поета-дисидента Івана Коваленка


13 січня 2019 року виповнилося 100 років із дня народження видатного українського поета-дисидента Івана Юхимовича Коваленка.


Коваленко Іван Юхимович (13.01.1919, Лецьки – † 18.07.2001, Боярка) – видатний український поет, дисидент, політв'язень радянських часів, учитель. Внутрішньо незалежний та безкомпромісний, він ніколи не співпрацював із тоталітарним режимом. Працював учителем іноземних мов у Чернігові та Боярці, що під Києвом. У 1972 році його було заарештовано під час репресій, яким було піддано українську творчу інтелігенцію. Карався І.Коваленко в уральському таборі суворого режиму «Перм-35» разом із іншими відомими дисидентами. Реабілітований у 1991 році. За часи Незалежності були видані поетичні збірки Івана Коваленка «Недокошений луг» (1995 р.), «Джерело» (1999р.), «Учитель» (2009р.), «Порив до небес» (2012 р.) та повне зібрання творів «Перлини» (2006 р.). 


Історія вірша Івана Коваленка «Старе піаніно»


Вишуканий, довершений, з яскравими алітераціями сонет «Старе піаніно» має не лише цікаву історію створення, але й зворушливу передісторію. У вірші йдеться про цілком конкретний музичний інструмент і про реальних людей, яким він колись належав, – до того, як оселився у вітальні поета Івана Коваленка....  А сама історія створення вірша дещо містична...


Історія вірша Івана Коваленка "Попереду і позаду..."


 1972 рік… Здавалося б, не такі вже й давні часи… Але різниця разюча. То були часи тоталітаризму, страшна епоха, за якої нищили вірші і карали поетів, а булгаковський вислів «рукописи не горять» звучав красивим парадоксом, ілюзорною втіхою, містичною надією на незнищеність поезії. Під час обшуку з будинку поета Івана Коваленка було вилучено, вичищено, винищено всі вірші, які він написав на той момент – а було йому вже 53 роки. Найабсурднішим було те, що нарівні з громадянськими поезіями, вилучили всі ліричні вірші. Це був час розпачу – не залишилося жодного вірша, жодної чернетки, навіть копіювального паперу, на якому могли зберегтися відбитки віршів. 


Фільм про Івана Коваленка побачать на Коломийщині


Фільм «Дума про вчителів» про поета-дисидента Івана Коваленка та його дружину Ірину транслюватиме «Нове Телебачення Краю» (Коломия), у п’ятницю, 25 січня, о 19.50


Анотація фільму


Дивитись НТК 


Історія вірша Івана Коваленка «Прощайте, славне товариство»…


1977 рік… Перебування Івана Коваленка в суворому уральському таборі для політв'язінів добігало кінця… Позаду були п'ять років не лише страждань і дуже непростих випробувань для немолодого хворого поета, але й розкіш найвишуканішого спілкування – тоді в політичних концтаборах перебувала духовна еліта нації. Надійшов час розставання не просто із співв'язнями, але й із справжніми побратимами, однодумцями, друзями по поетичному цеху…  


Історія вірша Івана Коваленка "На 9 квітня 1939 року".


«На 9 квітня 1939 року» - дуже зворушливий автобіографічний вірш Івана Коваленка, який він присвятив своїй дружині Ірині. 9 квітня 1939 року був день їх першого побачення. На той час Іван та Ірина були студентами романо-германського факультету Університету імені Т.Г.Шевченка. Місцем їхнього побачення став пам’ятник Шевченку, що буквально за місяць до того (6 березня 1939 року) був встановлений навпроти Університету. Дійсно, цього дня була перша весняна злива – справжня, бурхлива, з громом і блискавкою, потоками води…


В Івана Коваленка вселилася душа Кобзаря?


З інтерв’ю Марії Кириленко, доньки поета Івана Коваленка, Олені Рижанковій в рамках наукової роботи «Дискурс патріотизму у творах Івана Коваленка» (Криворізька ЗОШ №121)

- Маріє Іванівно, багато читачів переконані, що в Івана Коваленка вселилася душа Кобзаря. Що ви з цього приводу думаєте?
 
Так, думку, що в Івана Коваленка вселилася душа Кобзаря, я неодноразово чула від дуже різних поціновувачів творчості Коваленка.  Особливий сакральний зв’язок із Тарасом Шевченком відчував і сам поет. У своєму вірші «Задумуюсь глибоко часом…» він згадує в цьому контексті перевтілення душ. Порівнюючи факти своєї біографії і життєвого шляху Тараса Шевченка, Коваленко відмічає те, що їх єднає:  селянське походження; переслідування обох за вірші – «муза, у ланці закута»; географічна близькість місць покарання – «слово прокляте – Урал»; схожі теми віршів – «і плач, і верба, і калина»;  однакова стражденна любов до Батьківщини – «та ж сама любов до Вкраїни, що серце мені пропекла», і однакова міра душевних страждань - «караюсь не гірше за нього…».
По «Кобзарю» Тараса Шевченка малий Іван вчився читати, це була книга, до якої він найчастіше звертався у своєму житті: «Кобзар» завжди лежав у нього на столі. Шевченкові присвячена низка поезій Коваленка, був період, коли він захопився віршуванням у шевченковому стилі, написавши велику поему на 60 сторінок – на жаль, цей твір був знищений спецслужбами після арешту (залишилося тільки декілька уривків). Про все це можна прочитати в моїй статті «Роль Тараса Шевченка у творчій та життєвій долі поета-дисидента Івана Коваленка» з підбіркою віршів Коваленка на цю тему. 
Особисто я не схильна до містики, тому вважаю, що більш доречно говорити про особливу, глибинну спорідненість душ, деякі біографічні збіги, спільні ідеали, які єднають постаті цих поетів.  Зокрема, обидва сприймали поетичне слово як зброю…  І, звичайно, той особливий відгук, який твори цих митців знаходять у душах українців.  
Дуже зворушливо і показово, що прості люди інтуїтивно сприймають Івана  Коваленка як постать, що за масштабом рівна Шевченку. Доки науковці тільки збираються вивчати творчість Коваленка, українці вже давно оцінили його і винесли свій вердикт. «Мене спочатку визнають знизу», - любив повторювати Іван Коваленко. Так і відбувається…

Дискурс патріотизму у творах Івана Коваленка


МАН України, наукова робота Рижанкової Олени Ігорівни
Дніпропетровське територіальне відділення МАН України, Криворізька загальноосвітня школа І–ІІІ ступенів №121 10 клас, Покровського району м. Кривого Рогу.
Науковий керівник: Макаренкова Світлана Василівна, вчитель вищої категорії

З висновків:
Міра патріотизму визначається не тим, скільки людина розмірковує про покращення життя, а скільки вона особисто для цього робить. Така громадянська позиція і є істинним патріотизмом щирого вболівальника Івана Коваленка за долю любої серцю України.
Селянське коріння, знання традицій та звичаїв рідного краю, перша книга у житті – «Кобзар», непримиримість до злочинів проти українського народу, рання любов до західної літератури вплинули на формування патріотизму майбутнього поета.
Творча палітра Івана Коваленка сповнена палкою любов’ю до рідної Батьківщини. Україна була для поета сенсом життя. Поезії митця про любов до рідного краю надзвичайно проникливі, справляють особливе чарівне враження, навіки припадають до душі. У творах письменника звучать безмежна любов до України та страшний біль за її закатованих синів. Любов до Батьківщини у поета невіддільна від любові до свого рідного села – своєї малої батьківщини. Творчий доробок Івана Коваленка містить вірші, у яких відчувається сильна віра у краще майбуття України. Поет і досі дарує цю віру своїм читачам…
Поезії Івана Юхимовича Коваленка надихають читача на те, аби досконало знати історію рідного краю. Поет цінував українські символи: калину, бандуру, вербу та тополю, Дніпро, чумаків, запорожців та багато інших. Щиро оспівував їхню велич у своїх творах. 
 
Скачати роботу Дискурс патріотизму у творах Івана Коваленка Diskurs-patrotizmu-u-tvorah-.Kovalenka.doc [4,03 Mb] (cкачувань: 119)


«Червона калина» Івана Коваленка звучала на революційному Майдані


 

Згадує  очевидиця подій Ганна Токмань, доктор педагогічних наук, професор Переяслав-Хмельницького педагогічного університету імені Григорія Сковороди. 

"…Переяслав не стояв осторонь революційних подій, сформувалась критична маса активних майданівців, яка створювала настрій у місті. Підприємці, викладачі, музейники, фермери, робітники місцевих фабрик, студенти, пенсіонери – усі прошарки населення міста і району були представлені на вічах… У революційні дні в Переяславі відкрили меморіальну дошку поетові-дисиденту, в’язню радянських таборів Іванові Коваленку (1919-2001). Поетичні рядки колишнього переяславського школярика, який прожив важке життя незламного патріота України, запали мені в душу, тож ділилася ними в одному з виступів перед земляками-майданівцями:
 
…Нас давно, як калину, отак поламали,
Як калину червону, в пучки пов’язали, 
А ми пута розірвем і будемо жити,
І червону калину ми будем садити… 
(Іван Коваленко, з вірша «Червона калина»)". 

Ганна Токмань. Майдан: сторінка живої історії / Г.Токмань.- Ніжин: Видавець ПП Лисенко м.М., 2015.- 100 с. Сторінки 34-35.  

З анотації: У книзі спогадів однієї з рядових учасниць революційних подій кінця ХХ - почтку ХХІ  ст. в Україні передано особисті враження, роздуми, емоції оповідачки. В есеїстичній формі висвітлено суб’єктивний погляд на протестні суспільні процеси в країні. У центрі розповіді – ніч штурму київського Майдану 18-19 лютого 2014 року. Окреслено психологічні портрети людей, з якими авторка була поруч. Зроблено спробу створення узагальненого образу т.зв. «масовки» як одного з феноменів Майдану. 


Тематичне розмаїття поезії Івана Коваленка


МАН України, наукова робота Барановського Олександра Вікторовича, учня 10 класу Лецьківського НВО «ЗОШ І-ІІІ ст.– ДНЗ» Переяслав-Хмельницького району. Науковий керівник: Дем’яненко Людмила Григорівна, Дем’яненко Людмила Григорівна, спеціаліст вищої категорії, старший вчитель. 

ВИСНОВКИ

У результаті літературного та краєзнавчого дослідження, зустрічей з людьми, проведеної пошукової роботи, аналізу тематичного та ідейного багатства поезії Івана Коваленка, провідних мотивів творчості зроблено такі підсумки:
 
  1. Іван Юхимович Коваленко – неординарна людина, що в силу складних життєвих випробувань зуміла поєднати в собі витонченого лірика, непокірного борця за моральні цінності і простого вчителя.
  2. Творчий і життєвий рух поета – нерозривне коло, у якому відбулося органічне поєднання долі митця з його поезією.
  3. Поезія Івана Коваленка вражає багатством тематики та глибиною ідейного змісту. Його сповідальні вірші відстоюють вічні істини та ідеали: служіння рідному краю, народові, протест проти несправедливості, чесність, духовність. Найгострішою зброєю поета є слово – дошкульне, правдиве. Філософська лірика Івана Коваленка спрямована на глибоке осмислення світу, роздуми про сенс життя. Тонкий ліризм пейзажної та інтимної поезії поєднується з християнськими віршами поета, у яких постійно звучить подяка Богові за нові турботи в житті. Поезія для дітей та вірші-жарти – ще одна унікальна сторінка життя автора. У ній поет – тонкий знавець дитячого світу і неперевершений гуморист.
  4. У творчості поета домінуючою є громадянська лірика, адже саме вічний неспокій підштовхував автора до народження такої потужної поезії.
  5. Створюючи неперевершені поетичні образи, поет застосовує такі художні засоби: метафори, порівняння, яскраві епітети, інверсію, риторичні фігури тощо. Використання автором зорово-слухових образів розширює світобачення читача, допомагає заглибитись у внутрішній світ поета.
  6. Авторські неологізми є результатом наполегливих пошуків нових засобів художнього вислову. Саме вони увиразнюють зміст віршів поета, допомагають показати тонкощі зображуваного, примушують мислити по-новому.
Отже, можна ствердно сказати, що життя та поетична творчість Івана Юхимовича Коваленка підпорядковані зосередженому вивченню людської душі, яка є глибшою за Всесвіт, яка приречена не на мовчання і байдужість, а на вічну боротьбу, що приносить людині безсмертя.
Завдання, поставлені перед початком дослідження, виконано.
Виконана робота має теоретичне, а також практичне значення, оскільки може використовуватися вчителями та учнями в процесі вивчення літературного краєзнавства.

 
Скачати: Tematichne-rozmayittya-Kovalenka.doc [165,5 Kb] (cкачувань: 101)