» » » » До 100-річчя Івана Коваленка: проєкт «Нерозривний зв’язок» КНУ ім.Карпенка-Карого

До 100-річчя Івана Коваленка: проєкт «Нерозривний зв’язок» КНУ ім.Карпенка-Карого


проєкт “Нерозривний зв’язок”
до сторіччя від дня народження українського поета Івана Коваленка.
Цикл відеороликів студентів курсу дикторів і ведучих програм телебачення Київського Національного Університету імені І.К. Карпенка-Карого.

У 2019 р. виповнюється сто років від дня народження Івана Коваленка – поета, вчителя, дисидента. Поезія Коваленка актуальна в будь-які часи, вона патріотична, сильна й правдива, лірична й дуже мелодійна, вона надихає й спонукає до дії. Вірші поета багатогранні й можуть приховувати декілька шарів змісту, де кожен читач побачить і відчує щось своє. У творчому доробку Коваленка знаходять вірші до душі люди будь-якого віку і життєвого досвіду: доросла сформована особистість, молода сучасна людина і навіть дитина. Свідчення цьому – конкурс «Сила слова» Молодіжного мистецького фестивалю імені Івана Коваленка, на якому щорічно діти й молоді люди змагаються у виконанні віршів поета.


Полегшити шлях поезії Івана Коваленка до свого читача покликаний і проєкт “Нерозривний зв’язок”. Це цикл відеоробіт, авторами яких виступають студенти курсу дикторів і ведучих програм телебачення Київського Національного Університету імені І.К. Карпенка-Карого.

Проєкт складається з десяти окремих відеонарисів, в яких автори-ведучі презентують обраний вірш Івана Коваленка і через нього знайомлять глядача з творчістю поета, торкаються історії створення вірша або розтлумачують образи, використані в презентованій поезії. У кожній роботі присутній погляд автора відео на вірш, втілений у його екранізації. Молоді люди є саме тими читачами, до яких звертався у своїх творах Іван Коваленко, вони ретранслюють його вірші, виступають тою ланкою, завдяки якій і зберігається “нерозривний зв’язок”. 

Керівники проєкту – викладачі КНУ ім.І.К.Карпенка-Карого Євгенія Непиталюк та народний артист України Володимир Талашко. Консультант - Марія Кириленко, донька поета. 

 

Про назву проєкту
Назвою проєкту стали рядки з вірша Івана Коваленка «Читачеві», в якому поет пише про своє відчуття нерозривного зв’язку з тими, хто читатиме його вірші – навіть тоді, коли вже його не буде на цьому світі.

І навіть тоді, як мене вже не буде
(Відміряно долею кожному строк),
Мій голос тобі буде чутно повсюди,
І буде живим нерозривний зв’язок!

Іван Коваленко справжній поет – особливий, непересічний, потужний. Він творив у хвилини натхнення, неспокою чи душевного піднесення. Поезію сприймав як велику таємницю і часто замислювався, чому саме йому Бог послав муки поетичного дару. Відчував себе провідником – почуттів, образів, думок – від якихось вищих сил до свого майбутнього читача. Іван Юхимович був учителем у вищому сенсі. Його вірші звернені до душ його учнів, до читачів, до свого народу.

 
Вірші Івана Коваленка глибокі й багатозначні, кожен читач знаходить у його поезіях щось особливе, близьке лиш йому, навіть інтимне. Це і є той самий таємничий, могутній нерозривний зв’язок часів, поколінь і особистостей, які здатні творити, сприймати, відчувати поезію… Розуміти те, що хотів сказати поет, і водночас – наповнювати поетичні рядки своїм особистим баченням і власними почуттями.
А в прив’язці власне до проєкту – це ще й нерозривний зв’язок різних видів мистецтв і фахових навичок: поезії й музики, образотворчості й кіномистецтва, художнього слова й акторської майстерності, журналістики й режисури, майстерності сценариста й телеведучого.

Вимоги, що були висунуті до створення відеороликів.
Хронометраж – до 5-ти хвилин.
Структура відео:

  • Підводка ведучого. У кадрі ведучий текстово презентує тематику обраного вірша, аналізує його, рефлексує відносно піднятої теми, розтлумачує задіяні у вірші образи, презентує історію, пов’язану зі створенням вірша. Логічно підводить до безпосереднього виконання вірша.
  • Ведучий починає читати вірш у студії. Після завершення перших рядків (речення, думки) відбувається перехід до візуалізації вірша. Текст вірша звучить за кадром. Основне завдання – знайти екранний відповідник текстовим образам, смислам.
  • Під кінець відбувається логічний перехід від екранізації вірша знову до ведучого. Він у кадрі завершує останні рядки вірша (речення, думку).


В екранізації можливий образний, атмосферний відеоряд, а також використання відеореконструкції, графіки, фото, анімації тощо.
Допускається звуко-музичний супровід, що виконує атмосферну роль, відбиває основний психоемоційний настрій, який автор-ведучий відчуває у вірші.
Локація для фільмування ведучого в кадрі спільна для всіх екранізацій: темна студія, можливо, з тлом, на який передаватиметься екранізація.
Візуальний образ усіх ведучих у кадрі має бути у стриманому академічному стилі, в темних кольорах.
Звук – крупноплановий (петличний мікрофон).
Монтаж – комфортний.
Використання фільтрів та спецефектів допускається лише в частині, що містить екранізацію вірша.