Іван Коваленко » Передмови до збірок » Версія для друку

Передмова до збірки "Недокошений луг"

Коваленко Іван Юхимович, 1918 р. народження, селянський син, закінчив Київський державний університет і до арешту 13 січня 1972 року працював вчителем в школах Чернігова та Боярки (що під Києвом), викладаючи іноземні мови.
Вірші писав з юних років, але більшість з них загинуло у вирі воєнних та повоєнних років.
Належить до маловідомих поетів-шістдесятників, яких розбудила до творчості «празька весна». Цікавився українським самвидавом, поширював його серед друзів і знайомих і разом з ним свої вірші. Через самвидав вони потрапили на сторінки української газети «Нове життя» (м. Пряшів, що в Словаччині), де було надруковано кільканадцять його віршів та статей. Частина з них була передрукована у Канаді.
Це і було йому інкриміновано органами українського КДБ, як антирадянська діяльність «з метою підриву і повалення радянської влади» (ст.УКК).
Після 10-місячного попереднього ув'язнення і закритого потому суду, отримав 5 років позбавлення волі у таборах суворого режиму, які повніть відсидів в уральському сумної звісності таборі №389/35.
При арешті органами КДБ був конфіскований разом з працями українських та російських правозахисників і чималий поетичний доробок поета.
У тюрмі та таборі продовжував складати вірші, але вони систематично конфісковувались і знищувались. Невелика чистина збереглася у листах до дружини, що дає змогу встановити точну дату написання.
Поетична доля Коваленка І.Ю. сумна, якщо не сказати трагічна. Більшість з написаного до ув'язнення загинуло.
Залишилась мала частинка віршів, що збереглися в унікальній пам'яті поета. Часте їх повторення на прохання товаришів по ув'язненню сприяло їх закріпленню.
Повернувся поет інвалідом ІІ групи і вже не мав тої снаги до творчості, якою відзначався колись.
Хвороби й роки (повернувся 60-річним) свою справу зробили. Та до останнього часу ще тягнеться його рука до пера.
Дана підбірка віршів - це вибране з того, що написано в різні роки, що якимсь чином збереглося або створено в останній період життя.
В Україні друкувався мало, бо не мав для того ні потрібних зв'язків, ні потрібного для «пробивання» своїх віршів здоров'я, ні відповідного характеру - занадто велика схильність до незалежності.

 

1995 р.


назад