В Івана Коваленка вселилася душа Кобзаря?


З інтерв’ю Марії Кириленко, доньки поета Івана Коваленка, Олені Рижанковій в рамках наукової роботи «Дискурс патріотизму у творах Івана Коваленка» (Криворізька ЗОШ №121)

- Маріє Іванівно, багато читачів переконані, що в Івана Коваленка вселилася душа Кобзаря. Що ви з цього приводу думаєте?
 
Так, думку, що в Івана Коваленка вселилася душа Кобзаря, я неодноразово чула від дуже різних поціновувачів творчості Коваленка.  Особливий сакральний зв’язок із Тарасом Шевченком відчував і сам поет. У своєму вірші «Задумуюсь глибоко часом…» він згадує в цьому контексті перевтілення душ. Порівнюючи факти своєї біографії і життєвого шляху Тараса Шевченка, Коваленко відмічає те, що їх єднає:  селянське походження; переслідування обох за вірші – «муза, у ланці закута»; географічна близькість місць покарання – «слово прокляте – Урал»; схожі теми віршів – «і плач, і верба, і калина»;  однакова стражденна любов до Батьківщини – «та ж сама любов до Вкраїни, що серце мені пропекла», і однакова міра душевних страждань - «караюсь не гірше за нього…».
По «Кобзарю» Тараса Шевченка малий Іван вчився читати, це була книга, до якої він найчастіше звертався у своєму житті: «Кобзар» завжди лежав у нього на столі. Шевченкові присвячена низка поезій Коваленка, був період, коли він захопився віршуванням у шевченковому стилі, написавши велику поему на 60 сторінок – на жаль, цей твір був знищений спецслужбами після арешту (залишилося тільки декілька уривків). Про все це можна прочитати в моїй статті «Роль Тараса Шевченка у творчій та життєвій долі поета-дисидента Івана Коваленка» з підбіркою віршів Коваленка на цю тему. 
Особисто я не схильна до містики, тому вважаю, що більш доречно говорити про особливу, глибинну спорідненість душ, деякі біографічні збіги, спільні ідеали, які єднають постаті цих поетів.  Зокрема, обидва сприймали поетичне слово як зброю…  І, звичайно, той особливий відгук, який твори цих митців знаходять у душах українців.  
Дуже зворушливо і показово, що прості люди інтуїтивно сприймають Івана  Коваленка як постать, що за масштабом рівна Шевченку. Доки науковці тільки збираються вивчати творчість Коваленка, українці вже давно оцінили його і винесли свій вердикт. «Мене спочатку визнають знизу», - любив повторювати Іван Коваленко. Так і відбувається…

Дискурс патріотизму у творах Івана Коваленка


МАН України, наукова робота Рижанкової Олени Ігорівни
Дніпропетровське територіальне відділення МАН України, Криворізька загальноосвітня школа І–ІІІ ступенів №121 10 клас, Покровського району м. Кривого Рогу.
Науковий керівник: Макаренкова Світлана Василівна, вчитель вищої категорії

З висновків:
Міра патріотизму визначається не тим, скільки людина розмірковує про покращення життя, а скільки вона особисто для цього робить. Така громадянська позиція і є істинним патріотизмом щирого вболівальника Івана Коваленка за долю любої серцю України.
Селянське коріння, знання традицій та звичаїв рідного краю, перша книга у житті – «Кобзар», непримиримість до злочинів проти українського народу, рання любов до західної літератури вплинули на формування патріотизму майбутнього поета.
Творча палітра Івана Коваленка сповнена палкою любов’ю до рідної Батьківщини. Україна була для поета сенсом життя. Поезії митця про любов до рідного краю надзвичайно проникливі, справляють особливе чарівне враження, навіки припадають до душі. У творах письменника звучать безмежна любов до України та страшний біль за її закатованих синів. Любов до Батьківщини у поета невіддільна від любові до свого рідного села – своєї малої батьківщини. Творчий доробок Івана Коваленка містить вірші, у яких відчувається сильна віра у краще майбуття України. Поет і досі дарує цю віру своїм читачам…
Поезії Івана Юхимовича Коваленка надихають читача на те, аби досконало знати історію рідного краю. Поет цінував українські символи: калину, бандуру, вербу та тополю, Дніпро, чумаків, запорожців та багато інших. Щиро оспівував їхню велич у своїх творах. 
 
Скачати роботу Дискурс патріотизму у творах Івана Коваленка Diskurs-patrotizmu-u-tvorah-.Kovalenka.doc [4,03 Mb] (cкачувань: 113)


Тематичне розмаїття поезії Івана Коваленка


МАН України, наукова робота Барановського Олександра Вікторовича, учня 10 класу Лецьківського НВО «ЗОШ І-ІІІ ст.– ДНЗ» Переяслав-Хмельницького району. Науковий керівник: Дем’яненко Людмила Григорівна, Дем’яненко Людмила Григорівна, спеціаліст вищої категорії, старший вчитель. 

ВИСНОВКИ

У результаті літературного та краєзнавчого дослідження, зустрічей з людьми, проведеної пошукової роботи, аналізу тематичного та ідейного багатства поезії Івана Коваленка, провідних мотивів творчості зроблено такі підсумки:
 
  1. Іван Юхимович Коваленко – неординарна людина, що в силу складних життєвих випробувань зуміла поєднати в собі витонченого лірика, непокірного борця за моральні цінності і простого вчителя.
  2. Творчий і життєвий рух поета – нерозривне коло, у якому відбулося органічне поєднання долі митця з його поезією.
  3. Поезія Івана Коваленка вражає багатством тематики та глибиною ідейного змісту. Його сповідальні вірші відстоюють вічні істини та ідеали: служіння рідному краю, народові, протест проти несправедливості, чесність, духовність. Найгострішою зброєю поета є слово – дошкульне, правдиве. Філософська лірика Івана Коваленка спрямована на глибоке осмислення світу, роздуми про сенс життя. Тонкий ліризм пейзажної та інтимної поезії поєднується з християнськими віршами поета, у яких постійно звучить подяка Богові за нові турботи в житті. Поезія для дітей та вірші-жарти – ще одна унікальна сторінка життя автора. У ній поет – тонкий знавець дитячого світу і неперевершений гуморист.
  4. У творчості поета домінуючою є громадянська лірика, адже саме вічний неспокій підштовхував автора до народження такої потужної поезії.
  5. Створюючи неперевершені поетичні образи, поет застосовує такі художні засоби: метафори, порівняння, яскраві епітети, інверсію, риторичні фігури тощо. Використання автором зорово-слухових образів розширює світобачення читача, допомагає заглибитись у внутрішній світ поета.
  6. Авторські неологізми є результатом наполегливих пошуків нових засобів художнього вислову. Саме вони увиразнюють зміст віршів поета, допомагають показати тонкощі зображуваного, примушують мислити по-новому.
Отже, можна ствердно сказати, що життя та поетична творчість Івана Юхимовича Коваленка підпорядковані зосередженому вивченню людської душі, яка є глибшою за Всесвіт, яка приречена не на мовчання і байдужість, а на вічну боротьбу, що приносить людині безсмертя.
Завдання, поставлені перед початком дослідження, виконано.
Виконана робота має теоретичне, а також практичне значення, оскільки може використовуватися вчителями та учнями в процесі вивчення літературного краєзнавства.

 
Скачати: Tematichne-rozmayittya-Kovalenka.doc [165,5 Kb] (cкачувань: 101)

 



Ціннісні пріоритети у творчості Івана Коваленка


«Ціннісні пріоритети у творчості Івана Коваленка», МАН України, робота Рижанкової  Олени Ігорівни, Криворізька ЗОШ №121, науковий керівник -  Макаренкова Світлана Василівна, Дніпро – 2017. 
 
З висновків:
  1. Формування системи цінностей поета Івана Коваленка було визначено історичною епохою, фактами його біографії та особистісними якостями поета.
  2. Головним пріоритетом у творчості та житті Івана Коваленка був глибинний і дієвий патріотизм,  любов до України.
  3. Християнська тематика віршів Івана Коваленка визначила основні моральні засади.
  4. Загальнолюдські цінності у творах Івана Коваленка виводять його творчість за рамки епохи, в яку він творив.
  5. З огляду на тематику творів Івана Коваленка, його вірші дають багатий матеріал для використання на уроках української літератури, на виховних заходах та загалом для виховання справжніх патріотів своєї країни. 
 
Скачати роботу: 

Cnnsn-proriteti-vana-Kovalenka.doc [4,27 Mb] (cкачувань: 72)

 

 


Про систему життєвих цінностей Івана Коваленка і не тільки...


Питання доньці поета Марії Кириленко задавала Олена Рижанкова, м.Кривий Ріг 

Маріє Іванівно, скажіть, будь ласка, чи можна вважати, що Іван Юхимович Коваленко йшов попереду свого часу? 
Коваленко дійсно випереджав час, оскільки за умов тоталітаризму  сповідував базові демократичні цінності та свободи – свободу слова, свободу самовираження, свободу любити свою Батьківщину, свободу говорити і писати вірші рідною мовою…  Але все набагато глибше і серйозніше: вірші І.Коваленка взагалі поза часом, адже у його творах звучать вічні загальнолюдські цінності – любов до Батьківщини, роль поета і поезії, порядність, самопожертва, дбайливе ставлення до природи, засудження продажництва, зради, злочинів проти людства... А ще – кохання, ніжність, вірність… Навіть про особисте поет вміє говорити так, що читач сприймає його  слова як звернені безпосередньо до нього. Тому про Івана Коваленка можна говорити як про поета, творчість якого звучатиме сучасно за будь-яких часів. 

Про Фестиваль, молодь, поезію та вірші Івана Коваленка...


На питання Володимира Домбровського відповідає донька поета Марія Іванівна Кириленко.

Довідка: У Боярці з 2012 року проходить Молодіжний мистецький фестиваль імені Івана Коваленка, в рамках якого відбуваються наступні конкурси:  пісенної лірики «Віршована мелодія», співаної поезії «Тиха зірка», читецький «Сила слова», вокальний «Осіння пісня», гітаристів «Боярський Хрещатик» та заключний гала-концерт. (Офіційний сайт Молодіжного мистецького фестивалю імені Івана Коваленка).   

Маріє Іванівно, поет, чия творчість більшою мірою припадає на минуле сторіччя,  і   молодіжний Фестиваль – як це поєднується?
Іван Коваленко – фактично наш сучасник, адже помер уже за Незалежності України у 2001 році.  Дуже умовно його відносять до шістдесятників і то лише тому, що існує традиція «прив’язувати» митців до певної історичної епохи, літературної течії тощо.  Видатні творці  залишаються в історії культури як позачасові особистості. Саме до таких належить і Іван Коваленко. Визначається це дуже просто – наскільки затребуваною є творчість поета, чи знаходить вона місце лише в шкільній програмі і в дисертаціях літературознавців, чи, навпаки,  живе своїм особливим життям, подорожуючи суспільною свідомістю. Вірші Івана Коваленка  давно звучать у шкільних класах, цінуються простими читачами, кладуться на музику, звучать чарівними піснями, з іменем поета пов’язані прогресивні громадські ініціативи, саме такі, як наш молодіжний Фестиваль...

Іван Коваленко як перекладач: «Стріла і пісня» Генрі Лонґфелло


Оксана БОДНАР, доцент («Галицька академія»)
«”Стріла і пісня” Генрі Лонґфелло в україномовному просторі» (уривки із статті)
 
 
Автор статті на основі літературознавчого аналізу дає оцінку україномовним версіям "Стріли і пісні" Генрі Лонґфелло та з'ясовує особливості відтворення авторського стилю різними інтерпретаторами, зокрема Іваном Коваленком...
 

Про шкільний театр, організований подружжям Коваленко


 

Під час недавнього круглого столу на теми культури ентузіасти підняли питання про створення у Боярці муніципального театру. Чи не занадто для нашого бідненького міста з купою соціально-економічних проблем?  І чи взагалі на часі амбітні культурологічні проекти в той час, коли наша Батьківщина піддається підступній повзучій агресії з боку сусідньої держави?..  
Старожили ще пам’ятають, що в Боярці театр уже був – шкільний, аматорський, але разом із тим настільки високого рівня, що збирав на свої вистави численну глядацьку аудиторію. Організували театр вчителі Боярської ЗОШ №1 Іван Юхимович та Ірина Павлівна Коваленки. Іван Коваленко увійшов в історію міста та всієї України як поет-дисидент, але не забуваймо – він був видатним педагогом…   

Слово, обращенное к душам учеников: учителя Ирина Павловна и Иван Ефимович Коваленко. Часть І.


Радислав КОКОДЗЕЙ,
2003, Боярка

Мы сейчас все чаще задумываемся о настоящем и будущем нашей школы. И это понятно: ведь от того, как мы учим детей сегодня, зависит судьба  будущих поколений  и судьба нашей страны. Есть много поводов для беспокойства: и падение престижа учительской профессии, и факты коррупции в учительской среде, и то, что при все усложняющихся программах дети заканчивают школу куда более безграмотными, чем буквально несколько десятилетий назад. Мне кажется, что нужно остановиться в написании все более сложных учебников и погоне за введением бесконечных новшеств в системе народного образования и задуматься: куда мы идем? Без осмысления того лучшего, что было в  школьном образовании раньше, невозможно двигаться вперед.  Но главная наша проблема – это личность учителя, его нравственные качества, его готовность к тяжелому и жертвенному труду. Почти бескорыстному, как на данный момент. Ответы о  будущем нужно искать в прошлом… И мне кажется, что рассказ о супружеской паре учителей Иване Ефимовиче и Ирине Павловне Коваленко из небольшого городка Боярка, расположенного под Киевом, если не ответит на многие вопросы, то хотя бы поставит их, что, на мой взгляд, тоже немаловажно. Вначале я хотел рассказать  об одном очень дружном классе, который вот уже 50 лет собирается каждый год, а  получился рассказ об учителях, которые их так учили и воспитывали, что для каждого из выпускников 1953 года школьные годы стали самым светлым периодом их жизни.  К сожалению, мой рассказ еще и о горькой судьбе выдающихся педагогов в условиях тоталитарной системы.  Но будет ли рождать подобные яркие личности наше, куда более свободное время? Захотят ли самые талантливые и способные представители нашего общества становиться учителями?

Слово, обращенное к душам учеников: учителя Ирина Павловна и Иван Ефимович Коваленко. Часть ІІ.


Продолжение. Начало читайте в Часть І. 
 
 
Вспоминает Лариса Пацановская: «Ирина Павловна вела уроки  тихим голосом, но в классе стояла мертвая тишина, ловилось каждое слово. Преподавание литературы давало благодатный материал. Отталкиваясь от литературного текста, Ирина Павловна готовила нас к будущей жизни, формировала наше сознание. На воспитательных часах она никогда не  делала нам выговоров. Спокойно обрисовывала положение вещей, подсказывала, как выйти из сложившейся ситуации, налаживала наши контакты с другими учителями.»
Вспоминает Нина Клименко: «За что я благодарна Ирине Павловне – это за то, что она привила нам всем любовь к литературе, и не только к русской. Начав читать, мы сразу обратились и к украинской, и к зарубежной литературе. Она открыла нам целый прекрасный мир. Всю жизнь мы очень много читаем.»
«Они были Учителями в высшем понимании этого слова»...