» » » » 100 років із дня народження поета-дисидента Івана Коваленка

100 років із дня народження поета-дисидента Івана Коваленка


13 січня 2019 року виповнилося 100 років із дня народження видатного українського поета-дисидента Івана Юхимовича Коваленка.


Коваленко Іван Юхимович (13.01.1919, Лецьки – † 18.07.2001, Боярка) – видатний український поет, дисидент, політв'язень радянських часів, учитель. Внутрішньо незалежний та безкомпромісний, він ніколи не співпрацював із тоталітарним режимом. Працював учителем іноземних мов у Чернігові та Боярці, що під Києвом. У 1972 році його було заарештовано під час репресій, яким було піддано українську творчу інтелігенцію. Карався І.Коваленко в уральському таборі суворого режиму «Перм-35» разом із іншими відомими дисидентами. Реабілітований у 1991 році. За часи Незалежності були видані поетичні збірки Івана Коваленка «Недокошений луг» (1995 р.), «Джерело» (1999р.), «Учитель» (2009р.), «Порив до небес» (2012 р.) та повне зібрання творів «Перлини» (2006 р.).


На жаль, багато ранніх творів поета загинуло під час Другої світової війни, а значна частина творчого доробку зрілих літ була втрачена через арешт та слідство. Так само майже все, що писав поет у слідчому ізоляторі, на етапах і в таборі було знищено. Але попри всі драматичні повороти долі творчий доробок Івана Коваленка нараховує близько 400 поетичних, публіцистичних творів та перекладів.


„Усе на цім світі зника і сплива, та Слово не згине без нашої згоди…”, - писав поет. Дружина поета Ірина Коваленко та донька Марія Кириленко дбайливо берегли, розмножували, впорядковували вірші, формували збірки… З часом донька зробила все для того, щоб творчість Івана Коваленка була в повному обсязі представлена в Інтернеті (сайт Івана Коваленка має потужну географію – українці є таки повсюди). Але зусилля сім’ї були б марні, якби не допомога тих, хто не давав своєї згоди на те, щоб загинуло поетове слово. За радянської влади вірші Івана Коваленка передавались людьми з рук у руки як велика цінність, духовний скарб, ідеологічна зброя. Ризикуючи власною свободою, українці зберігали, розмножували та поширювали поезії Коваленка. Іван Коваленко за життя отримав те, що є найдорожчим і найціннішим для митця, – визнання, увагу та любов до своєї творчості широкого загалу.


На слова віршів Івана Коваленка створено близько 40 пісень. Літературні та музичні заходи, присвячені творчості Івана Коваленка, відбулися в Національній спілці письменників, у Будинку вчителя, в Елітарній світлиці, в Національній філармонії України. Пісні на слова І.Коваленка композиторів Олега та Вікторії Саліванових звучали у виконанні Народних артистів України Віктора Шпортька та Олександра Василенка; Заслужених артистів України Руслани Лоцман, братів Петра та Павла Приймаків. Власні пісні на слова Івана Коваленка виконують Заслужені артисти України Інна Андріяш, Віталій Свирид, Сергій Юрченко та майстри співаної поезії Тетяна Володай, Володимир Вишняк, Олександра Малаш.


Вулиці Івана Коваленка є в селі Лецьки, де поет народився, у Переяслав-Хмельницькому, де вчився, а також у Боярці, що під Києвом, де прожив більшу частину свого життя та знайшов вічний спочинок. Меморіальні дошки розміщені на його будинку в Боярці та на будівлі школи №1 в Переяславі-Хмельницькому, де Іван здобував середню освіту. Готується до встановлення меморіальна дошка на будівлі Боярської ЗОШ №1 педагогам поету-дисиденту Івану Юхимовичу Коваленку та його дружині Ірині Павлівні, якій в 2019 році також виповнюється 100 років із дня народження.

 

Бібліографія публікацій про Івана Коваленка багата та різноманітна. Життєвий шлях та творчість поета вивчали історик Сергій Білоконь (Шістдесятник Іван Коваленко, «Україна ХХ ст.: культура, ідеологія, політика: збірник статей», Вип. 7, 2004), науковець Наталія Павлик («Література Переяславщини. Сучасність», Літературно-критична монографія, 2013), філолог та журналіст Радислав Кокодзей (журнали «Гуманітарні науки», «Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах» «Київ», «Літературний Чернігів», газети «Літературна Україна», «Українська мова та література», «Сільська школа», «Дзеркало тижня»). Про поета писали журналісти Владислав Савенок, Тетяна Зубкова, Аліна Третяк та багато інших. Творчість Івана Коваленка вивчають у школах та вишах на уроках літератури рідного краю. Молоді люди пишуть дослідження творчості Івана Коваленка до Малої Академії Наук, захищають магістерські роботи, беруть участь у Молодіжному мистецькому фестивалі імені Івана Коваленка, де настільки сильно та проникливо читають твори поета, що слухачі не можуть втриматися від сліз. Молодь сприймає творчість Коваленка як сучасну – адже писав поет на вічні теми, які ніколи не втратять своєї актуальності.


З 2012 року в місті Боярка щороку проходить Молодіжний мистецький фестиваль імені Івана Коваленка. Логотип Фестивалю – це чарівна фантастична квітка-зірка, що символізує молоду людину, яка розцвітає усіма своїми талантами. У рамках Фестивалю проходить чотири конкурси: поетичний конкурс «Віршована мелодія», конкурс читців «Сила слова», вокальний конкурс «Осіння пісня», конкурс гітаристів «Боярський Хрещатик» та урочистий заключний гала-концерт. Фестиваль виборює статус Міжнародного. Будемо сподіватися, що у рік сторіччя з дня народження поета це стане реальністю.


Минулого року було завершено документальний фільм «Дума про вчителів», який одразу пройшов багатьма телеканалами України. Автор сценарію і режисер – Богдан Гнатюк, оператор – Олександр Скудар, продюсер – Володимир Вітюк, композитор – Олег Саліванов. Тривалість фільму – 53 хвилини. Цей фільм присвячений поету Івану Юхимовичу Коваленку та його дружині Ірині Павлівні.