» » » » В архіві сім’ї Івана Коваленка збереглися унікальні спогади Лавра Нечипоренка про Голодомор

В архіві сім’ї Івана Коваленка збереглися унікальні спогади Лавра Нечипоренка про Голодомор


 23 листопада 2020 року до Національного музею Голодомору-геноциду було передано спогади Лавра Нечипоренка «33-й рік» про Голодомор 1932-1933 років, які довгий час зберігалися в домашньому архіві сім'ї поета-дисидента Івана Коваленка. Ініціатором акції став історик, політолог, краєзнавець Андрій Ковальов.

 
Свої спогади про Голодомор Лавро Нечипоренко, учитель фізики з Боярки, записав у простому шкільному зошиті на 96 сторінок ще у 60-х роках. Він передав цей зошит своєму колезі, учителю іноземних мов, поету Івану Коваленку. Син Лавра Нечипоренка Олександр припускає, що Коваленко мав відредагувати та набрати цей твір на друкарській машинці для подальшого розповсюдження.

 

 
Іван Коваленко писав сильні українські вірші, які одразу розходились самвидавом. Низка його поезій була надрукована в газеті пряшівських українців «Нове життя» (Чехословаччина), деякі вірші через самвидав потрапили до Канади. Коваленко вів системну роботу із розповсюдження і виготовлення самвидаву. З 1961 році за Іваном Коваленком було встановлено нагляд КДБ. У 1968 році він публічно засудив вторгнення військ СРСР та країн Варшавського договору до Чехословаччини. З 1969 р. щодо поета провадилася оперативна розробка №30 «Поліглот», що свідчить про масштаб його антирадянської діяльності. У 1972 році його було заарештовано. Усі рукописні та машинописні матеріали були вилучені під час обшуку й долучені до справи. 

 
Ось так до архіву КДБ, а згодом СБУ потрапив твір Лавра Нечипоренка «33-й рік». Це не просто спогади, а талановито написаний художній автобіографічний роман. Як згадує донька Івана Коваленка Марія, Лавро Лаврович дуже сумував, що ця його праця згинула, як тоді здавалося, назавжди.

  
Чому ж КДБ не переслідував Лавра Нечипоренка за ці спогади? Його врятувало те, що Іван Коваленко так і не встиг набрати твір на машинці. Тож про широке розповсюдження не йшлося. На думку Марії Кириленко, доньки Коваленка, певну роль міг зіграти й суб’єктивний фактор – слідчий у справі Коваленка майор Коваль був не гіршою людиною в системі: він не дав ходу факту написання крамольних спогадів. Переслідуванням та репресіям Лавро Нечипоренко не піддався.
Іван Коваленко за свою діяльність був засуджений до 5 років суворого режиму, які він відбув на Уралі в Пермському таборі №35. Повернувся він у 1977 році до рідної Боярки. Цього ж року помер Лавро Нечипоренко… Репресованому зошиту судилося провести в архівах КДБ а тоді СБУ близько чверті віку…
У 1996 році через протест Прокуратури поету-дисиденту Івану Коваленку повернули матеріали, долучені до справи. Було повернуто багато його віршів, які згодом увійшли до повної збірки його творів «Перлини». Разом з іншими матеріалами було повернуто й «33-й рік». До 2020 року зошит зберігався в архіві сім’ї Коваленко: син Лавра Нечипоренка Олександр помилково вважав, що зошит містить лише робочі записи, аналогічні тим, що зберігаються в його сім’ї… Згодом зірвалося декілька зустрічей, про які вже було домовлено… Здавалося, що сама доля зберігає ці свідчення для того, щоб у 2020 р. вони прогриміли на всю Україну під час урочистої передачі до Національного музею Голодомору-геноциду. Акція відбулася за ініціативи історика, краєзнавця, політолога Андрія Ковальова, який віднайшов факт перебування унікального експоната в архіві сім’ї Івана Коваленка в Галузевому Державному архіві Служби безпеки України.

23 листопада 2020 року донька поета-дисидента Івана Коваленка Марія Кириленко передала неоціненний зошит синові Лавра Нечипоренка Олександру. А той своєю чергою передав унікальний експонат до Національного музею Голодомору-геноциду.

 

 

 Акція широко висвітлювалась на провідних телеканалах України та в друкованих ЗМІ. 

 

Цією урочистою акцією Музей Голодомору розпочав масовий збір свідчень, реліквій, світлин родин, яких не оминув голод 1932-1933 років. Зошит наразі посів чільне місце в експозиції Музею Голодомору разом з іншими нововіднайденими експонатами. Згодом вони стануть основою експозиції ІІ черги Музею, яку наразі будують. Відкриття заплановане на 2023 рік.