» » » » На Івана Коваленка писали доноси, а він писав вірші

На Івана Коваленка писали доноси, а він писав вірші



У «Віснику Переяславщини» за 14 грудня 2012 року вже розповідалось про життя і боротьбу учителя, поета, дисидента родом із села Лецьки Івана Юхимовича Коваленка. Творчу спадщину Івана Коваленка не можна повністю облікувати: багато творів загинуло під час війни, при арешті, в таборі. Видано чотири книги –  і жодна з них  державним коштом. Побачили світ два альбоми пісень на слова Івана Коваленка: «А пісня все живе» та «Я тим щасливий…». Започатковано щорічний  Молодіжний мистецький фестиваль імені Івана Коваленка, розпочато літературознавче вивчення творчості поета. Все із написаного Іваном Коваленком, що збереглось в часи лихоліття, впорядкувала дочка поета Марія Кириленко.
І все-таки часи застою були розкішшю, коли слово досягало своєї мети. Тебе чули, хоч і карали немилосердно. А нині хоч галасуй, хоч голосуй, хоч голоси – ніякої тобі реакції. Ім’я Івана Коваленка маловідоме широкому загалу, хоч він поет буйного творчого цвітіння, тож і плоди має ваговиті, визрілі.
Духовне й моральне визрівання відбувалось в надскладних обставинах, в безперервній боротьбі. Звідси право голосу – сильного, впевненого, наснаженого. Іван Коваленко – характерник, сам про себе говорив: «… Я показував своє «дисидентське» нутро». В творчості не терпів авторитаритарності, дружина  згадувала: «… Був зовсім відокремлений від літературних кіл. Він жив сам по собі… У нього такий характер, що з ним важко було впоратись».  І в творчості Іван Коваленко – колючий, незручний, протилежний «калорійній» літературі. Під прицільним вогнем поетового слова «пригинались» й компартійні бонзи, й аморальні та ниці сноби, й  «демократизовані» до безумства сьогоденні новоукраїнці. Примітно, що письменник знав п’ять мов. Його перу належать переклади з французької, англійської, німецької. Іван Коваленко стояв на узвишші правди і тому його зору відкривались історичні обрії. Будитель словом, окультурювач душі, Іван Коваленко був гіперчутливий до фальші, мав совість за найвищий  самоконтроль. На нього писали доноси, судові ухвали, а він писав вірші. І чим більший був гніт, тим сильніше вивергався талант.
Творчий і життєвий рух Івана Коваленка завжди був проти течії, проти інерції,  проти стагнації. І він ніколи не був заланцюжений  у натовпі, споглядав життя з висоти польоту власної душі.
Сьогодні пропонуємо увазі читачів «Вісника» кілька поезій Івана Коваленка.
До речі, 13 січня 1919 року Іван Коваленко народився, а в 1972 році саме в цей день його заарештували. Наша публікація – в пам’ять про ці дні в житті поета.

Далі йде добірка віршів Івана Коваленка «Я тут зростав», «На біржі поезії», «Дружині», «Листок, як ранений метелик…», «Для жінки квартира, машина і дача…», «Весняне», «Іуди», «Не мене», «А сьогодні прилетів ще вітер…», «Ти справжній раб борщу і сала…».

 Наталя ПАВЛИК, член Національної спілки письменників України
«Вісник Переяславщини», 11 січня 2013 року