Вірші Івана Коваленка в антології «Поезія із-за ґрат»


Вірші Івана Коваленка в антології «Поезія із-за ґрат»

 

 До антології «Поезія із-за ґрат» увійшли наступні вірші Івана Коваленка: «Червона калина», «Година прийде», «Тиран і деспот всіх піїтів», «УПА»,  «Чотири сонети пишу уночі», «А перший сонет – це сонет про життя», «Вірш з примітивними римами», «У казематі». Про всяк випадок,  зауважимо, що   вірш Івана Коваленка «Червона калина» вміщено в антології у скороченому вигляді (повна версія вірша «Червона калина»).  
З восьми віршів, уміщених в антології, лише два були написані Іваном Коваленком в ув’язненні.  
Вірші, написані поетом у неволі, можна прочитати у циклах:
За чорними ґратами
Немеркнуча зоря

Уральські сонети

 

Докладніше про антологію «Поезія із-за ґрат»:


Іван Коваленко в довіднику «Рух опору в Україні: 1960-1990».


Іван Коваленко в довіднику «Рух опору в Україні: 1960-1990».


 

Статтю про поета Івана Юхимовича Коваленка розміщено в енциклопедичному довіднику «Рух опору в Україні: 1960-1990». Мусимо внести до статті   деякі уточнення:
 1. Іван Коваленко був учителем не  лише англійської мови. Насправді  він був учителем іноземних мов, оскільки викладав англійську, французьку, німецьку та іспанську мови (крім того, знав ще польську та італійську).
2.  У Чернігові працював спочатку директором школи, а тоді вчителем.
3. У 1947 році Іван Коваленко перебрався із сім’єю не до Києва, а до Боярки, де й проживав аж до свого арешту і куди й повернувся після звільнення.
4. З 1961 року перебував під неофіційним наглядом КДБ не за читання «заборонених» поезій Т.Г.Шевченка, а за власний вірш «У поета тільки слово», що був ним написаний до 100-річчя зі смерті Шевченка.
5. 13.07.1972 року суд виніс вирок не 6 років таборів та 3 роки заслання, а 5 років таборів. Прокурор дійсно просив такий строк (6 + 3, як тоді говорили), але завдяки адвокатові Івану Семеновичу Єжову, котрий реально,  з великим ентузіазмом та на високому професійному рівні захищав І.Коваленка,  той отримав строк набагато менший, аніж просило звинувачення.

6. Крім того, у довіднику згадуються ще Коваленко Микола Єрмоїлович та Коваленко Микола Іванович, обидва 1919 року народження, обидва з Боярки і обидва відбували покарання у таборі №35. Насправді інших Коваленок, що жили в Боярці,  були вчителями і відбували покарання у вказаному таборі,  не було.   Це помилкові «клони» Івана Юхимовича Коваленка, котрий дійсно звинувачувався у  протестах проти радянської окупації Чехословаччини та у котрого дійсно вилучався вказаний у довіднику самвидав і котрий отримав 5 років таборів, що приписується іншим двом Коваленкам.

 

 

 

Додаткова інформація про довідник  «Рух опору в Україні: 1960-1990»:

"Я повернуся в дім і допалю свічу..." (закінчення)


                  Наталія Павлик 
  (Переяслав-Хмельницький)
 
... Зі спогадів самого письменника – він писав так звані «люті» вірші, тобто сатиру, адже поціновувачів-професіоналів було вдосталь:  в таборі з ним сиділо ціле «відділення Спілки письменників» – вісім поетів. Ліричного героя як такого поет на «передову» не виставляв, говорив здебільшого від свого імені. Личину знеособлення Іван Коваленко до себе не приміряв – лицедійство безкомпромісного поборника правди глядачів  у тюремних застінках не знайшло б. Магма словотворення з кратеру душі йшла і йшла, без річища, вогненахлинаюче.  Поет переходив у писемно-звукову субстанцію без жодних перевтілень, не програмуючись обдумуванням. Словесного хаосу немає – душевні вивільнення підшукують потрібні лексеми й висновують тексти традиційним силабо-тонічним віршуванням. У психічних порухах важливо було взяти синхронний мовленевий темп – вловлене мислю «легалізувати» графічно...

"Я повернуся в дім і допалю свічу..." (початок статті)


                                                                                                   Наталія Павлик 
                                         (Переяслав-Хмельницький)
 
Поезія і життя… Світу явлено книги  Івана Коваленка  «Недокошений луг» (1995), «Джерело» (1999), «Перлини» (2006), «Учитель» (2009), «Порив до небес» (2012). Прожите життя, а поміж усім – дати. І злежаним, тугим підґрунтям  –  доля.  Коваленко  Іван Юхимович  народився 13 січня 1919 року (за документами 30 грудня 1918 р.) в селі Лецьки, що на Переяславщині. Життя поставило карби на його імені: поет, дисидент, учитель. Доля Івана Коваленка – то вершина мужності, вірності, добротворення. Поет був незламний духом, витривалий в життєвих випробуваннях. Боріння Івана Коваленка потвердили істину: поети розмножуються вегетативно – духом. Свою хресну дорогу митець обрав сам. Стержнем у характері Івана Коваленка була непокірність – розкутий дух понад часом і простором…          


Іван Коваленко – портрет особистості у питаннях та відповідях


Вивчаючи творчість та життєвий шлях Івана Коваленка,  мимоволі замислюєшся над цілим рядом питань: чому «простий учитель» з невеличкого містечка був заарештований і відбував покарання з найвидатнішими представниками української культури? Як він став дисидентом, що особливого в його віршах? І, мабуть, головне – чому українська держава не поспішає вшановувати такого непересічного поета і неординарну особистість? Спробуємо відповісти на ці питання і водночас проаналізувати, які саме риси характеру Івана Коваленка та які обставини життя сформували його світогляд як майбутнього дисидента.


Зустріч споріднених душ


Затамуймо подих. Розігріймо кісточки змерзлих пальців рукостисканнями друзів, полишимо на певний час примару буденності та побудемо наодинці з совістю українства, ліричним бандуристом калинового цвіту, поетом, учителем, громадянином Іваном Коваленко.

 

Сьогодні місто Боярка віддавала належну шану своєму славетному землякові. У затишній залі мистецького центру "Оберіг" директор закладу Надія Скакодуб щиро запрошує до презентації довгоочікуваного пісенного музичного альбому на вірші славетного поета Івана Юхимовича Коваленка. Чекають на зустріч з Учителем портрет майстра у сірих тонах у виконанні художника і барда Володимира Вишняка, який символічно перегукується з його піснею на слова Івана Коваленка "Сіра мелодія". З сірим кольором контрастує біло-червоний рушник, жовтогарячі соняхи, традиційна свіча пам’яті, зелена обкладинка книги і сяючі яскраві очі аплодуючих.

 

Немає у залі випадкових облич. Уважно дослухаються люди до кожного слова ведучих співачки Наталії Горенко та автора чисельних статей про творчість та долю майстра Радислава Кокодзея.

 


"Розкутий" (ІІ частина)


Витоки патріотизму Івана Коваленка
Відкривається цикл "Джерело” віршем "Червона калина”. Треба зазначити, що традиційні для української поезії образи звучать у Івана Коваленка  по-особливому. Мабуть, тому, що селянське коріння, спогади дитинства наповнюють ці образи життям, не даючи перетворитися на звичні символи. Ось як він, за словами його дружини, згадував  про свою малу батьківщину –  село Лецьки, де народився;  про рідну хату:

"Селянська хата… У дворі росла велика груша. Ще півколом росли кущі калини. Вони утворювали наче маленький гайок. Серед калин була втоптана нашими дитячими ногами тверда, як тік, місцина, де ми з братами фактично й зростали, бавилися, вирізали із калини сопілки. А під осінь їли терпкі, гіркуваті калинові ягоди. Під зиму допомагали матері ламати кетяги калини, які вона в’язала у пучки і відносила на горище.

"Розкутий" (І частина)


(Розповідь про  учителя, поета, дисидента)

Радислав КОКОДЗЕЙ

 

"ПОЕТ І ПРАВДА – РЕЧІ НЕРОЗДІЛЬНІ,

ЯК НЕРОЗДІЛЬНІ ПРАВДА І КРАСА!”

Іван Коваленко

 

Я недаремно виніс ці слова в епіграф до статті про українського поета-дисидента Івана Коваленка: вони в найбільшій мірі характеризують творчість і  життя цього непересічного митця. Саме ці рядки дружина поета знайшла 13 січня 1972 року на клаптику паперу, коли прибирала після обшуку та арешту свого чоловіка. І це були єдині рядки, написані рукою Івана Коваленка, що залишились в оселі. Ніби й не було  років творчих пошуків,  ніби й не жив тут поет. Бо було вилучено все – до останньої чернетки. Залишився лише цей клаптик паперу, випадково  не помічений слідчими КДБ ...


“Ти рвешся додому, туди, де поля...”


"Лише виходець із села може по-справжньому любити Україну”. Цей вислів у свій час викликав у мене певні сумніви і більше того – протест, як у людини, що народилася хай у невеликому, але все-таки місті. Та коли я познайомився із творчістю та життєвим шляхом українського поета Івана Коваленка, я переконався в слушності даного твердження.


Нова збірка творів Івана Коваленка


Наприкінці 2009 року у видавництві "Логос" (Київ) вийшла ще одна збірка поезій Івана Коваленка "Учитель".