Фільм "Дума про вчителів" виходить на телеекрани України


Увага! Фільм "Дума про вчителів" про поета-дисидента Івана Коваленка транслюватиметься в найближчі дві суботи:
 
  • 2 грудня 2017 року на телеканалі "Центральний" о 21.30. Програма. 


  • 9 грудня на ТБ "Галичина" о 14.00

Дивитись: Івано-Франківський обласний телеканал "Галичина" онлайн 
 

Про фільм "Дума про вчителів"


Документальний фільм «Дума про вчителів», 2017 р., автор сценарію і режисер – Богдан Гнатюк, оператор – Олександр Скудар, композитор – Олег Саліванов. Тривалість – 53 хвилини. 
Це фільм про вчителів – Івана Юхимовича Коваленка, шістдесятника, поета-дисидента, політв’язня радянських таборів, та його вірну дружину Ірину Павлівну Коваленко.

«Червона калина» Івана Коваленка звучала на революційному Майдані


 

Згадує  очевидиця подій Ганна Токмань, доктор педагогічних наук, професор Переяслав-Хмельницького педагогічного університету імені Григорія Сковороди. 

"…Переяслав не стояв осторонь революційних подій, сформувалась критична маса активних майданівців, яка створювала настрій у місті. Підприємці, викладачі, музейники, фермери, робітники місцевих фабрик, студенти, пенсіонери – усі прошарки населення міста і району були представлені на вічах… У революційні дні в Переяславі відкрили меморіальну дошку поетові-дисиденту, в’язню радянських таборів Іванові Коваленку (1919-2001). Поетичні рядки колишнього переяславського школярика, який прожив важке життя незламного патріота України, запали мені в душу, тож ділилася ними в одному з виступів перед земляками-майданівцями:
 
…Нас давно, як калину, отак поламали,
Як калину червону, в пучки пов’язали, 
А ми пута розірвем і будемо жити,
І червону калину ми будем садити… 
(Іван Коваленко, з вірша «Червона калина»)". 

Ганна Токмань. Майдан: сторінка живої історії / Г.Токмань.- Ніжин: Видавець ПП Лисенко м.М., 2015.- 100 с. Сторінки 34-35.  

З анотації: У книзі спогадів однієї з рядових учасниць революційних подій кінця ХХ - почтку ХХІ  ст. в Україні передано особисті враження, роздуми, емоції оповідачки. В есеїстичній формі висвітлено суб’єктивний погляд на протестні суспільні процеси в країні. У центрі розповіді – ніч штурму київського Майдану 18-19 лютого 2014 року. Окреслено психологічні портрети людей, з якими авторка була поруч. Зроблено спробу створення узагальненого образу т.зв. «масовки» як одного з феноменів Майдану. 


Вулиці Івана Коваленка з'явилися в с.Лецьки та в Переяслав-Хмельницькому


Декомунізація повертає народу імена славних синів України. Іменем поета-дисидента Івана Коваленка названо вулиці на його малій Батьківщині в селі Лецьки та в Переяслав-Хмельницькому, де він жив та вчився. 
 
Так,  в Переяслав-Хмельницькому, згідно з розпорядженням міського голови  від 19 лютого 2016 р.  №23/7-09 вулицю, що носила ім’я більшовицького комісара Семена Руднєва, перейменовано на вулицю Івана Коваленка. 
 
В селі Лецьки вулицю Першотравневу було перейменовано на вулицю Івана Коваленка рішенням голови Київської обласної державної адміністрації №196 від 20 травня 2016 року. 


Відновлено збір коштів на фільм про Івана Коваленка


 

 21 травня 2016 року в м.Боярка відбувся конкурс соціальних проектів, фінансований Боярською міською радою.  Серед поданих заявок був і проект «Дума про вчителів: завершення фільму про поета-дисидента Івана Коваленка та його дружину».  Нагадуємо, що ця документальна стрічка почала зніматися ще в 2009 році, а в 2015 були відзняті останні матеріали  в рідному селі поета – в Лецьках, Переяслав-Хмельницького району (режисер – Богдан Гнатюк).  Проект подала громадська організація «Центр розвитку громад», що вже багато років проводить у Боярці Молодіжний мистецький фестиваль імені Івана Коваленка. Автор ідеї фільму – видатний хірург, лауреат премії імені В.Самійленка Володимир Павлович Вітюк. Зйомки відбувалися за рахунок власних ресурсів режисера фільму Богдана Гнатюка та на пожертви прихожан Свято-Покровської церкви (настоятель – Дмитро Присяжний).  Залишилися роботи з монтажу та озвучення фільму…  На жаль, конкурсна комісія не підтримала цей проект. Може, так судилося? І оскільки цей проект розпочинався як громадська ініціатива патріотично налаштованих боярчан, то так само має і завершитися? Тому знову оголошуємо збір коштів на фінальний етап робіт по фільму.  Кошти можна передати Вітюку Володимиру Павловичу (для тих, хто знає його особисто) або перерахувати на картку ПриватБанку   5168755624485120   (Кириленко Марія Іванівна)

Продовжуються зйомки фільму про Івана Коваленка


 

Продовжуються зйомки фільму «Дума про вчителів» про поета-дисидента Івана Коваленка та його дружину Ірину Павлівну (режисер – Богдан Гнатюк, оператор – Олександр Скудар).  Цього року творча група працювала на малій батьківщині поета – в його рідному селі Лецьки та біля загальноосвітньої школи №1, що в Переяславі-Хмельницькому. Іван закінчив школу у 1936 році, на будівлі розміщено меморіальну дошку.

Продовжуються зйомки фільму про Івана Коваленка

Супроводжувала групу донька поета Марія Кириленко, яка радо побувала в рідному селі свого батька.



 
Знімальна група не обійшла своєю увагою пам'ятник жертвам голодомору у Лецьках. Іван Юхимович чудом вижив  у ті часи, коли вимерла майже половина села. 

 

На місці батьківської хати Івана Коваленка - просто хащі. Не залишилося жодного сліду й від калинового гаю, який оспівував поет... Зберігся лише будиночок брата по батьку Василя Коваленка. Його показала Любов Дем'яненко, племінниця дружини. 

 

... Робота над фільмом триває з 2009 року (див. публікацію). На жаль, через брак коштів на монтаж  (практично весь матеріал відзнято) час виходу фільму на екрани ТБ не визначений. 


Візит до Чернігівської ЗОШ №4 та музею історії Лісковиці


Візит до Чернігівської ЗОШ №4 та музею історії Лісковиці

 

 

Донька поета-дисидента Івана Коваленка Марія Кириленко відвідала Чернігівську ЗОШ №4 та передала до шкільної бібліотеки примірники збірки поета «Порив до небес» (вибрані твори для шкіл та ВУЗів) та побувала в музеї історії Лісковиці, що діє при школі.  Марія Іванівна розказала про свого батька – поета-дисидента Івана Коваленка, про його багаторічний зв'язок з Черніговом та мальовничою Лісковицею. Так сталося, що рідне місто його дружини Ірини Павлівни (в дівоцтві Пустосмєхової) стало знаковим у житті поета. Іван Юхимович був одним із директорів ЗОШ №4 у важкий час відновлення школи після німецької окупації в 1943 році, а потім разом із дружиною вчителював у школі до 1947 року (Фото Івана Юхимовича разом із ученицями в українському народному вбранні зберіглося саме з тих часів і посідає почесне місце в музеї Лісковиці). А потім більше 50-ти років щоліта (окрім років, що провів в концтаборі на Уралі) відпочивав у славнозвісному  «будинку під акаціями» (вул.Антонова-Овсієнка, 46).  

 

Участь у зустрічі взяли  Рідзель О.М.  директор Чернігівської загальноосвітьої школи І-ІІІ ступенів №4; Багіна Т.Л.  вчитель, директор ЗОШ №4 протягом 40 років; Червяк Т.М.  завуч; Федоренко О.В. – педагог-організатор; Федоренко М.В. – учениця педагогічного ліцею гуманітарного профілю;  Горбач Л.О. – бібліотекар; Кашка Б.Ф. – вчитель історії.

Про зв'язок Івана Коваленка з Черніговом читайте у публікації Радислава Кокодзея «Іван Коваленко і Чернігів» (журнал «Літературний Чернігів», 2003. №4 (24). С.19-22) 

Вірші, присвячені Чернігову:
Вірш «Старе піаніно» (присвячено художнику Андрію Петусю та його дружині, що також жили на Лісковиці). 

Про Івана Коваленка на Форумі української молоді діаспори "Франківськ-2014"


 

На Прикарпатті з успіхом пройшов Форум української молоді діаспори «Франківськ-2014», організатором якого виступив Світовий Конгрес Українських Молодіжних Організацій (СКУМО). В рамках Конгресу було проведено низку тематичних сесій, під час яких представники діаспори з понад двадцяти держав світу обговорили економічні, політичні, інформаційні та інші питання. На одному з таких зібрань 21 серпня у селищі міського типу Ворохта молоді українці з різних куточків світу почули і про поета-дисидента Івана Коваленка. Культурний та громадський діяч, збирач українських пісень Ігор Равренчук розповів про життєвий шлях поета, презентував  сайт, присвячений його творчості, прочитав вірші.

У Сан Дієго звучала «Червона калина» Івана Коваленка


23 серпня 2014 року Українська громада міста Сан Дiєгo (Каліфорнія, США) святкувала День Незалежності та День Прапора України, влаштувавши благодійний патріотичний захід у парку  San Dieguito County Park з метою збору коштів на підтримку української армії. Під час заходу збиралися благодійні внески, діяв ярмарок, проводилися конкурси, а художник Ігор Куценко за пожертви малював портрети бажаючих.  Біля 200 присутніх зібрали загалом  $2500, що підуть на обладунки нашим воякам.


 

Про Івана Коваленка у Музеї книги і друкарства


15 травня 2008 року на території Києво-Печерської лаври, в Музеї книги і друкарства України відбулося свято поезії та пісні «Жасминовий полон», на котрому поетеса Світлана Суворова презентувала свої нові вірші. Значна частина вечора була присвячена видатному українському поету Івану Коваленку. Розповів про цього митця голова  творчого об’єднання «Боярські майстри» Олександр Корж, котрий говорив   щиро, захоплено, переконливо. Іноді – зі щемом душевним і надривом у голосі. Тому що мова йшла про великого сина Боярки, її гордість літературну і совість позачасову – Івана Юхимовича Коваленка. Й оживали в його розповіді не лише життєві шляхи цієї непересічної постаті, а й сам дух його творчості, який давав наснагу жити, творити й до останніх днів не коритися брехні та свавіллю.
А закінчив свій виступ Олександр Іванович, тримаючи, як найкоштовнішу реліквію, Коваленківські «Перлини», такими словами:
-    Останнім часом з’явилося дуже багато людей, які напрочуд швидко полюбили Україну. Іван Юхимович Коваленко проніс цю любов через усе своє життя…
Пауза. Довга й напружена. В такі миті люди дослухаються до свого серця. В такі миті душі людські дивляться на себе, ніби зі сторони. В такі миті серця мовчати не можуть!
 Як з’ясувалася, творчість Івана Коваленка, добре відома й любима киянами. Одне зі свідчень цього незаперечного факту – поезія Івана Юхимовича, прочитана директором музею книги і друкарства. І схвильовані слова цієї жінки: «Вперше з творчістю Івана Коваленка я познайомилася на сторінках «Літературної України». Яка сильна людина! Який нескорений борець! І який ніжний лірик… На превеликий жаль, я ніде не змогла роздобути бодай одну із трьох збірок Івана Юхимовича.  Тому та газета і зараз моя найбільша реліквія»…
  Звучало у високій залі Поетичне Слово. А у Боярці, в охайному будиночку, який поет  побудував власними руками, продовжують бриніти щирі поетичні слова. І продовжують вони жити в пам’яті його вірної люблячої дружини Ірини Павлівни, кохання до якої Іван Юхимович проніс через усе своє життя.
 
Радислав КОКОДЗЕЙ
За матеріалами «Боярка-інформ»