Картина «Крик». Едвард Мунк


Олександр КОРЖ

 

Присвячено Івану Коваленку

 

Невже тисячоліття на дворі

Рухнулося, щоб покотом котиться?

І зорі жевріють божественно вгорі,

До себе кличуть? Стукотить синиця

У вранішнє, залите сном вікно,

Чекає на долоні білі крихти…

Тобі здалося, що ти вмер давно,

Ні, ти не вмер! Почуй себе і крикни

На білий світ, на білий сніг, на біль,

На сонце, що танцює на березі!

Божественне чекає на зусиль;

На Слово, щоб хитнулися терези.

 

16.01.2000 р.

Країна Боярка