Декілька слів про патріотизм Коваленка


З інтерв’ю Марії Кириленко, доньки поета Івана Коваленка, Олені Рижанковій в рамках наукової роботи «Дискурс патріотизму у творах Івана Коваленка» (Криворізька ЗОШ №121)

-Шанувальникам творчості Івана Коваленка давно відомі витоки його патріотизму. Але, можливо, є щось, про що ще не говорилось?  І як він ставився до псевдопатріотизму?
Іван Коваленко категорично не сприймав декларативний обмежений патріотизм, який межує з лакуванням дійсності, спотворенням або підтасовкою фактів, гучними деклараціями, що завчено повторюються. Коваленко зневажав будь-яку брехню і лукавство: «Поет і правда – речі нероздільні, як нероздільні правда і краса», - говорив він. Гучні слова, патетичні лозунги, демагогія, – це було не для нього і не про нього. Його вірші про Україну сповнені болем, сенсом, роздумами, зверненням до трагічних сторінок історії. Особливо болюче Коваленко сприймав замовчування злочинів радянської влади – репресії, голодомори, цілеспрямоване винищення творчої інтелігенції… Гнівні вірші, в яких засуджуються кати українського народу, чи не найсильніші в творчості Івана Коваленка. 
Виступав Коваленко і проти суто національного різновиду псевдопатріотизму – шароварщини.  У Коваленка з цієї теми є два дуже сильних вірша, присвячені гопаку («Гопак» та «Іспанські танці»). 
Патріотизм Коваленка був дієвим.  Він передруковував і розповсюджував самвидав. Вчив дітей не тільки іноземним мовам, але й – головне – порядності, критичному сприйняттю дійсності, вмінню мислити, любові до рідного краю. Він був учителем і у своїй творчості, доносячи до читачів високі ідеали та базові життєві принципи – любов до України, історичну пам’ять, порядність, безкорисливість, непримиренність до несправедливості…   Не мовчав, коли бачив несправедливість і зловживання. Боровся проти корумпованих директорів, які будували власні будинки, «прихопивши» будівельні матеріали, виділені на ремонт школи. Писав звернення – зокрема, про екологічні злочини загальнодержавного масштабу.  Піднімав питання, важливі для рідного міста, наприклад, про необхідність відкриття в Боярці книжкового магазину (в місцевій газеті була надрукована про це стаття)…  Справжній патріотизм завжди дієвий. 

-Сьогодні доволі гостро постало питання патріотичного виховання. Маріє Іванівно, це питання особисто для Вас: що б Ви порадили молодому поколінню, аби серед нього були дійсно справжні патріоти своєї країни? 

Я б виділила такі складові патріотизму: знання рідної мови, історії, культури; сповідування демократичних цінностей та свобод; вміння боротися за свої права; законослухняність, побутова порядність; повага до інших народів; дбайливе ставлення до навколишнього середовища, своєї сім’ї, свого здоров’я;  громадська та волонтерська діяльність; саморозвиток, вихованість, цивілізованість, здатність гідно представляти свою країну та свій народ.

Патріотизм – це не гучні слова, це добрі справи. Патріотизм має бути дієвим.
  
Сучасній молодій людині я хотіла б сказати так: 
 
Патріотизм – це органічна складова твого життя. Живи достойно, думай, вчись, ставай кращим, допомагай іншим, працюй – і ти будеш справжнім патріотом. 
Будь свідомим громадянином своєї країни. Бери участь у громадському житті рідного міста чи села.
Будь корисним рідному краю у тій сфері, в якій ти найбільш ефективний. 
Не шукай обов’язково якоїсь «великої справи». Маленькі кроки приносять користі не менше, а часом і більше, ніж один яскравий подвиг. 
Обери невеличкий простенький напрямок діяльності, зваж, скільки часу зможеш йому приділяти, і працюй на благо свого міста, села, рідної громади, нужденних, соціально незахищених, безпритульних тварин, довкілля… Нехай це буде всього декілька годин на тиждень, один день на місяць, півгодини щодня в соцмережі – саме такі маленькі зусилля багатьох людей здатні дивовижним чином змінити країну.
Любиш рідну мову – покращуй свої знання, організуй курси української мови для тих, кому потрібна допомога, обери одного російськомовного в своєму оточенні і допоможи йому почати спілкуватися українською.
Обурює сміття довкола –  знайди стихійне сміттєзвалище, залучи декількох друзів, доклади всіх зусиль, щоб на місці смітника з часом з’явився квітник, лавочка для відпочинку чи декоративний чагарничок.
Переживаєш за стареньких, - ходи раз на місяць в аптеку по ліки для старенької сусідки.
Вболіваєш за знедолених – організуй у соцмережі збір коштів на подарунки дітям до свята.
Поцікався, які громадські організації діють в твоєму регіоні. Подумай, до якого об’єднання тобі було б цікаво долучитися. 
Будь небайдужим. Будь активним. Дивись у майбутнє з оптимізмом. Додавай радості своєму оточенню.
Патріотизм – це конструктив і позитив. Це - любов до рідного краю і повага до людей, що поруч.