Про розділ "День"


Розділ «День» символізує зеніт творчого розквіту Івана Коваленка, період, коли він повністю сформувався як поет та особистість.   
Вірші, що увійшли до цього розділу, –  це твори зрілого майстра слова, свідомого  громадянина, що знайшов сенс свого життя, але насамперед – українця, що любить Батьківщину палкою стражденною любов’ю.
Творчість саме цього періоду характеризує Івана Коваленка як поета-шістдесятника. Шістдесятником Івана Коваленка (хоч і дещо умовно) можна  назвати, виходячи лише з фактів його біографії:  діяльність по розповсюдженню самвидава, коли поет ніс заборонене слово у ряди молоді; розквіт його творчості саме у шістдесятих; публікації віршів у Пряшівській газеті "Нове життя”, дуже популярній у ті часи серед дисидентів;  арешт та засудження у 1972-му році одночасно  з найвидатнішими культурними діячами 60-х; перебування у таборі разом з цвітом шістдесятництва – Іваном Світличним, Ігорем Калинцем, Валерієм Марченком, Семеном Глузманом та ін; співзвучна із світоглядом шістдесятництва тематика творчості. До розділу «День» увійшли поетичні цикли «Це все – життя», «Роздуми», «Недокошений луг», «Джерело», «У неволі» (останній має підцикли «За чорними ґратами», «Немеркнуча зоря», «Уральські  сонети»). Не є випадковим обмеження цього розділу 1977 р. - роком, коли поет повернувся додому після уральського табору. 



Про цикл "Це все - життя"


Твори  циклу "Це все - життя”  створювались у 1950 – 1970рр. У цей період  усі творчі сили, весь вільний час подружжя Коваленків присвячувало  школі. Вірші писалися час від часу. Саме тоді  був написаний вірш "Учитель”, який у найбільшій мірі відображає ставлення поета до творчості: „треба сіять, жать, дітей учить, треба всю неправду побороти”, а тоді вже „братися за рими”. У  цьому циклі  впадає в очі яскраво виражений перехід поета до громадянської лірики. Становлення Івана Коваленка  як свідомої особистості, як громадянина яскраво відображається у тематиці творів цього циклу.

Учитель


Все життя хотів писать вірші,
Все життя він жив і марив ними,
Поспішав всі справи завершить,
А тоді вже братися за рими...

 

Пісня на слова вірша І.Коваленка "Учитель"


"Край дороги, у пилу зарита..."


Край дороги, у пилу зарита,
В колії без світла і тепла,
Стоптана, скалічена, побита,
Квітка піднялась і розцвіла...


Митцям


Не ділячи вінків і премій
І не чекавши нагород,
Без звань, чинів і академій
Іде мистецтво у народ...


Хто?


Хто це став поміж мною й тобою,
Наче привид страшного мерця,
Хто завісою чорною злою
Роз’єднав наші душі й серця?


Ворогові лісу


Для тебе ліс – масив зелений,
Великий топливний ресурс,
А знаєш, що цей ліс для мене? –
Сказать тобі я не берусь...


Течія


Як і ти, блукав я над річками
І дививсь на диво-течію,
Та лише сумними почуттями
Душу я наповнював свою...