Пряшеву


“Є міста леви” (В.Симоненко)

Ти не лев, який до клітки звик,
Ти, мабуть, іще й не левеня,
Ти звичайне місто-трудівник,
Ти невтомне місто-каменяр.

Щоб здійснились наші мрії-сни,
Кличеш ти не відступать назад:
Піднімайтесь, Бескида сини,
Гордо станьте у найперший ряд!

Відчиняйтесь, душі і серця,
Знову молот в руки, трударі,
Не розбита скеля до кінця,
Шлях рівняти йдіть, каменярі!

В праці, в пісні, в школах і полях
Честі й гідності звучать слова.
Це народ твій плечі розпрямля,
Це душа народу ожива!

Так живи, рости і молодій
І розпалюй серця свого жар –
ПРЯШІВ – місто сонця і надій,
ПРЯШІВ – славне місто-каменяр!