Хто?


Хто це став поміж мною й тобою,
Наче привид страшного мерця,
Хто завісою чорною злою
Роз’єднав наші душі й серця?

Хто це сіє підозру й зневіру,
Топче правду, любов і добро,
Хто з підступністю хижого звіра
Хоче знищити славний Дніпро?

Друже любий, далекий земляче,
Ти його розпізнать не зумів,
Через те наша мати і плаче
Так багато, багато років.

Так давай же рішать цю задачу,
Бо за нас це не зробить ніхто,
Треба тільки нам більше не гнутись
І шукати підступного "ХТО”!